ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2021 року м. Київ № 640/29618/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління ПФУ в м. Києві
провизнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ПФУ в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 42098368), в якому просить суд:
1) визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві від 27.10.2020 в проведенні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 з врахуванням фактичних виплат по заяві ОСОБА_1 від 20.10.2020 з врахуванням рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20 при сукупному стажі судді 26 років 4 місяці 01 день по постанові Шостого апеляційною адміністративного суду від 16.01.2019 (справа № 826/9660/18);
2) зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок і виплату позивачу ОСОБА_1 як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києва № 853 від 16.10.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням фактичних виплат, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20, при сукупному стажі судді 26 років 4 місяці 1 день по постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 (справа № 826/9660/18), у розмірі 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позиція позивача.
Позивач зазначає, що рішенням Київради № 32 від 26.10.1994 року він був призначений на посаду судді районного суду м. Києва строком на п'ять років. Відповідно до наказу Управління юстиції в м. Києві № 1066/7 від 27.10.1994 зарахований до штату Радянського районного суду м. Києва з 27 жовтня 1994 року. Постановою Верховної Ради України № 1496 від 02.03.2000 обраний на посаду судді Радянського районного суду м. Києва безстроково. Указом Президента України № 1004/2001 від 23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Святошинського районного суду м. Києва.
Постановою Верховної Ради України № 1600- VIII від 22 вересня 2016 позивач звільнений у відставку на підставі п. 4 ч. 6 ст.ст. 126, 131 Конституції України, ст.ст. 112, 116, 137, п.25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», тобто за наявності достатнього для відставки стажу роботи.
Позивач зазначає, що на час звільнення у відставку загальний стаж роботи на посаді судді, з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 р. (справа № 826/9660/18), склав 26 років 4 місяця 01 день.
Вказані обставини, як зазначає позивач, підтверджуються трудовою книжкою та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 р. (справа № 826/9660/18).
Після звільнення у відставку 19.10.2016, як зазначає позивач, він подав 20.10.2020 до пенсійного органу відповідну заяву та весь необхідний пакет документів, в тому, числі довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві від 16.10.2020 № 853 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для перерахунку йому щомісячного довічного утримання судді у відставці, з 19.02.2020 р. з врахуванням фактичних виплат, з врахуванням рішення Конституційного суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, рішення Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій адміністративній справі № 620/1116/20, при сукупному стажі судді 26 років 4 місяці 1 день по постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 р. (справа № 826/9660/18).
Позивач зазначає, що відповідач своїм листом від 27.10.2020 відмовив йому у проведенні такого перерахунку, мотивуючи тим, що у відповідності до ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 р. не змінювався.
Вважає, що така відмова у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не відповідає вимогам Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилаючись на положення профільного законодавства, вважає такі дії відповідача протиправними, в зв'язку з чим просить задовольнити позов.
Додатково звертає увагу на те, що я має загальний стаж роботи на посаді судді 26 повних років, 4 місяці, 01 день, що дає йому право на обчислення розміру щомісячного довічного утримання у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та за кожний повний рік роботи на посаді судці понад 20 років - зі збільшенням на 2 % грошового утримання судді, відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а всього 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позиція відповідача.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що громадянин ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою від 20.10.2020 №14558 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №853 від 16.10.2020 про розмір грошового утримання судді у відставці.
Додає, що управління листом від 27.10.2020 надало відповідь на заяву гр. ОСОБА_1 , яким відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.
Зазначає, що оскільки, відповідно до норм статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді після 18.02.2020 не змінювався, відсутні підстави для перерахунку.
Крім того, звертає увагу на те, що позивач просить здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці при сукупному стажі судді 26 років 4 місяці 1 день по постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі № 826/9660/18 в розмірі 62% суддівської винагороди судді.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.20219 справа № 826/9660/18 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2018 скасовано та ухвалено у справі нове рішення.
Зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період проходження строкової військової служби з 10.05.1982 року по 15.05.1984 року (2 року 0 місяці 6 днів), половину строку навчання на денному відділенні Київського університету імені Тараса Шевченка у період з 01.09.1987 року по 30.06.1992 рік (2 роки 5 місяці 0 днів), що включаючи час роботи на посаді судді (21 рік 10 місяці 25 днів), в сукупності складає 26 років 4 місяці 1 день та здійснити перерахунок і виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вказаного сукупного стажу роботи за вислугою років в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 20.10.2016 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Відповідач зазначає, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду здійснено перерахунок щомісячного довічного грошової о утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про статус суддів» із зарахуванням до стажу роботи що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання наведених вище періодів.
Відповідач зазначає, що ГУ ПФУ виконано постанову суду та здійснюється розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці виходячи 90%від грошовою утримання судді.
ГУ ПФУ просить звернути увагу на те, що відсутні підстави для розрахунку пенсії виходячи 62 відсотки грошового утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус судді» замість 90 % грошового утримання судді, який застосовується на даний час здійснюється розрахунку пенсії позивачу.
Отже, за висновком ГУ ПФУ, відсутні підстави для застосування до розрахунку пенсійного забезпечення позивача 62% відсотки грошового утримання судді.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою судді від 02.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження.
Встановлені судом обставини.
Так, у даному випадку сторонами не заперечуються, не спростовуються, а матеріалами справи підтверджуються обставини перебування позивача на посаді судді, виходу у відставку, призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - як зазначено вище, обставини звернення позивача до відповідача щодо здійснення перерахунку та обставини відмови у здійсненні перерахунку (т.1, а.с. 15), а відтак, вказані факти є встановленими.
При цьому, відповідно до вищезгаданої довідки ТУ ДСА України в м. Києві від 16.10.2020 № 853 станом на 01.03.2020: суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошової утримання суддям у відставці, складає 126 120,00, у тому числі: посадовий оклад: 78825,00 грн., доплата за вислугу років 60% - 47295,00 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
02.06.2016 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" №1401-VIII та новий Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII (далі Закон від 02.06.2016 або Закон №1402-VIII), які набрали чинності 30.09.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.142 Закону №1402-VIII, визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.5 ст.142 Закону №1402-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2 ст.135 Закону №1402-VIII).
Частина 3 цієї ж статті встановлює базові розміри посадового окладу суддів судів різних інстанцій, розрахунковою величиною яких є прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, зокрема для судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII).
Аналіз норм діючого законодавства України, що регулює питання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці дозволяє суду дійти висновку про те, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що щомісячне довічне грошове утримання судді є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування. Неможливо звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, і відповідно, матеріального та соціального забезпечення. Однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів (рішення від 24.06.1999 року №6-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002; від 01.12.2004 року №19-рп/2004; від 11.10.2005 року №8-рп/2005; від 18.06.2007 року №4-рп/2007; від 22.05.2008 року №10-рп/2008; рішення №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, від 08.06.2016 року №4-рп/2016; від 27.02.2018 року № 1-р/2018).
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.
Водночас, у Розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівського винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
А саме п. 25 передбачає, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Так, ч. 3. ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року №2453-VI (Закон втратив чинність, крім положень, зазначених у п.п. 7, 23, 25, 36 розділу XII Закону №1402-VIII від 02.06.2016, на підставі Закону №1402-VIII) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат" (ч.3 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року з урахуванням Рішення КСУ №11-р/2018 від 04.12.2018 року). При цьому, посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом: судді апеляційного суду - 1,1 (п.1 ч.4 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року).
Аналіз п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення дозволяє виділити дві категорії суддів з різними умовами отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
(а) судді, які: пройшли кваліфікаційне оцінювання; за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після 30.09.2016; пропрацювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
На цих суддів поширюється дія Закону від 02.06.2016 і вони мають право (набудуть після настання усіх передбачених Законом умов) на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років додатково два відсотки грошового утримання судді.
(б) судді, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом від 02.06.2016 року, тобто після 30.09.2016 року.
Для цих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону від 07.07.2010 року. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Фактично розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання.
Разом з тим, суд враховує, що Рішенням КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020 року положення п.25 розділу ХІІ Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому КСУ вказав, що запровадження згідно із положеннями п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст.126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом №1402-VIII.
Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Частиною 2 ст.152 Конституції України закріплено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення визначено, що положення Закону №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (опубліковано в Офіційному віснику України від 24.03.2020 - 2020 р., № 23, стор.306, стаття 901).
Отже, з дня ухвалення КСУ рішення від 18.02.2020 року №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що саме з 19.02.2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України затверджено форму довідки для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
За результатом аналізу наявної в матеріалах справи копії довідки ТУ ДСА про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці встановлено, що така довідка відповідає нормам Додатку 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки ТУ ДСА про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, діяв протиправно, без урахування усіх обставин.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправною відмову ГУ ПФУ в місті Києві у здійсненні перерахунку що щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою позивача та на підставі довідки ТУ ДСА, є такою, що в цій частині підлягає задоволення, у т.ч. шляхом зобов'язання провести перерахунок відповідно до вищезгаданої довідки.
Відносно ж зазначення у резолютивній частині рішення суду у даній справі стажу, який має застосовуватись при розрахунку довічного грошового утримання, слід зазначити, що вказане питання вирішено судом у справі № 826/9660/18, а відтак у суду у даній справі відсутні підстави для повторного розгляду зазначеного питання та відображення (дублювання) у резолютивній частині рішення суду у даній справі зазначених висновків суду у справі № 826/9660/18, що стосується і питання визначення відсотків, які мають враховуватись при нарахуванні, оскільки ця інформація визначена у довідці ТУ ДСА та позивачем такі дії ТУ ДСА не оскаржуються. У відповіді ГУ ПФУ (а.с. 15) від 27.10.2020 також не вбачається оспорювання розміру відсотків, а відтак у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, оскільки по суті вимоги заявлені на майбутнє. Однак, судом захищаються порушені права (станом на час звернення до суду), а не гіпотетичні припущення щодо можливих порушень у майбутньому.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача з ГУ ПФУ у м. Києві підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 681,60 грн., сплачений за квитанцією № ПН3611300 від 24.11.2020, .
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДР: 42098368), викладену у листі від 27.10.2020 № 2600-0306-8/152742 щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 по заяві ОСОБА_1 (20.10.2020 № 14588 ) та на підставі довідки ТУ ДСА України в м. Києві від 16.10.2020 № 853.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) здійснити відносно ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки ТУ ДСА України в м. Києві від 16.10.2020 № 853 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 1 681,60 грн., на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією № ПН3611300 від 24.11.2020, оригінал якої знаходиться у справі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 292, 293, 295, 296 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя О.А. Кармазін