4 червня 2021 року місто Київ
справа № 759/11157/20
провадження № 22-ц/824/7361/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Влащенка Олега Анатолійовича
на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2021 року, постановлену у складі судді Соловей Г.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль Ірина Миколаївна про визнання права власності на спадкове майно та розподіл спадкового майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про визнання права власності на спадкове майно та розподіл спадкового майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 ..
Майно померлого батька: житловий будинок АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 ; автомобіль "Ланос" д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску; земельна ділянка площею 0,0656 га кадастровий номер 3224981201:01:006:0065, що знаходиться АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2500 га кадастровий номер 3224981201:01:006:0064 що знаходиться АДРЕСА_1 перейшло у спільне володіння його та його брата ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 .
Вони з братом прийняли спадщину після смерті батьків.
Відповідач ОСОБА_2 незаконно володіє усім спадковим майном, та перешкоджає його законному користуванню зазначеним майном, оскільки не визнає його частку у спадщині. Створити спільну угоду, посвідчену нотаріусом про зміну розміру частки у спадщини відповідно до ч.3 ст. 1267 ЦК України, брат відмовляється.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його брат (відповідач у справі) ОСОБА_2 ..
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2021 року закрито провадження у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. про визнання права власності на спадкове майно та розподіл спадкового майна на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Влащенко О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про закриття провадження у справі, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Вважає, що оскаржувана ухвала порушує права позивача на судовий захист, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В судове засідання не з'явилися учасники справи, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутністю учасників справи, то датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовідносини, що виникли між сторонами, не допускають правонаступництва. При цьому зазначив, що позивачем клопотань щодо заміни відповідача іншою особою до суду не подано. Предметом спору є визнання права власності на спадкове майно.
Проте, такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є донькою померлого відповідача ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмакою І.П. заведено спадкову справу №28/2020 ( яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за №66573424) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_4 (а.с.95).
Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути.
Статтею 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини. Зокрема, згідно даної норми, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що право спадкоємця на спадкове майно, не є таким, що нерозривно пов'язане з особою спадкоємця, та може бути предметом подальшого наслідування у випадку його смерті.
Однак, закриваючи провадження, судом першої інстанції не враховано, що в тому разі, коли спадкоємцем пред'явлено до суду позов про визнання права власності на спадкове майно, смерть відповідача до вирішення справи не може бути підставою для застосування правил п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, якою передбачено закриття провадження у справі, якщо у відповідача є спадкоємці за законом або заповітом.
Предметом позовних вимоги є захист права на спадкове майно та його поділ, яке в разі обґрунтованості позову може бути успадковано та розподілено.
Таким чином, у правовідносинах, що виникли між сторонами у даній справі, згідно з положеннями ст. 55 ЦПК України, допускається процесуальне правонаступництво.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції наведених обставин та положень закону не врахував, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки є особа, яка вважає себе спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 ..
При цьому необхідно звернути увагу на те, що за вказаних вище обставин суд першої інстанції повинен був діяти у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, якою передбачено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Враховуючи наведене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі є помилковою та перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Влащенка Олега Анатолійовича - задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус