03 червня 2021 рокуСправа № 280/5822/19 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі №280/5822/19 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 , серед іншого зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 відсотків грошового забезпечення з 01.01.2016, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі №280/5822/19 набрало законної сили 03.06.2020.
14.05.2021 від позивача до суду надійшла заява, в порядку статті 382 КАС України, в якій заявник просить суд застосувати судовий контроль за виконання рішення суду по справі №280/5822/19 шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Ухвалою суду від 19.05.2021 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що питання судового контролю суд має право вирішувати виключно під час ухвалення рішення у справі та шляхом зазначення про це у резолютивній частині рішення суду. Також, відповідач зазначив, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.01.2020 по справі №280/5822/19 позивачу доплата за період з 03.06.2020 до 31.07.2020 в розмірі 1426,99 грн. виплачена з пенсією за серпень 2020 року, донарахована сума пенсії за період з 01.01.2016 по 02.06.2020 в розмірі 39168,51 грн. не виплачена з поважних причин. Щодо виплати нарахованої пенсії відповідач вказав на те, що виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Відповідач також зазначив, що на даний час донарахована сума внесена до Реєстру судових рішень за №70318, а станом на момент подання відзиву виплата нарахованих на виконання рішення суду сум проведена по 31.08.2019 (порядковий номер у реєстрі 51528). З урахуванням викладеного відповідач вважає, що ним вживаються всі можливі заходи щодо виконання рішення суду, а позивачем не доведено необхідності встановлення судового контролю. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Суд розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані письмові пояснення, дійшов висновку про наступне.
Посилання відповідача про те, що судовий контроль може бути встановлений лише під час ухвалення рішення суд відхиляє та враховує позицію Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду по справі №800/320/17, в якій застосовано судовий контроль після ухвалення судового рішення.
Суд зазначає, що статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, або встановлення нового строку подання звіту, або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до приписів статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, є обґрунтованими доводи відповідача про те, що кошти належні до виплати позивачу відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного фонду України, оскільки кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/3264, затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що визначає процедуру функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. В реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все ст.23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з п.20 та 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
З наданих до матеріалів справи письмових доказів судом встановлено, що відповідачем вжито заходів спрямованих на виплату позивачу нарахованої суми компенсації, а саме включено позивача до реєстру виплат під номером 70318. А тому виплата позивачу грошових коштів буде проводитись в порядку черговості та під час виділення відповідних асигнувань Пенсійному фонду на відповідну потребу.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю у даній справі, оскільки не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відповідач намагається ухилитися від виконання рішення суду. В свою чергу, позивач не позбавлений права вирішувати питання судового контролю у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя І.В. Новікова