Справа № 754/7739/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/246/2021 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
12 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.1ст.115, ч.1. ст.263 КК України,-
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скарги потерпілого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_10 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 29 травня 2018 року, яким ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та виправдано за недоведеністю, що злочин вчинено обвинуваченим, та ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Під часу апеляційного розгляду кримінального провадження захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт в нічний час доби.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_8 , який підтримав клопотання та просив його задовольнити,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який також підтримав клопотання та просив його задовольнити,
пояснення потерпілого ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення клопотання,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення клопотання,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в клопотанні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, колегія суддів вважає, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не припинили свого існування.
Вказаний висновок обґрунтовується, зокрема, даними про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, приймаючи до уваги підвищену ступінь суспільної небезпечності злочину, який ставиться обвинуваченому у вину, та існування обґрунтованих ризиків, що останній може переховуватись від суду, та може перешкоджати іншим чином судовому провадженню.
Окрім того, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відтак, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави, які можливо віднести до тих стримуючих чинників, які могли у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленому ризику без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, підстав для застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту в нічний час доби, про що заявлено захисником ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.
Оцінивши зазначені ризики, колегія суддів приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт у нічну пору доби.
Керуючись ст.ст. 376, 350, 177, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт в нічну пору доби.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4