25 травня 2021 р. Справа № 520/11303/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, суддя Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.01.20 по справі № 520/11303/19
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанської митниці Держмитслужби Державної митниці служби України
про скасування рішення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив суд скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що подання позивачем нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови, невірного заповнення одного із підрозділів графи 43 такої декларації, не може обмежити чи позбавити декларанта права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.
Також апелянт зазначає про безпідставність та неправомірність взяття за основу прийняття рішення про коригування саме витягу з програмного продукту Schwacke, яким відповідач визначає митну вартість автомобіля в сумі 77 600 EUR. У наданих відповідачем витягах з Schwacke в описі технічного стану автомобіля, зокрема у графі “попередні пошкодження” наявний запис “дані відсутні”, що свідчить про те, що вартість 77 600.00 EUR - це вартість автомобіля, який взагалі не має пошкоджень, про що свідчать пропозиції на авторинку України за даними сайту RST.UA, де вартість автомобіля аналогічної моделі в бездоганному стані становить 77 800 доларів США. Отже, надане повідомлення експерта про розмір витрат на відновлення судом першої інстанції не взято до уваги. Так, якщо до сплаченої вартості 40 500 евро додати вставовлену експертом вартість ремонту 37781,51євро, то вийде вартість 78281,51 евро, при чому такий розрахунок не враховує втрату товарної вартості. Отже, поняття “загальний стан автомобіля дуже гарний” та “автомобіль неготовий до їзди” не виключають одне одного.
Також, на думку позивача необґрунтованим є посилання відповідача на Акт № UА209020/2019/40424 віл 28.08.2019 р. як на підставу визначення митної вартості у розмірі 77 600 EUR, оскільки даний документ не свідчить ні про вартість автомобіля, ні про реальний характер пошкодження, ні про дійсні витрати, необхідні для його відновлення. Акт про проведення огляду може вказати виключно на зовнішній вигляд автомобіля, встановлений внаслідок візуального спостереження. При цьому, наданий позивачем до суду лист-підтвердження від 11.07.2019 р., виданий компанією Тесла Моторс Австрія ГмбХ додатково слугує доказом заявленої позивачем митної вартості, оскільки автомобіль було придбано за аналогічною ціною у компанії Грінрайд ГмбХ, якій адресовано даний лист-підтвердження.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.05.2021 представник позивача, Шевченко Д.С., та представник відповідача, Стеценко Т.В., підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу було придбано автомобіль марки - TESLA; модель - MODEL X; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; тип двигуна - електричний на літій-іонній батареї; двигун № н/в, потужність двигуна 158 кВт, вартість якого згідно договору купівлі-продажу становить 40 500 EUR.
02.09.2019 до митного поста “Харків - автомобільний” Харківської митниці ДФС, особою уповноваженою на декларування ОСОБА_2 , була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № UA807190/2019/019297 з товаром: легковий автомобіль: марка автомобіля: TESLA, модель Model X, календарний рік виготовлення - 2019р. Країна виробник US, який надійшов на адресу фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/002954/2 від 10.09.2019 року, яким, зокрема, зкореговано митну вартість автомобіля (пошкоджений, легковий) марки - TESLA; модель - MODEL X; номер кузова (VIN): НОМЕР_1 ; тип двигуна - електричний на літій-іонній батареї; двигун № н/в, потужність двигуна 158 кВт; ємність літій-іонної батареї - 100 кВт/година; календарний рік виготовлення - 2019; модельний рік виготовлення - 2019; тип кузова - універсал; колір - чорний; колісна формула - 4/4; пошкодження згідно акту митного огляду № UA209020/2019/40424 від 28.08.2019 p.; країна виробництва: US; торгівельна марка: TESLA; виробник: Tesla Motors, Inc, чим збільшено його митну вартість на 37 100 EUR.
Не погодившись із такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи відсутність об'єктивного документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару на рівні 40500 Євро, відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару за другорядним методом (резервним методом) згідно ст. 64 МК України на рівні митної вартості 77600 Євро.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, зокрема щодо оскарження прийнятих митними органами рішень врегульовані положеннями Митного кодексу України (надалі також - МК України; тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: - у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;
Крім того пунктом 4 частини третьої статті 52 МК України надано право декларанту оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів.
За змістом частини першої статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Частиною першою статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Наведені положення Митного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України дають підстави для висновку, що право на оскарження декларантом рішення митного органу про коригування митної вартості ввезених товарів та на оцінку судом його доводів щодо протиправності такого рішення не поставлено в залежність від того яким чином декларант скористався правом на випуск товару у вільний обіг: чи то шляхом сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, чи то шляхом сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу).
Натомість, при запроваджені на практиці обмежень щодо неможливості отримання правового захисту та аналізу судом оскаржуваного рішення на відповідність критеріїв, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, внаслідок подання нової митної декларації, такі обмеження є не допустимими, оскільки не відповідають умовам передбачуваності та не базуються на обставинах, які дадуть змогу передбачити декларанту юридичні наслідки своєї поведінки, тобто такими, що не відповідають принципу правової визначеності.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, безпідставно посилався на постанову Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №816/2396/17. У цій справі зазначено, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір.
Колегія суддів зазначає, що фактично, звертаючись із позовом про скасування рішення про коригування митної вартості, яке ухвалене до заповнення відповідних граф митної декларації та подання її для випуску у вільний обіг товарів, позивач висловив свою незгоду із таким, а відтак суд зобов'язаний надати оцінку відповідним доводам.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18, від 27.04.2020 року у справі №140/804/19, від 02.02.2021 року у справі 520/4501/19, де зазначено, що реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що фактично позивач погодився із митною вартістю, визначеною митним органом, а тому правовий спір між сторонами відсутній, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо визначення митним органом митної вартості ввезеного автомобіля, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, право самостійно визначати митну вартість товарів, що імпортуються громадянами України, у митного органу виникає лише у разі наявності доказів недостовірності заявленої митної вартості товарів. Визначення митної вартості в цьому випадку здійснюється на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.
Наявність у митного органу доказів недостовірності заявленої фактурної (митної) вартості товарів є обов'язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує виникнення права самостійно визначати митну вартість імпортованих товарів відповідно до приписів статей 59, 60 Митного кодексу України.
В ході судового розгляду встановлено, що 02.09.2019 року до митного поста “Харків - автомобільний” Харківської митниці ДФС, декларантом подана до митного контролю та митного оформлення електронну митну декларацію № UA807190/2019/019297, де визначена митна вартість відповідного транспортного засобу в розмірі 40500 Євро згідно з рахунком-фактурою від 21 вересня 2019 року №2019073.
Так, в графі 44 митної декларації зазначені документи, що підтверджують митну вартість автомобіля: - рахунок фактура (інвойс); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір про надання послуг митного брокера, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, довіреність, технічний опис, касовий ордер, щодо підтверджує оплату митних та інших платежів, копія митної декларації країни відправлення, паспорт громадянина України.
Під час обробки та перевірки митним органом митної декларації системою АСАУР (автоматизована система аналізу та управління ризиками) спрацювали профілі ризику за кодом:
105-2 “Контроль правильності визначення митної вартості товарів” з повідомленням “Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу, ДФС для визначення MB”. Дана митна формальність є обов'язковою для виконання посадовою особою митниці.
106-2 “Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів” з повідомленням “Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення о підрозділу ДФС для визначення MB”. Дана митна формальність є обов'язковою для виконання посадовою особою митниці.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі - відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її призначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних, та. інших платежів, а також: про застосування заходів гарантування їх сплат.
Частина 2 Розділу 2 Порядку 651 визначає порядок заповнення митних декларацій при поміщенні товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі.
Зокрема, в гр. 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.
Так, за поданою декларантом позивача ЕМД автоматизованою системою було сформовано перелік обов'язкових до відпрацювання митних формальностей, у зв'язку з чим підрозділам митного оформлення до відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання був направлений запит №2955 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №UA807190/2019/019297. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості,
Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки митним органом повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідачем на адресу декларанта було надіслано електронне повідомлення з проханням надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, на яке декларантом в той же день було надано відповідь, що всі необхідні документи позивачем вже були надані.
У зв'язку із цим ухвалено оскаржуваний індивідуальний акт, яким митну вартість ввезеного транспортного засобу визначено на рівні 77600 Євро.
Як встановлено колегією суддів, до митної декларації декларантом позивача були надані документи, що підтверджують митну вартість автомобіля (40500 Євро): - рахунок фактура (інвойс); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; договір про надання послуг митного брокера, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом, довіреність, технічний опис, касовий ордер, щодо підтверджує оплату митних та інших платежів, копія митної декларації країни відправлення, паспорт громадянина України.
В обґрунтування правомірності заявленої до митного оформлення ціни автомобіля, позивач наполягає на тому, що при прийнятті оскаржуваного рішення, митницею не враховано факт того, що автомобіль, який ввозився, мав пошкодження.
Крім того, позивач вказує, що суд першої інстанції встановив обставини щодо вартості ввезеного автомобіля на рівні 77 600 Євро на підставі недопустимих доказів, оскільки відповідний перекладений витяг із програмного продукту Schwacke NET, не був нотаріально завіреним. До того ж, згідно із даними відповідного витягу, в описі технічного стану автомобіля, обраного для порівняння, у графі “попередні пошкодження” наявний запис - “дані відсутні”.
Дослідивши подані позивачем до митного органу документи, колегією суддів встановлено, що рахунок-фактура № 2019073 від 21.08.2019 року містить всі відомості про ціну товару і відповідно - повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 МК України.
Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті) що товар чи послугу вже надано покупцеві відповідно до умов поставки, та у покупця з'являється обов'язок оплати товару відповідно до зазначених умовами.
Фактично інвойс є розрахунково-платіжним документом, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.
Ціна автомобіля, записана в інвойсі, складає 40 500 EUR.
Інвойс входить до переліку документів, зазначених в ч. 3 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів та позивачем було надано платіжний документ, який підтверджує факт сплати 40 500 EUR, що свідчить про відповідність числових значень вказаних у декларації митної вартості, рахунку-фактурі та даному платіжному документі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у рахунку - фактурі № 2019073 від 21.08.2019 наданому під час митного оформлення в графі опис, зазначено: автомобіль Tesla, модель Model X - не готовий до їзди, що безпосередньо впливає на вартість автомобіля.
Також на підтвердження митної вартості товару, позивачем надано до суду повідомлення експерта від 20.08.2019, в якому зазначено про те, що транспортний засіб було оглянуто двічі 19.07.2019 в нерозібраному стані та 05.08.2019 в частково розібраному стані. У вказаному повідомлені викладено кошторис витрат на відновлення пошкодженого автомобіля та вартість ремонту складає 37781,51 Євро.(т. 1 а.с. 32-37)
Згідно акту про проведення огляду Львівської митниці ДФС MUA209020/2019/40424 від 28.08.2019р, в графі наявні пошкодження зазначено, пошкоджено лише заднє ліве крило.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що у вказаному повідомленні експерта від 20.08.2019 р. загальний стан автомобіля визначено як “дуже гарний”, оскільки у цьому ж повідомлені експерта одночасно наводиться розрахунок витрат на відновлення у сумі 37 781.51 EUR без ПДВ. Таким чином, загальний стан автомобіля не спростовує факту його технічних пошкоджень, а також не спростовує того, що даний транспортний засіб не готовий до їзди, про що вказано у рахунку - фактурі № 2019073 від 21.08.2019 наданому під час митного оформлення.
Крім того відповідно до витягу з електронного довідника Schwacke NET, на який посилається відповідач, запитуваний відповідачем транспортний засіб іншої моделі, ніж той, який придбавався позивачем, а саме TESLA MODEL X 100D Allradantrieb. Відповідно і технічні характеристики має інші (т. 1 а.с. 92).
Отже, надане повідомлення експерта про розмір витрат на відновлення пошкоджень автомобіля неправомірно не враховано митним органом. Якщо до сплаченої вартості 40 500 євро додати встановлену експертом вартість ремонту 37781,51 євро, то вийде вартість 78281,51 євро, при чому такий розрахунок не враховує втрату товарної вартості.
Також, необґрунтованим є посилання відповідача на Акт № UА209020/2019/40424 від 28.08.2019 р. як на підставу визначення митної вартості у розмірі 77 600 EUR, оскільки акт про проведення огляду вказує виключно на зовнішній вигляд автомобіля, встановлений внаслідок візуального спостереження та не встановлює дані ні про вартість автомобіля, ні про реальний характер пошкодження, ні про дійсні витрати, необхідні для його відновлення.
Колегія суддів критично ставиться до взяття за основу прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару витягу з програмного продукту Schwacke, яким відповідач визначає митну вартість автомобіля в сумі 77 600 Євро. У наданих відповідачем витягах з Schwacke в описі технічного стану автомобіля, зокрема у графі “попередні пошкодження” наявний запис “дані відсутні”, що свідчить про те, що вартість 77 600 Євро - це вартість автомобіля, який взагалі не мав пошкоджень.
Отже, колегія суддів зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може ґрунтуватись виключно на інформації вказаної інформаційної системи ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Крім цього, така інформаційна система ДФС України не може відображати дійсну вартість імпортованого автомобіля з урахуванням його технічного стану та наявних пошкоджень.
Таким чином, митним органом не надано суду жодних доказів того, що при коригуванні митної вартості відповідачем були враховані ушкодження імпортованого автомобіля, що свідчить про коригування митної вартості без врахування індивідуальних особливостей придбаного транспортного засобу, зокрема його технічний стан, який має суттєвий вплив на його ринкову вартість. Окрім того, будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем вартості транспортного засобу в рішенні суб'єкта владних повноважень не наведено, що не дає можливості встановити правильність визначеної ціни.
Колегія суддів також враховує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Доводи відповідача про те, що, виходячи з акта огляду, пошкоджена лише ліве крило автомобіля, та надані митницею до матеріалів справи фото (17 знімків) підтверджують наявність пошкоджень, однак не відображають їх обсяг та вартість. Крім того, відповідачем не надавалась оцінка внутрішнім пошкодженням автомобіля.
Використовуючи другорядний метод, відповідач мав врахувати рік випуску транспортного засобу, тип двигуна, наявність пошкоджень, а також умови його використання, що вплинули на зношеність автомобіля та обумовили ціну, за яку його було придбано.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом та не врахував всі обставини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок митного органу про необхідність застосування другорядних методів визначення митної вартості є неправомірним, оскільки, проаналізувавши усі вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем як декларантом було надано достатньо необхідних документів для визначення митної вартості товару за основним методом. При цьому, застосування інформації із програмного продукту Schwacke NET, акту огляду автомобіля для визначення митної вартості без дослідження його технічних характеристик та наявних пошкоджень, є необґрунтованим.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів.
В силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 520/11303/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби Державної митниці служби України про скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2019 року №UA807000/2019/002954/2.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов
Постанова складена в повному обсязі 04.06.21.