Справа № 759/3262/21 Головуючий в суді І інстанції Новик В.П.
Провадження № 33/824/1853/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
03 червня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Суд першої інстанції виходив з того, що 23 січня 2021 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. В.Покотило, 5 в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, через що порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись із постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що висновок суду першої інстанції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а також відмова від проходження огляду, не підтверджена жодними доказами. Суд першої інстанції не дослідив обставини справи та її матеріали, що підтверджується самою постановою від 01 березня 2021 року, де суд зазначив: вина ОСОБА_1 підтверджується даними відеозапису із нагрудної камери працівників поліції.
Проте, на відеозаписі, що знаходиться в матеріалах справи не відображено ні відмову особи від проходження огляду на стан сп'яніння, ані зафіксовано присутність двох свідків.
Крім того зазначає, що на відеозаписі не міститься даних, які підтверджують обставину, що особа дійсно керувала транспортним засобом.
Вважає, що письмові пояснення свідків не можуть прийматися судом, оскільки вказані свідки не були допитані та не викликались у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у зв'язку з відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер».
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №006525, від 24 січня 2021 року, складеного поліцейським Б 4 Р 5 П 1 УПП в м. Києві, рядовим поліції Рибчинським Б.С., 23 січня 2021 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. В.Покотило, 5 в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, через що порушив п. 2.5 ПДР України.
За частиною 1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є слушними.
Як слідує з постанови, суддя винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння обґрунтував доказами, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків, відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
В аналогічних за змістом письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відібраних поліцейським, зазначено про те, що в їх присутності водій ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду у встановленому порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога для визначення стану сп'яніння. Апеляційним судом викликано свідків для підтвердження своїх пояснень в суді, однак до суду свідки не зявились.
За змістом п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіям транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , на розгляд апеляційної скарги не з'явився, інших доказів на спростування версії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.
Докази, які містяться у відеозапису з бодікамери поліцейського, також не можуть бути беззаперечними доказами, оскільки його переглядом встановлено, що він не містить даних про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», а також із відеозапису вбачається, що працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. В матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Також, на відеозаписі не зафіксовано присутність свідків.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано.
На зазначені обставини суддя уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст.7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді? ? встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні, а згідно з ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова судді районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року - скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана