01 червня 2021 року № 320/6337/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про визнання протиправним та скасування висновку про вартість майна від 06.05.2021,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок про вартість майна від 06.05.2021, виконаний суб'єктом оціночної вартості ТОВ «ЕКПЕРТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ» у виконавчому провадженні ВП №61564286.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Положеннями частини 1 статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З матеріалів справи вбачається, рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28.01.2020 у цивільній справі №754/14388/19 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за розпискою від 01.08.2018 у розмірі 116000,00 доларів США, що станом на 01.10.2019 є еквівалентом 2806906,96грн за офіційним курсом НБУ. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4802,50 грн, з кожного по 2401,25грн.
На підставі вказаного рішення Деснянським районним судом міста Києва 28.02.2020 видано виконавчі листи.
16.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим Сергієм Вікторовичем відкрито такі виконавчі провадження:
№61564286 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості за розпискою від 01.08.2018 у розмірі 116000,00 доларів США, що станом на 01.10.2019 є еквівалентом 2806906,96 грн за офіційним курсом НБУ;
№61564401 про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4802,50 грн, з кожного по 2401,25 грн.
Вказані виконавчі провадження 16.03.2020 об'єднано у зведене виконавче провадження №61564286.
В подальшому, відповідачем в межах виконавчого провадження винесено постанову від 16.03.2020 про арешт майна боржника.
06.05.2021 відповідачем призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким було подано висновок про вартість майна.
Позивач вважаючи висновок про вартість майна протиправним, звернувся до суду з позовом.
Водночас, суд проаналізувавши вищевикладені обставини справи, приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, якзабезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За змістом частин першої - третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
За приписами частини п'ятої цієї статті виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
При цьому, суд наголошує, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
За правилами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.
Оскільки в цьому випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Києва, в цивільній справі де позивач є боржником, то в силу вимог частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» оцінка мійна може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З огляду на вищевикладене, оскільки, ОСОБА_1 була відповідачем у цивільній справі та є боржником у виконавчих провадженнях (за виконавчим листом у цивільній справі) з примусового виконання цього рішення, то справа щодо оскарження оцінки майна, проведеній у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, також підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У зв'язку з викладеним суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі та роз'яснити позивачу, що цю справу віднесено до юрисдикції цивільного суду, яка має розглядатися за правилами ЦПК України місцевим загальним судом з дотриманням правил підсудності.
На підставі викладеного, керуючись статями 170, 287 Кодексу адміністративного судочинства, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича про визнання протиправним та скасування висновку про вартість майна від 06.05.2021.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що цю справу віднесено до юрисдикції цивільного суду, яка має розглядатися за правилами ЦПК України місцевим загальним судом з дотриманням правил підсудності.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування ЄСІТС апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Я.В. Горобцова