10 березня 2021 року № 320/4794/19
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:
- визнати протиправною дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів неотриманої пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та провести її виплату ОСОБА_1 у сумі 27463,93 грн..
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів неотриманої пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду від 06 травня 2011 року по справі № 2а-8470/11, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Кабінетом Міністрів України постановою від 21.02.2001 №159. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинених суб'єктом владних повноважень на підставі ст. 383 КАС України - відповідачем на виконання рішення суду, в якій зазначено про відмову ГУ ПФУ від виконання рішення суду.
В судове засідання 10.03.2021 сторони не прибули, повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надали.
Відповідач 10.03.2021 подав до суду письмові пояснення на заяву, в яких зазначив, що рішення суду виконано у повному обсязі в межах компетенції відповідача. На виконання вищевказаної постанови суду був проведений розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 21.08.2010 по 22.07.2011 року. Після проведеного розрахунку сума компенсації становить 12317,80 грн.. Кошти по рішенню суду нараховані та будуть виплачені в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду». Виплати пенсій можуть бути здійснені ГУ ПФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Отже, виконуючи рішення суду, відповідач зобов'язаний враховувати обставини, встановленні судовим рішенням.
Приписами ч. 1 ст. 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Суд зазначає, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Судом встановлена, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі № 320/4794/19 відповідачем був проведений розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 21.08.2010 по 22.07.2011 року. Даний розрахунок компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 був наданий до суду.
Кошти по рішенню суду нараховані та будуть виплачені в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Суд зазначає, що цей Порядок №649 визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до вимог пункту 2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення. Згідно з вимогами п. 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Пунктом 6 Порядку №649 передбачено, що перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.
Та згідно з пунктами 3, 6, 7 Постанови “Про затвердження Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою” №20-1 від 26 вересня 2018 року у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень":
на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою;
про стягнення коштів.
Наказом керівника органу Пенсійного фонду України визначаються відповідальні особи, які здійснюють облік рішень у реєстрі (далі - відповідальна особа), у кількості не менше двох осіб з числа працівників, які відповідно до розподілу службових повноважень мають право доступу до автоматизованих засобів та баз даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справ).
Доступ до відомостей реєстру надається працівникам Пенсійного фонду України та його територіальних органів, якщо це передбачено їх посадовими інструкціями або потрібно для виконання дорученої їм роботи, а також членам комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворюється відповідно до пункту 7 Порядку №649.
Внесення інформації до реєстру здійснюється відповідальною особою боржника. Якщо на дату внесення інформації стягувач перебуває на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду України, який не є боржником, інформацію до реєстру вносить відповідальна особа цього органу з урахуванням матеріалів пенсійної справи стягувача та наявного у ній рішення суду.
Виплати пенсій можуть бути здійснені ГУ ПФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що ГУ ПФУ у Київській області у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконав всі необхідні дії для повного виконання вказаного рішення суду. Разом з тим, незважаючи на виконання ним цих дій, рішення суду не було виконано у повному обсязі від причин, що не залежали від волевиявлення та дій ГУ ПФУ у Київській області.
Суд зазначає, що окрема ухвала за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Суд вважає, що визначальною ознакою для винесення окремої ухвали є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Відповідно до частин 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Тобто, виплати пенсій здійснюються ГУ ПФУ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Із урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області в частині виплати суми боргу за період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2019 р. через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Висновки суду зроблені у даній справі відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/19, від 27 лютого 2018 року у справі №0640/3719/18, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом у цій справі встановлено, що ГУ ПФУ у Київській області, як органом ПФУ, виконувалося рішення суду, яке носило зобов'язальний характер. На виконання цього рішення суду ГУ ПФУ у Київській області вчинено всі необхідні дії для його виконання, зокрема, здійснено перерахунок пенсії, її виплату у перерахованому розмірі, визначено заборгованість з виплати перераховної пенсії за попередній період, внесено рішення суду до відповідного реєстру. Орган ПФУ у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконав всі необхідні дії для повного виконання вказаного рішення суду. Незважаючи на це, рішення суду не було виконано у повному обсязі з причин, що не залежали від волевиявлення та дій ГУ ПФУ у Київській області, та були обумовлені залученням до його виконання інших суб'єктів та процедур.
Суд вважає, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
Отже, твердження позивача про бездіяльність відповідача при виконанні рішення суду не відповідає дійсності.
Суд зазначає, що перевіркою аргументів, наведених у заяві, та наданих заявником доказів не встановлено обставин протиправності дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав та інтересів позивача ОСОБА_1 ..
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
За таких обставин підстави для внесення окремої ухвали із зазначених заявником підстав також відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала датована 10.03.2021, оскільки дану заяву судді було передано 01.03.2021.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 370, 383 КАС України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Лиска І.Г.