ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 червня 2021 року м. Київ № 640/3603/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2021 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві №2 від 23.01.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп. (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).
28 квітня 2021 року через підсистему «Електронний суд» до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, враховуючи понесенні позивачем витрати на правничу допомогу, а саме за підготовку позовної заяви.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Згідно приписів п. 2 ч. 5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з доданих до заяви матеріалів, між Адвокатським об'єднанням «Слєсарєв і Погребняк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» укладено договір про надання правової допомоги від 15.02.2018 року №15/02.
На підтвердження виконання зазначеного до надано копії заявки №2 від 25.01.2020 року, розрахунок суми гонорару професійної правничої допомоги, акт № 2 про надання професійної правничої допомоги від 03.03.2020 року та платіжні доручення № 314 від 02.03.2020 року та №25717862 від 04.03.2020 року.
Ознайомившись з вказаними документами, суд зазначає, що надані платіжні доручення не містять всіх обов'язкових реквізитів, визначених п. 2.14 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, а саме підпису відповідального виконавця установи банку та відбитку штампа банку на підтвердження проведення перерахунку коштів.
Враховуючи викладене, позивачем у строк визначений ч. 7 ст. 139 КАС України не надано суду доказів на підтвердження понесених ним судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а надані докази вже разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення не можуть бути прийнятті судом, оскільки вони не містять всіх обов'язкових реквізитів та не визнаються судом такими, що підтверджують понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
Враховуючи те, що з наданих позивачем документів не можливо встановити реальність понесення позивачем витрат на правничу допомогу, підстави для ухвалення за цією заявою додаткового рішення відповідно до статті 252 КАС України відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що при ухваленні рішення на підставі поданих позивачем доказів вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 2102,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи подання позивачем документів з яких не можливо встановити реальність понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а також, те що рішенням було вирішено питання щодо стягнення на користь позивача судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго-клімат» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/3603/20.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Келеберда