Справа № 136/902/21
Провадження № 1-кп/131/149/2021
04.06.2021м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 березня 2021 р. за № 12021020060000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 263 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 ,. мотивуючи його тим, що ризики, передбачені статею 177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 на даний час не зменшились, а саме, оскільки ОСОБА_5 раніше вчиняв неодноразово кримінальні правопорушення та був засуджений за їх вчинення, зокрема:
15 грудня 2014 р. Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
25 квітня 2016 р. Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 27.05.2019 р. звільнений з місць позбавлення волі на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк 9 місяців 21 день;
15 грудня 2020 р. Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Вказане свідчить про відсутність у обвинуваченого будь-яких стримуючих бар'єрів, щодо вчинення кримінальних правопорушень, окрім того може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тому є висока ймовірність того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі усвідомлюючи в подальшому призначення йому покарання, яке він може понести, свідомо може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, а також те, що розгляд справи не може бути завершено до закінчення дії ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2021 р. про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.06.2021 р., прокурор звертається до суду із даним клопотання про необхідність у продовженні раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, вказуючи, що інший більш м'який запобіжний захід не спроможний забезпечити належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засідання просив обрати йому більш м'який, вказуючи, що він не вчиняв кримінального правопорушення за обставин вказаних в обвинувальному акті, тому просить суд засовувати до нього цілодобовий домашній арешт.
Захисник адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, мотивуючи зазначене тим, що застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе надати останньому можливість доглядати свою матір, яка має незадовільний стан здоров'я (наявність ІІІ групи інвалідності у зв'язку із перенесенням онкологічного захворювання), що підтверджується відповідними медичними документами.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши зміст обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, клопотання про продовження раніше обраного запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою, дійшов наступного висновку.
З реєстру матеріалів досудового розслідування долученого до обвинувального акту вбачається, що ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 09 квітня 2021 р. щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.06.2021 року.
Згідно статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги статті 177 КПК України, а саме, те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Також суд, враховує зміст статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Так, обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 09.04.2021 р. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.06.2021 р. з урахуванням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу даному обвинуваченому, суд не вбачає.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив обставини його неодноразового притягнення до кримінальної відповідальності в тому рахунку із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому на момент вчинення зазначених кримінальних правопорушень, як було встановлено у судовому засіданні мати обвинуваченого вже мала онкологічне захворювання, проте наявність даної обставини жодним чином не вплинуло на поведінку останнього.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява № 34578/97 від 31.07.2000).
У правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі «Харченко проти України» висловлено наступне «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених статтею 177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.
З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, з метою забезпечення його належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, що буде відповідати змісту КПК України та приписам статті 5 Конвенції про захист основоположних прав та свобод людини.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 370-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 уроженцю та жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянинові України, продовжити на 60 діб, починаючи з 04.06.2021 року до 02.08.2021 року включно.
Строк дії ухвали суду, в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу на 60 діб, тобто до 02.08.2021 року включно.
Копію ухвали направити до Держаної установи «Вінницької установи виконання покарань № 1» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: