20 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/888/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року (головуючий суддя - Лозицька І.О.)
у справі №160/888/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії обласних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася 20.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів: Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії обласних прокуратур, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.11.2020 року № 61 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.12.2020 року № 1071к;
- поновити позивачку на посаді прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь позивачки 13 296,84 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2020 року (включно) по 19.01.2021 року (включно), а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.12.2020 року (включно) по день ухвалення судом рішення по суті у цій справі;
- допустити негайне виконання рішення суду про поновлення позивачки на посаді прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області;
- допустити негайне виконання рішення суду про стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць;
- у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог встановити судовий контроль за виконанням відповідного рішення суду та зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру (код ЄДРПОУ 02909938) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено, що адміністративний позов ОСОБА_1 не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 21.01.2021 року був залишений без руху з наданням позивачці 5-ти денного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску;
- виправленої редакції позовної заяви із зазначенням:
позовних вимог до другого відповідача - Офісу Генерального прокурора,
вірним зазначенням повного найменування відповідача-3, а саме, Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),
викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-2 Першої кадрової комісії обласних прокуратур,
вірного повного найменування відповідача-3 та його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України,
у п. 4 прохальної частини позовної заяви конкретизувати, за який саме період необхідно стягнути з відповідача-1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
02.02.2021року представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, судом першої інстанції зазначено, що позивачкою в означеній заяві вказано, що рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року № 61 та копію наказу від 24.12.2020 року № 1071к нею було отримано одночасно, а саме, 05.01.2021 року, про що свідчить відповідна відмітка про ознайомлення. Тому позивачка зазначає, що нею дотримано місячний строк звернення до суду, оскільки з позовом звернувся 20.01.2021 року.
Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, як зазначено в ухвалі суду від 21.01.2021 року, позивачкою не надано.
Також судом першої інстанції зазначено, що позивачкою надана виправлена позовна заява, але в ній не викладені позовні вимоги щодо другого відповідача Офісу Генерального прокурора, хоча у вступній частині позову означений відповідач зазначений.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що у виправленій позовній заяві позивачкою не визначено найменування відповідача-3, а саме, зазначено: Перша кадрова комісія обласних прокуратур або Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Разом з тим, відповідно до оскаржуваного рішення від 23.11.2020 року № 61 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» найменування відповідача-3 зазначено саме, як Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Судом першої інстанції з'ясовано, що ухвала суду від 21.01.2021 року про залишення позовної заяви без руху була отримана представником позивачки 08.02.2021 року. Це підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тому, граничною датою для усунення недоліків позовної заяви суд першої інстанції визначив 15.02.2021 року, включно.
Водночас, з огляду на те, що суд першої інстанції дійшов висновку, що ухвала суду від 21.01.2021 року є невиконаною, оскільки недоліки позовної заяви не були усунуті у повному обсязі, то відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України - повернув позов позивачці.
Суд першої інстанції взяв до уваги те, що Європейський суд з прав людини у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Тобто, суд першої інстанції в аспекті встановлених обставин, визначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, встановив, що недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у встановленому законом порядку та з наданням належних, допустимих та достатніх доказів для належного відправлення правосуддя при розгляді адміністративної справи.
Тому, з урахуванням сукупності вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачкою не усунені недоліки позовної заяви, а тому, її необхідно повернути разом з усіма доданими до неї матеріалами.
При поверненні позову судом першої інстанції роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Однак з ухвалою суду першої інстанції від 18.02.2021 року про повернення позову не погодилася позивачка та надала апеляційну скаргу (адвокат А.Л. Чабаненко). Просить ухвалу від 18.02.2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, що в заяві про усунення недоліків позивачкою були надані вичерпні пояснення і міркування щодо змісту первісної позовної заяви, та усунуті недоліки, викладені в ухвалі від 21.01.2021 року про залишення позову без руху. Вважає ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2021 року про повернення позову незаконною та необґрунтованою, та такою, що перешкоджає розгляду справи. Зазначає, що рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 отримано позивачкою 05.01.2021 року, одночасно з отриманням копії Наказу від 24.12.2020 №1071к про звільнення, тому саме з цього моменту (а саме з 06.01.2021) мають обчислюватися строки звернення до адміністративного суду, тому позовна заява подана в межах процесуального строку. Рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 є похідним від основної вимоги про визнання протиправним наказу від 24.12.2020 №1071к про звільнення, яким і порушено право позивача. Тому в заяві про усунення недоліків позивачкою обґрунтовано фактичну відсутність недоліку про який було зазначено Ухвалі від 21.01.2021. Щодо процесуального статусу відповідача-2 (Офісу Генерального прокурора) та позовних вимог до нього, зазначив, що вимога про скасування Рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 є також вимогою і до Офісу Генерального прокурора. Також зазначив, що неналежний відповідач не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Щодо вірного та повного найменування відповідача-3 (Першої кадрової комісії обласних прокуратур), зазначив, що назва «Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» зазначена саме у Рішенні Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61, а остаточна назва може бути з'ясована в ході розгляду справи. Щодо точного зазначення ідентифікаційного коду відповідача-3 (Першої кадрової комісії обласних прокуратур), зазначив, що в позові чітко було вказано, що вказана особи не має статусу юридичної особи і не має ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ. Вказано, що суб'єкти владних повноважень, що не мають статусу юридичної особи (в тому числі кардові комісії) мають процесуальну правосуб'єктність відповідача у межах адміністративного судочинства.
Матеріали справи містять відзиви на апеляційну скаргу представника Дніпропетровської обласної прокуратури та представника Офісу Генерального прокурора, згідно яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 18.02.2021 року про повернення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, надаючи оцінку ухвалі від 21.01.2021 року про залишення позову без руху в якій зазначені недоліки позовної заяви, що підлягали усуненню, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в силу статті 160 КАС України:
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.
4. На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.
5. В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
6. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
7. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
8. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
9. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, вказаною нормою чітко визначені вимоги до позовної заяви, тому суду слід точно зазначити, які саме вимоги порушені позивачкою.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вона подана з порушенням вимог статті 160, 161 КАС України та зазначив наступне:
- при зверненні до адміністративного суду позивачем був пропущений місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки, позивачка звернулася до суду з позовними вимогами, зокрема, щодо визнання протиправним та скасування рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.11.2020 року № 61, а також визнання протиправним та скасування наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.12.2020 року № 1071к про звільнення позивача із займаної посади. При цьому, останнє рішення суб'єкта владних повноважень є похідним від першої позовної вимоги, про що також наголошує у позові сам позивач.
Разом з тим, з даним позовом позивачка звернулася лише 20.01.2021 року, а рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 61 прийнято 23.11.2020 року.
При цьому, позивач не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, відповідно до частин 1 - 3 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, при цьому, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Суд першої інстанції визначивши, що позивачкою пропущено місячний строк звернення до суду, встановив, що цей недолік позовної заяви слід усунути шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
Водночас, позивачкою щодо усунення цього недоліку позову зазначено, що рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 отримано нею 05.01.2021 року, одночасно з отриманням копії Наказу від 24.12.2020 №1071к про звільнення, тому саме з цього моменту (а саме з 06.01.2021) мають обчислюватися строки звернення до адміністративного суду, тому позовна заява подана в межах процесуального строку.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказаний аргумент є таким, що заслуговує уваги та вказує на те, що позивачкою не порушено строк звернення до суду, оскільки до суду позивачка звернулася 20.01.2021 року, а наказ про звільнення датований 24.12.2021 року, що свідчить про не порушення місячного строку звернення до адміністративного суду навіть без врахування тієї обставини, що наказ від 24.12.2020 №1071к про звільнення та рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 отримано позивачкою 05.01.2021 року.
Судом першої інстанції не враховано, що без фактичного одержання рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур від 23.11.2020 року №61 (яке отримано позивачкою 05.01.2021 року, про що є відповідний доказ), вона не мала можливості оскаржити таке рішення. Водночас, в заяві про усунення недоліків позовної заяви, зазначено про заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Отже, відсутні законні підстави для висновку про порушення позивачкою місячного строку звернення до адміністративного суду.
Щодо вимоги суду першої інстанції про надання виправленої редакції позовної заяви із зазначенням:
- позовних вимог до другого відповідача - Офісу Генерального прокурора,
- вірним зазначенням повного найменування відповідача-3, а саме, Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),
- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-2 Першої кадрової комісії обласних прокуратур,
- вірного повного найменування відповідача-3 та його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України,
- у п. 4 прохальної частини позовної заяви конкретизувати, за який саме період необхідно стягнути з відповідача-1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, то на думку колегії суддів апеляційної інстанції, вказані судом першої інстанції вимоги не відповідають вимогам статті 161 КАС України.
Зокрема, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до п. 4, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачем у вступній частині позовної заяви зазначено другим відповідачем - Офіс Генерального прокурора. При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено позовні вимоги щодо цього відповідача.
Тому, суд першої інстанції вказав викласти позовні вимоги до другого відповідача - Офісу Генерального прокурора - при цьому, в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачка зазначила, що вважає Офіс Генерального прокурора співвідповідачем у даній справі, оскільки кадрові комісії утворені за наказом генерального прокурора, тому вважає вимоги до вимоги до Першої кадрової комісія обласних прокуратур вимогами до Офісу Генерального прокурора.
Отже виклад обставин і вимог до Офісу Генерального прокурора був аргументований позивачкою, натомість погодження чи не погодження суду першої інстанції з таким змістом позовних вимог не є підставою для повернення позову; зміст таких позовних вимог слід дослідити в ході розгляду справи та прийняти рішення про можливість задоволення або не задоволення таких вимог.
Щодо вимоги суду першої інстанції про вірне зазначення повного найменування відповідача-3, а саме, Першої кадрової комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - позивачкою зазначена назва відповідача-3 такою, як зазначено в рішенні Першої кадрової комісії обласних прокуратур, водночас, суд не позбавлений права в ході розгляду справи з'ясувати зазначене питання.
Щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо позовних вимог, заявлених до відповідача-2 Першої кадрової комісії обласних прокуратур - є незрозумілим, оскільки відповідачем-2 зазначений Офіс Генерального прокурора, а не Перша кадрова комісія обласних прокуратур, при цьому, виклад обставин позивачкою здійснений.
Щодо вірного повного найменування відповідача-3 та його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - позивачкою зазначена назва відповідача-3 такою, як зазначено в рішенні Першої кадрової комісія обласних прокуратур, водночас, суд не позбавлений права в ході розгляду справи з'ясувати зазначене питання, при цьому, вимога суду першої інстанції про зазначення ідентифікаційного коду відповідача-3 (Першої кадрової комісії обласних прокуратур) не має законних підстав, оскільки така вимога стосується лише юридичних осіб, однак щодо особи, яка не має статусу юридичної особи таку вимогу процесуальний закон не ставить.
Щодо вимоги суду першої інстанції про у п. 4 прохальної частини позовної заяви конкретизувати, за який саме період необхідно стягнути з відповідача-1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - це є правом, а не обов'язком позивачки, при цьому, в ході розгляду справи судом може бути з'ясовано таке питання, однак такий недолік позову не може бути покладено в основу висновку про повернення позовної заяви.
Таким чином, зазначені судом першої інстанції вимоги про усунення недоліків позовної заяви не дають підстав для висновку про можливість повернення позовної заяви.
Оскільки ухвала від 18.02.2021 року, якою повернуто позов, перешкоджає подальшому розгляду справи, то в силу ст. 320 КАС України вона підлягає скасуванню з подальшим направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За приписами статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставин, що мають значення для справи, то справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись 241-245, 250, 315, 320, 321, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для провадження розгляду.
Постанова набирає законної сили 20.05.2021 та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 27.05.2021.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова