Справа № 761/30507/20 Головуючий в суді І інстанції - Мартинов Є.О.
Провадження № 33/824/759/2021 Доповідач - Миколюк О.В.
28 травня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В.,
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02 грудня 2020 року, -
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02 грудня 2020 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 (десять тисяч двісті гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн.
Згідно з постановою суду, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12 вересня 2020 року серії ДПР18 № 122277, 12 вересня 2020 року о 21 годині 40 хвилин по вул. Д. Щербаківського 72, в м. Києві ОСОБА_1 , керував автомобілем марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, сповільненість рухів, блідість обличчя). При цьому, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні вказує, що працівники поліції необґрунтовано виявили застереження про перебування його з явними ознаками наркотичного сп'яніння, оскільки будь-яких ознак він не мав, в стані наркотичного сп'яніння не перебував, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, звертає також увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності за аналогічні адміністративні правопорушення, в матеріалах справи також відсутня довідка в якій зазначено чи отримував він посвідчення водія, відсутнє в матеріалах справи і направлення до лікарні на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, крім того, в матеріалах відсутній повний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, працівниками поліції не було роз'яснено від якого саме огляду на стан сп'яніння він відмовився.
Також при розгляді справи було порушено Конституційні права апелянта, оскільки він в повній мірі не володіє українською мовою, що унеможливлює йому зрозуміти всі обставини справи та надати свої пояснення.
Заслухавши доповідь судді,пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її розгляд провести у відсутність захисника-адвоката Морозова В.Ю., вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення була допущена істотна неповнота з'ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи.
Допущена судом першої інстанції неповнота з'ясування обставин усунута при розгляді справи апеляційним судом шляхом дослідження доказів.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Приписи п.2.5 Правил дорожнього руху передбачають обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.2, п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (тобто, відповідно до п.3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння лише за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а саме: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 122277 від 12 вересня 2020 року зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, сповільненість рухів, неприродна блідість.
У той же час з відеозапису події 12 вересня 2020 року такі ознаки наркотичного сп'яніння, як неприродна блідість обличчя, сповільненість рухів в ОСОБА_1 не вбачаються, реакцію очей ОСОБА_1 поліцейським взагалі проведено не було.
В письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено тільки те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, при цьому відсутні дані про те, що ОСОБА_1 мав явні ознаки наркотичного сп'яніння такі як: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість, сповільненість рухів.
Під час апеляційного розгляду справи надав свої пояснення свідок ОСОБА_2 , який вказав, що 12 вересня 2020 року був запрошений працівниками поліції, які складали протокол на ОСОБА_1 , при цьому, будь-яких ознак наркотичного сп'яніння в нього свідок не помічав, працівники поліції також їх не вказували, звернув увагу, що працівникам поліції він зазначав, що в ОСОБА_1 відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, на що вони не реагували, та склали щодо ОСОБА_1 протокол про порушення ПДР, та свідок в ньому розписався.
Відповідно до п.12 розділу 11 вищезазначеної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Однак, направлення на огляд ОСОБА_1 в медичний заклад з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння в матеріалах справи відсутнє.
Отже працівниками поліції не було дотримано вимог п.п.2,4 розділу 1 та п.12 розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103.
Така обставина зумовлює визнання протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на які покликався суд першої інстанції, недопустимими доказами.
Крім того, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом, надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Однак, матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 02 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Миколюк