Ухвала від 20.05.2021 по справі 757/16086/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/2999/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи № 757/16086/21-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року,

за участю:

прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника власника майна - ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2021 року задоволено клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародного правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на транспортний засіб, марки «HYUNDAI TUCSON», 2018 р.з. VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_11 із забороною відчуження, користування та розпорядження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Копію оскаржуваної ухвали було отримано власником майна лише 16.04.2021 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник зазначає, що власник арештованого майна не була повідомлена про розгляд клопотання прокурора про накладенні на нього арешту, при цьому в ухвалі слідчого судді відсутнє належне обґрунтування щодо розгляду вказаного клопотання без повідомлення та участі власника майна. Тобто, розгляд клопотання прокурора про арешт майна здійснено з грубими порушеннями кримінально - процесуального закону і прав власника на участь у розгляді даного клопотання.

Органом досудового розслідування не доведена сукупність підстав для накладення арешту на майно згідно ч. 1 ст. 170 КПК України. Крім того, прокурор не довів, а слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які докази дають підстави вважати, що ОСОБА_12 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто остання може приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити автомобіль, на який накладено арешт.

Також, арештований транспортний засіб не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, слідчий суддя в судовому засіданні не досліджував додану до клопотання постанову про визначення майна речовим доказом, що є істотним порушенням вимог КПК України.

Захисник зазначає, що в матеріалах справи відсутні жодні докази про придбання автомобіля ОСОБА_12 протиправним шляхом, остання є добросовісним набувачем рухомого майна та його титульним власником.

Враховуючи вищевикладене, останній зазначає про безпідставність накладення арешту на автомобіль ОСОБА_12 .

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, розгляд клопотання органу досудового розслідування було здійснено без повідомлення власника майна або його представника, копію ж оскаржуваної ухвали було отримано 16.04.2021 року. Апеляційна скарга направлена до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку 20.04.2021 року, строк на апеляційне оскарження не пропущений, а тому поновленню він не підлягає.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020100000000583 від 13.03.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції змін, внесених згідно із Законом України від 04.06.2020 року № 671 -IX), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ст. 28, ч. 3 ст. 209 (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 16.12.2019 року № 361-1Х) України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що на початку 2016 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, що є громадянином України, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, перебуваючи на території України, створив та очолив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, з метою власного протиправного збагачення, шляхом заволодіння чужим майном - коштами громадян країн Європи в особливо великих розмірах, шляхом їх обману і зловживання довірою, та шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних внаслідок вчинення такого суспільно небезпечного протиправного діяння, діючи умисно, з корисливих мотивів, систематично вчиняв вказані шахрайські дії, спрямовані на заволодіння чужим майном.

До складу вказаної злочинної організації добровільно ввійшли ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , невстановлена особа - громадянин України в підпорядкуванні якого є «кол-центри» розслідування стосовно якого здійснюється в кримінальних справах компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина та інших країн, яка вже мала досвід роботи з працівниками «кол-центрів» та заволодіння коштами іноземних громадян (далі - Особа № 3) та інші невстановлені досудовим розслідуванням осіб.

Будучи обізнаним про покарання за вчинення на території України тяжких та особливо тяжких злочинів, з метою уникнення притягнення до відповідальності за їх вчинення, Особа № 1 вирішив вчиняти такі злочини стосовно іноземних громадян, з підготовленням та початком їх вчинення на території України.

Вказане повинно було забезпечити відсутність поданих до правоохоронних органів України заяв про вчинення злочинів, неможливість в подальшому давати показання про це під час досудового розслідування та в суді, та як наслідок - не притягнення до кримінальної відповідальності учасників злочинної організації.

Так, ОСОБА_11 , діючи на виконання злочинного плану, відкрив у банківських установах рахунки, а саме в AT КБ «Приватбанк» картковий рахунок № НОМЕР_3 та в AT «Альфа Банк» рахунки НОМЕР_4 (долар США), НОМЕР_4 (євро) та НОМЕР_5 (долар США) та в період часу з 01.01.2017 року по 18.08.2020 року з указаних рахунків за операції щодо оплати за надання телекомунікаційних, рекламних послуг, послуг УоІР-телефонії, оплату оренди серверів провайдера «Hetzner Online GmbH» та інших, на яких розміщувались веб (трейдингові платформи, зокрема Huludox, Fibonetix, Forbslab), задіяні у шахрайській схемі, перерахунки коштів.

Крім того, діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, ОСОБА_11 приблизно у серпні 2018 року, з метою подальшого перерахунку коштів з рахунків компаній 1-го рівня, зареєстрував на території Великої Британії підприємство «REMINI CONSULTING LP» (компанія 2-го рівня),був її керівником з 28.08.2018 року по 05.11.2018 року та відкрив рахунки в банківських установах.

Разом з тим, ОСОБА_11 , як учасник злочинної організації, зареєстрував на території Угорщини та Чеської Республіки компанії 1 рівня - «Greentime Systems KFT» та «Х-light Marketing s.r.o.» з метою акумулювання на їх рахунках коштів потерпілих, та відкрив рахунки в банківських установах,

Частина одержаних від злочинної діяльності коштів, впродовж 2016-2020 років була об« ОСОБА_14 на території України та за її межами на власну користь у вигляді придбання н ім'я та ім'я своїх рідних, близьких та друзів рухомого та нерухомого майна, коштовностей та переведена в готівку.

Так, ОСОБА_11 , впродовж 2017-2020 років придбав наступне майно:

- 21.06.2018 року - уклав з ПрАТ «ХК Київміськбуд» договір № 1645 щодо інвестування в будівництво квартири АДРЕСА_1 , 2й пусковий комплекс, секція 2, АДРЕСА_2 .

- 26.03.2020 року - уклав з ПрАТ «ХК Київміськбуд» договір № 22742/РН-К щодо інвестуй будівництво, а саме квартиру АДРЕСА_3 , 4 й пусковий комплекс, секція 4, АДРЕСА_2 .

- 20.09.2018 року - уклав з ПрАТ «ХК Київміськбуд» договір № 2311 щодо інвестування в будівництво, а саме квартиру АДРЕСА_4 в житловому будинку №5, 6й пусковий комплекс, секція 6, АДРЕСА_2 .

- 08.12.2018 року - придбав транспортний засіб «КІА CEE'D», д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_7 , 2010 р.в., сума коштів досудовим розслідуванням наразі не встановлена:

- 02.06.2020 року - придбав транспортний засіб «AUDI Q5», д.н.з. НОМЕР_8 , VIN: НОМЕР_9 , 2016 р.в., вартістю 689 411,77 грн.;

- 26.08.2020 року - придбав транспортний засіб «ACURA TSX», д.н.з. НОМЕР_10 , VIN: НОМЕР_11 , вартістю 93 439,42 грн.;

- 09.09.2020 року - придбав у ОСОБА_15 земельну ділянки, площею 0, 1111 га, к.н. 3223186803:02:001:0072, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), вартістю 1112 000,00 грн.

- 09.09.2020 року - придбав у ОСОБА_15 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , на земельній ділянці площею 0, 1111 га, к.н. 3223186803:02:001:0072, вартістю 6 116 000,00 грн.

- 26.11.2020 року - придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 , шляхом оформлення права власності на неї за ОСОБА_16 , вартістю 6 527 768 грн.

- 30.10.2020 року - придбав транспортний засіб «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_1 , 2018 р.в., вартістю 49 000 грн., шляхом оформлення права власності на нього за ОСОБА_6

- 13.01.2021 року - придбав транспортний засіб «MERCEDES-BENZ GLC 250», д.н.з. НОМЕР_12 . ' НОМЕР_13 , 2017 р.в., вартістю 2 456 727, 42 грн., шляхом оформлення права власності на за ОСОБА_6 .

Таким чином, частина коштів ошуканих іноземних громадян легалізована ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та іншими співучасниками вчинення злочинів на території України під виглядом придбання рухомого та нерухомого майна.

29.03.2021 року прокурор відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародного правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб, марки «HYUNDAI TUCSON», 2018 р.з. VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_11 із забороною відчуження, користування та розпорядження ним.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2021 року клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на транспортний засіб, марки «HYUNDAI TUCSON», 2018 р.з. VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_11 із забороною відчуження, користування та розпорядження.

Задовольняючи клопотання та накладаючи арешт на вищевказаний транспортний засіб, слідчий суддя виходив з того, що вказане майно відповідає ознакам, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є предметом кримінально протиправних дій, і може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, всупереч доводам представника.

З урахуванням цього слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання про арешт майна та накладення арешту на транспортний засіб, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Вказане свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а тому доводи представника власника про законність набуття права власності, не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки вказані обставини підлягають перевірці під час здійснення досудового розслідування.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінюватидокази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Доводи представника про не дослідження слідчим суддею постанови слідчого про визначення майна речовим доказом від 18.03.2021 року наявної в матеріалах справи, не приймаються колегією суддів, останній дослідив всі матеріали провадження, зокрема і вказану постанову під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, проти лежне представником не доведено.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання органу досудового розслідування та накладаючи арешт на транспортний засіб, марки «HYUNDAI TUCSON», 2018 р.з. VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_11 , діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи представника не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародного правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на транспортний засіб, марки «HYUNDAI TUCSON», 2018 р.з. VIN: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_6 та яким користується ОСОБА_11 із забороною відчуження, користування та розпорядження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

__________________ _______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
97426934
Наступний документ
97426936
Інформація про рішення:
№ рішення: 97426935
№ справи: 757/16086/21-к
Дата рішення: 20.05.2021
Дата публікації: 31.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.05.2021)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 29.03.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
СОКОЛОВ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
СОКОЛОВ ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ