2/130/490/2021
130/359/21
"28" травня 2021 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Верніка В.М.,
за участі секретаря Штойко О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 16.02.2021 року звернулась до Жмеринського міськрайонного суду з цією позовною заявою, у якій просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , що зареєстрований 28.07.2016 року Жмеринським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис за №132; також просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх заробітків відповідача щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з відповідачем ОСОБА_2 вони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після одруження сторони деякий час разом проживали разом, спільно виховували дитину, але наразі не можуть порозумітись по важливим питанням, у зв'язку з чим подружнє життя припинили, сімейних стосунків не підтримують. Намір про розлучення є стійким, на примирення не згодна, спору про місце проживання дитини немає. Неповнолітній син проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Вона працює електромонтером на залізниці, отримує заробітну плату в розмірі 5000 грн., коштів на проживання та утримання дитини не вистачає. Відповідач працює машиністом крана у ТОВ ВКП "Терези", його заробітна плата складає 15000-17000 грн., натомість коштів на утримання сина ОСОБА_4 останній не надає, інших утриманців відповідач не має, стан його здоров'я нормальний (а.с.1).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 12.03.2021 року відкрито провадження у цій справі із призначенням її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторонами не подано заперечень щодо вказаного порядку розгляду справи.
Відповідачем ОСОБА_2 29.03.2021 року було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі з позовною заявою та доданими документами, за наслідком чого відзиву на позов ним суду не представлено.
З огляду на вказане вище суд на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 28.07.2016 року. Дошлюбне прізвище позивача " ОСОБА_5 " (а.с.5).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.6) вбачається, що сторони у справі є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки КП "Жмеринкакомунсервіс" Жмеринської міської ради від 15.02.2021 року №297 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; до складу її сім'ї входить син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Згідно ч.1,2 ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно вимог ст.104 СК України шлюб припиняється, зокрема, внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до положень ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спору про майно та щодо виховання дитини між сторонами за змістом заявлених позовних вимог не заявлено.
Викладені позивачем обставини щодо фактичного припинення сторонами подружніх стосунків та неможливості їх відновлення, що суперечить інтересам позивача, відповідачем наразі не заперечені та не спростовані ні в який спосіб.
Як встановлено судом, сторони певний час не підтримують шлюбних стосунків, у їх сім'ї втрачена взаємоповага та розуміння між подружжям, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо з огляду на стале переконання позивача. Зважаючи на зазначені позивачем дійсні причини розірвання шлюбу, подальше життя подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
Таким чином, в судовому засіданні встановлені визначені законом підстави розірвання зареєстрованого між сторонами шлюбу, оскільки він може ґрунтуватись лише на засадах добровільності, тобто вільної згоди чоловіка та жінки, чого позивач наразі не виявляє, тому позовні вимоги щодо розірвання шлюбу сторін підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини,
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до вимог ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За змістом ч.1 ст.27 Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Суд визнає аргументовано доведеним позивачем існування обов'язку щодо надання утримання своєму неповнолітньому сину ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття відповідачем ОСОБА_2 , який є його батьком. Заявлений до стягнення розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача відповідає вимогам матеріального закону та принципам розумності і справедливості, визначаючи сукупно із наданням дитині утримання позивачем загалом достатній рівень забезпечення потреб неповнолітньої особи, водночас за неперевищення обмеженого законом розміру утримання із заробітної плати на сплату аліментів не обмежуватиме прав відповідача, надто з огляду на неповідомлення відповідачем про незадовільний стан власного здоров'я чи наявність у нього інших утриманців. Тому позов в частині оспорюваних аліментів підлягає задоволенню судом у повному обсязі.
Таким чином, суд визначає, що з відповідача на ім'я позивача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що у достатній мірі відповідатиме заявленим позивачем потребам утримання неповнолітнього сина, стан здоров'я якого нею окреслено як задовільний, а також у сукупності із наданням йому тотожного утримання з боку позивача згідно солідарного обов'язку обох батьків щодо утримання неповнолітнього сина.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням постановлення рішення в інтересах позивача стягненню на його користь з відповідача підлягає сума сплаченого та документально підтвердженого судового збору в розмірі 908 грн (а.с.2) згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду в частині стягнення аліментів, за правилами ст.141 ЦПК України при задоволенні позову з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати із сплати судового збору в розмірі 908 грн за ставкою вимог майнового характеру фізичної особи щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в межах сукупності виплат за шість місяців. .
Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 274, 279, 430 ЦПК України, ст. 180-183, 191 СК України, суд -
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28.07.2016 року Жмеринським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, за актовим записом №132.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) на ім'я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16.02.2021 року та до досягнення сином повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) гривень сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_2 ) на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) гривень судового збору (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, пункт 1.1.2.)
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.