03 червня 2021 року Справа № 280/4307/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Аккумпром» (бул. Шевченка, буд. 22, кв. 25, м. Запоріжжя, 69001), в особі представника - адвоката Марчевського Дмитра Ігоровича ( АДРЕСА_1 ), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування рішень,
03.09.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Аккумпром» (далі - позивач, ТОВ «ВП «Аккумпром»), в особі представника - адвоката Марчевського Дмитра Ігоровича, до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0010591406 від 19.07.2019, винесене на суму 424830 грн. по податку на додану вартість; №0010601406 від 19.07.2019, винесене на суму 382347,00 грн. по податку на прибуток та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 191173,50 грн.
Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по справі на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка була призначена та проведена з порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені протиправно. Щодо суті виявлених порушень, то посилається на те, що його правовідносини з ТОВ «Градар» є реальними та підтверджуються документально. Недійсність правочинів з зазначеним контрагентом не визнавалась в судовому порядку. На момент здійснення спірних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрованим як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також був зареєстрований платником податку на додану вартість. Перевіряючі ГУ ДФС у Запорізькій області залишили поза увагою ту обставину, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Таким чином, доводи перевіряючих в акті про порушення, допущені контрагентом підприємства постачальника, не можуть спростувати фактичної поставки товарів самим постачальником. В зв'язку з чим, висновки Акту перевірки гуртуються виключно на припущеннях та не підтверджуються жодними документальними доказами. В той же час наявні у позивача первинні документи підтверджують реальність вчинення правочинів. В зв'язку з чим позивач вважає, що з боку відповідача відбулось ігнорування первинних документів, упередженість та хибність висновків, і відсутність доказів порушення з боку позивача, а відтак, висновки податкового органу про донарахування податкових зобов'язань є неправомірними і хибними.
Ухвалою від 09.09.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
18.09.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 23.09.2019 у справі було відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 17.10.2019.
10.10.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що контрагент позивача - ТОВ «Градар» не є виробником товару, а саме пластин акумуляторних, які в листопаді 2017 року, згідно видаткових та товарно-транспортних накладних, реалізовані на адресу ТОВ «ВП «Аккумпром», тому не можливо підтвердити факт продажу товару на адресу ТОВ «ВП «Аккумпром», у зв'язку з тим, що не можливо підтвердити придбання товару по ланцюгу постачання на адресу ТОВ «Градар». Таким чином, відповідач вважає, ТОВ «Градар» здійснено безтоварні операції шляхом документального оформлення придбання однієї групи товарів та послідуючої реалізації іншої групи товарів. У зв'язку з вищезазначеним, операції по ланцюгу постачання з ТОВ «Градар» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Крім того, виписані від імені ТОВ «Градар» первинні документи на адресу ТОВ «ВП «Аккумпром» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженою особою. Звітні документи, які посвідчують факт отримання товару, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та зменшення на їх підставі оподатковуваного доходу безпідставне, оскільки підписи на цих документах належать особі ( ОСОБА_1 ), яка не здійснювала господарську діяльність. Згідно вироку суду: ОСОБА_1 , погодилась на пропозицію невідомого чоловіка увійти до складу учасників та стати директором ТОВ «Градар» без наміру здійснювати господарську діяльність, .... підписала документи щодо реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Градар», в які внесла неправдиві відомості щодо своєї участі в діяльності товариства. На підставі вищезазначеного відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Градар», оскільки в первинних документах зазначені господарські операції, які фактично не відбувались. В зв'язку з чим вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення були винесені законно та обґрунтовано. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
17.10.2019 від позивача до суду надійшла заява про зупинення провадження до вирішення справи №280/2272/19 за участі тих саме сторін про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 08.04.2019 №1310 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром»» за результатами якої були складені податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються в даній справі.
Крім того, позивачем 17.10.2019 до суду подана заява про долучення до матеріалів справи висновку експерта від 16.10.2019 №308.
У підготовчому засіданні 17.10.2019 оголошувалась перерва до 05.11.2019.
28.10.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив та заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. У відповіді на відзив позивач посилається на те, що він не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Також звертає увагу суду на те, що ним оскаржується правомірність винесення наказу на проведення перевірки, за результатами якої були винесенні спірні рішення. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримав заяву про зупинення провадження у справі, представник відповідача заперечив проти зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 05.11.2019 провадження у справі №280/4307/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/2272/19.
Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі №280/2272/19, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром» №1310 від 08.04.2019.
Ухвалою від 24.09.2020 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 07.10.2020.
У підготовче засідання 07.10.2020 представники сторін, належним чином повідомленого про дату, час та місце підготовчого засідання, не прибули.
06.10.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника відповідача у відпустці.
07.10.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою від 07.10.2020 підготовче засідання було відкладене на 22.10.2020.
22.10.2020 від представника позивача до суду надійшла заява, погоджена представником відповідача, про зупинення провадження у справі для примирення до 30.11.2020.
Ухвалою від 22.10.2020 провадження у справі було зупинене до 30.11.2020.
Ухвалою від 30.11.2020 провадження у справі поновлене, підготовче засідання призначене на 30.11.2020.
30.11.2020 від представників сторін до суду надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2020.
14.12.2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.
14.12.2020 від представника відповідача надійшла заява в якій вона заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження та просить розглядати справу в судовому засіданні.
16.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони, в якому він просить суд замінити відповідача по справі №280/4307/19 з Головного управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає наступне.
Постановою КМУ від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №682-р установлена можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики.
Таким чином, вказаним розпорядженням оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.
Відповідно до постанови КМУ №537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», територіальні органи ДФС України реорганізовані шляхом приєднання до територіальних органів ДПС України, правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області є Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14, Головне управління ДПС у Запорізькій області є територіальним органом Державної податкової служби України, а також правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Запорізькій області.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, орган державної влади - Головне управління ДПС у Запорізькій області зареєстровано 31.07.2019.
Таким чином, повноваження Головного управління ДФС у Запорізькій області передані Головному управлінню ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до наказу №10 від 29.08.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області розпочато виконання функцій та повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області, що припиняється.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне клопотання відповідача задовольнити та замінити відповідача по справі №280/4307/19 з Головного управління ДФС у Запорізькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945, адреса: пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107) (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області).
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також вимоги ст.ст. 205, 229 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 12.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу ТОВ «ВП «Аккумпром» надіслано письмовий запит №499/10/08-01-50-01 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень), в якому посилаючись на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт 1 і 3 абзацу третього, п'ятого пункту 73.3 статті 73 п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження з приводу наведених вище фактів, відображення у бухгалтерському обліку взаємовідносин між підприємством ТОВ «ВП «Аккумпром» (код ЄДРПОУ 39996257) та контрагентами постачальниками ТОВ «Градар» (код ЄДРПОУ 40684705)… за листопад 2017 року.
Листом від 12.03.2018 №12/03/02 ТОВ «ВП «Аккумпром» надало ГУ ДФС у Запорізькій області письмову відповідь на запит, надало документи на підтвердження доходів та витрат у 2018 році, а саме: договори (специфікації, додаткові угоди, додатки,), видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, та інші первинні документи бухгалтерського обліку.
08.04.2019 на підставі статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв'язку із ненаданням ТОВ «ВП «Аккумпром» пояснень та їх документального підтвердження, які спростовують виявлені недостовірності даних, на запит від 09.01.2018 №499/10/08-01-50-01, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято наказ №1310 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром».
Цим наказом встановлено провести з 13 травня 2019 року перевірку тривалістю 5 робочих днів за період діяльності 2017 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Градар» (код ЄДРПОУ 40684705) за 2017 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Градар» (код ЄДРПОУ 40684705) за період листопад 2017 року, який фактично відображено в податковій декларації з ПДВ за грудень 2017 року.
На підставі зазначеного наказу, в період з 13.05.2019 по 17.05.2019 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача.
За результатами перевірки складено Акт від 24.05.2019 №307/08-01-14-06/39996257 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром» (код ЄДРПОУ 39996257)» (далі - Акт перевірки).
Відповідно до розділу IV «Висновки» Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВП «Аккумпром»:
1). пп. 134.1.1., п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, з врахуванням п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. №2755-VI (зі змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 382 347 грн., в т.ч. по періодам:
- за 2017 рік на загальну суму 382 347 грн.;
2). п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.10, ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли у відповідних звітних періодах), в результаті чого:
- завищено від'ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) всього у сумі 424 830 грн., у т.ч. по періодам:
- грудень 2017 року на суму 424 830 грн.
Позивачем подавались заперечення на Акт перевірки.
За результатами розгляду Акту перевірки, з урахуванням заперечень позивача, відповідачем були винесені:
- податкове повідомлення-рішення №0010591406 від 19.07.2019 на суму 424830 грн. по податку на додану вартість;
- податкове повідомлення-рішення №0010601406 від 19.07.2019 на суму 382347,00 грн. по податку на прибуток та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 191173,50 грн.
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За приписами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Таким чином, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа №808/1746/15) та від 20 вересня 2019 року (справа №0340/1931/18).
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
З матеріалів справи судом встановлено, що 14.05.2019 ТОВ «ВП «Аккумпром» зверталось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №1310 від 08.04.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі №280/2272/19 позовну заяву ТОВ «ВП «Аккумпром» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Запорізькій області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром» №1310 від 08.04.2019.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області було залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 в адміністративній справі №280/2272/19 залишено без змін.
Ухвалами Верховного Суду від 24.06.2020 та від 06.08.2020 касаційні скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області, на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №280/2272/19 повертались скаржнику. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі №280/2272/19.
Таким чином рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.11.2019 по справі №280/2272/19 набрало законної сили 12.05.2020.
Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19.07.2019 №0010591406 та №0010601406, був наказ ГУ ДФС у Запорізькій області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВП «Аккумпром» №1310 від 08.04.2019, а предметом розгляду справи №280/2272/19 була законність прийняття вказаного наказу, то суд приймає до уваги судові рішення у справі №280/2272/19, якими вказаний наказ про проведення перевірки визнано протиправним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що визнання незаконим наказу про проведення перевірки є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд.
Так, Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2020 року (справа №520/8836/18) зазначив, що: «з урахуванням того, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення, і при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, колегія суддів вважає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання» (пункт 18 постанови Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №520/8836/18).
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищезазначені позиції Верховного Суду достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень є проведення податковим органом перевірки на підставі наказу, який в судовому порядку визнано протиправним та скасовано.
Отже, в зв'язку з відсутністю підстав для проведення перевірки, вказана перевірка не може вважатися законною, а винесені на її підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними.
З цього приводу суд також враховує позицію, викладену Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04, пункт 70) стосовно принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119). Суд також вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).
З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що спірні рішення були винесені із порушенням вимог п. 1-9 ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 14976,00 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 52, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Замінити відповідача по справі №280/4307/19 з Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69107; код ЄДРПОУ 43143945).
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Аккумпром» (бул. Шевченка, буд. 22, кв. 25, м. Запоріжжя, 69001; код ЄДРПОУ 39996257) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області:
№0010591406 від 19.07.2019 на суму 424830 грн. по податку на додану вартість;
№0010601406 від 19.07.2019 на суму 382347,00 грн по податку на прибуток та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 191173,50 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Аккумпром» (код ЄДРПОУ 39996257) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14976,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривен 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.06.2021.
Суддя Р.В. Кисіль