Справа №752/2543/21 Головуючий у 1 інстанції: Машкевич К.В.
Провадження №22-ц/824/5181/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
25 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги,-
У січні 2021 року ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» через свого представника адвоката Хімку М.І. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року позовну заяву ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги повернуто.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» подало апеляційну скаргу, в якій просить справу направити до Голосіївського районного суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження.
Зазначило, що повертаючи позовну заяву особі, яка її подала, суд першої інстанції послався на висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18 не врахувавши відмінні від цієї справи обставини, а саме, що у доданому до позову ордері на надання правової допомоги в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».
Натомість, у даній справі в ордері про надання правової допомоги, доданому до позовної заяви, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» вказано: «місцевих, апеляційний судах, Верховному суді».
Крім того, згідно ч. 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Голосіївський районний суд м. Києва відносить до місцевих судів.
Також вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано вказано на те, що позивачем додано до матеріалів справи копію ордеру, указані доводи суду спростовуються поштовим описом відправлення позовної заяви.
ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2021 року ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» через свого представника адвоката Хімку М.І. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року позовну заяву ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги повернуто.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що ордер не містить всіх обов'язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, а саме, не вказана назва конкретного суду, у якому надається правова допомога позивачеві.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1 ст.58 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).
Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч.ч.1,2 ст.64 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Отже, ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/939/18, згідно з якою вказано, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
У той же час, судом першої інстанції не було враховано, що згідно з обставинами справи №9901/939/18, у доданому до позову ордері на надання правової допомоги в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».
Натомість, у цій справі в ордері на надання правової допомоги, доданому до апеляційної скарги, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» вказано: «місцевих, апеляційний судах, Верховному суді».
Тобто, у справі №9901/939/18у ордері на надання правової допомоги у вищезгаданій графі взагалі були відсутні відомості про судові органи, тоді як у цій справі зазначено про надання адвокатом правової допомоги у будь-яких судах України, що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Хімка М.І. права на підписання позовної заяви від імені ТОВ «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА».
Вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/847/18 з огляду на те, що у даному випадку скаржником дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка у ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається в місцевих, апеляційних судах, Верховному суду є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення назви суду.
Таким чином, ордер на надання правової допомоги від 30 грудня 2020 року серії №1009377 містить усі обов'язкові реквізити, передбачені Положенням та типовою формою ордеру, затвердженим Радою адвокатів України відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а відтак у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред'явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування помилкової ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИНТ ЕЛЕКТРИКС УКРАЇНА»задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко