ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2021 року м. Київ № 640/15602/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" про застосування заходів реагування, в судовому засіданні та закриття провадження у справі,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061" про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації офісної будівлі "І" Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061", розташованої за адресою: вул. Васильківська, 24 в Голосіївському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом опломбування вхідних дверей та знеструмлення електрощитка.
Представником відповідача до суду подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, мотивоване значимістю справи для Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061".
Суд, розглянувши подане клопотання, зазначає, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Беручи до уваги письмово викладену позицію сторін та предмет доказування у справі, суд не вбачає необхідності викладення учасниками справи у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання, у зв'язку з чим клопотання про розгляд справи в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Окрім того, представником позивача подано клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване відсутністю підстав для застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації офісної будівлі "І" Приватного акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13061".
Підстави закриття провадженні передбачені частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не наведено жодної з підстав, передбачених частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає необґрунтованим дане клопотання та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак