02 червня 2021 року Справа № 280/2377/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до - Державної служби України з безпеки на транспорті
до - Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №225464 від 10.02.2021,
25 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач1) та Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач 2), в якому позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №25464 від 10.02.2021 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08 січня 2021 року на підстав направлення на перевірку від 04.01.2021 № 0001436 працівниками Укртрансбезпеки здійснено перевірку транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу КRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ФОН ОСОБА_1 . Під час перевірки посадовими особами Відповідача був складений акт № 258389 від 08.01.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначеним актом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм понад 10% до 20% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
На підставі зазначеного акту Відповідачем винесено Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 225464 від 10 лютого 2021 року, про стягнення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 29.03.2021 відкрито спрощене провадження по справі без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження по справі отримана представниками відповідачів 17.05.2021, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 ) зареєстрований як Фізична особа - підприємець, про що в Єдиному реєстрі що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис дата запису: 18.10.2005, Номер запису: 21030170000014352. Основний вид діяльності Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
08 січня 2021 року на підстав направлення на перевірку від 04.01.2021 № 0001436 працівниками Укртрансбезпеки здійснено перевірку транспортного засобу DAF. реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу КRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ФОН ОСОБА_1 .
В межах такої перевірки, вказаними особами проведено габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення подільного вантажу кукурудзи (насипом) загальною масою, разом з масою транспортного засобу - 42,850 т, що підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 040390 від 08.01.2021.
Також посадовими особами Відповідача було складено Довідку № 040390 від 08.01.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, яка містить наступні відомості: найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю 203 км+500 м о/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ СМ ГВК; водій транспортного засобу - ОСОБА_2 , автомобіль марки DAF, модкль XE 105/460, НОМЕР_1 , причіп марки KRONE SD 27, НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу 42850 т (нормативно допустима 40 т); осьові навантаження: 1) 7,200; 2) 12,700; 3) 7,900; 4) 7,550; 5) 7,500. Аналогічне зазначено у квитанції №133220 від 08.01.2021.
За результатами проведеного габаритно-вагового контролю вищезазначеного транспортного засобу було складено:
- акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 035198 від 08.01.2021, відповідно до якого нормативно допустима повна маса становить 44,00 тони, тоді як фактична дорівнює 42,850: фактичні осьові навантаження (тонн): 7,2 (при нормативно допустимому 11,0): 12,7 (при нормативно допустимому 11,0) та 22,99 (при нормативно допустимому 24,0):
- розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 035198 від 08.01.2021, яким визначено суму до сплати у розмірі 383,94 евро;
- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 258389 від 08.01.2021, відповідно до якого 08 січня 2021 року о 18 годині 22 хвилині на 203 км» 500 м а/д Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, на підстав направлення на перевірку від 04.01.2021 № 0001436 було проведено перевірку транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_4 та КRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , під час якої виявлено насгупне правопорушення: перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. ТТН № 10133 від 08.01.2021 вантаж кукурудза з перевищенням встановлених норм п. 22.5 ПДР вагових норм на 15,5%. а саме навантаження на одну вісь складає 12 700 кг при допустимих 11 000 кг у тому числі порушення відповідальність за які передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Постановою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області № 225464 від 10 лютого 2021 року до позивача, за порушення ст. 48 закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. Відповідальність передбачена абз.15 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № №2344-III).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт".
Закон України "Про автомобільний транспорт" регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-111 документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (абз.3 п.20 Порядку №1567).
Абзацом 2 пункту 16 Порядку № 1567 встановлено: Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Націоначьної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
З акту № 035198 від 08.01.2021 вбачається що Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки - головним спеціалістом ВДК Кравенко О.В.
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктом 25 № 1567, встановлено: Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
У відповідності до частини 2 пункту 27 № 1567: За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
В акті про проведення перевірки додержання вимого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 258389 від 08.01.2021, так само як і в довідці про № 040390 від 08.01.2021, на підставі яких винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225464 від 10.02.2021, жодним чином не ідентифіковане вимірювальне обладнання, яке нібито використовувалося посадовими особами Відповідача під час точного вагового контролю. Зокрема, жоден з актів не містить даних про те, якими вагами проводилось зважування транспортних засобів Позивача, а також за допомогою якого інструменту або в який інший спосіб (із застосуванням якого методу) здійснювалося вимірювання відстані між осями транспортних засобів: їх назва, марка, реквізити свідоцтва щодо метрологічної атестації, дата повірки, відсоток похибки тощо.
Відповідачем 1 не було враховано розбіжностей вагових параметрів, наявних у товарно-транспортних накладних та матеріалах перевірки, що прямо вказує на фактичну відсутність й документального контролю.
Окрім того, як вбачається з наявних документів, транспортний засіб нібито здійснював перевезення з перевищенням навантаження па одиночну вісь, а саме 12,7 т, тоді як дозволена маса на одиночну вісь становить 11 т. При цьому, загальна маса транспортного засобу не перевищувала вагові обмеження, а саме при дозволеній загальній масі для відповідних ватажних автомобілів понад 44 тон, фактична загальна маса склала 42,85 т.
Під час проведення зважування водієм було повідомлено працівникам Укртрансбезпеки. що вантаж - кукурудза насипом є сипучим, рухомим, не сталим, з огляду на що, під час руху в транспортному засобі, вантаж може змінювати розподіл навантажень на вісі транспортного засобу у русі та/або під час гальмування автомобіля за інерцією, однак посадовими особами Відповідача вказана обставина не була взята до уваги, а також не було надано можливості привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 від 27.06.2007 «Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, и проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;
Відповідно до пп.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно підпункту 6 пункту 2 Порядку № 879: Вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.
Пунктом 12 Порядку № 879 встановлено: Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої владі) у сфері метрології.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 879: Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
В жодному документі, що був складений за результатами проведеного габаритно-вагового контролю транспортного засобу не зазначено найменування та будь- яких інших ідентифікуючих характеристик зважувального обладнання (марка, модель, номер, серія, тощо), яке було використане працівниками Відповідача при проведенні габаритно-вагового контролю.
Вказане позбавляє можливості перевірити відповідність цього приладу параметрам та технічному стану, що пред'являються до таких пересувних контрольних пунктів, що не узгоджується з імперативною нормою, закріпленою в п. 8 Розділу II Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, відповідно до якої вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, то містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п.19 Порядку № 879 передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку. Однак така Методика Мінекономрозвитку на сьогодні не затверджена.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 12.04.2018 у справі № 816/2329/13-а від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а від 12.06.2018 у справі № 821/597/17.
При цьому, згідно з пп. 12 - 14 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мін інфраструктури. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Згідно підпункту 2 пункту 5 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно- вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016: Пересувний пункт повинен бути укомплектований, серед іншого, таким технічним обладнанням - комплект пересувних автомобільних ваг для осьового зважування транспортних засобів у русі, до складу якого входять дві вагові платформи, ваговий індикатор у футлярі " та чотири вирівнювальні доріжки.
Відповідно до пункту 9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритао-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 255 від 28.07.2016: Вагове обладнання повинно забезпечувати по-осьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Отже, зазначеним нормативним актом регламентовано, що вагове обладнання повинно забезпечувати можливість здійснення саме по-осьового зважування транспортного засобу у русі, тобто - зважування будь- якої осі автомобілю чи причепу має відбуватися одночасно (в динаміці) та мати наслідком отримання єдиного (підсумкового) результату.
З документів, які були підставою для винесення оскаржуваної постанови посадовою особою Відповідача, не вбачається що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснено у спеціально відведених та належно облаштованих для нього місцях, та здійснено на обладнанні, яке відповідає вимогам законодавства.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.12.2019 у справі № 557/322/17.
Таким чином, зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався посадовими особами Відповідача на транспортному засобі, що належить ФОП ОСОБА_1 .
Більш того, слід враховувати, що Позивачем здійснювалося перевезення сипучого (подільного) вантажу (кукурудза), який не є сталим та під час руху транспортного засобу може змінювати розподіл навантажень на його осі. Наведені властивості вантажу, позбавляють можливості Відповідача, за відсутності відповідної (спеціальної) методики зважування, достовірно визначити його навантаження на кожну з осей транспортного засобу під час руху, та встановити факт перевищення вагових обмежень Позивачем під час перевезення.
Таким чином, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувану постанову прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 22 Порядку №879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В свою чергу, згідно статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повноваженнями затримувати транспортний засіб наділені працівники відповідного підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Тому посилання позивача щодо не заборони подальшого руху транспортного засобу судом до уваги не приймається.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписамиг частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову
Відповідач 1 не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем 1 позовних вимог.
У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у суму 2270,00 грн відповідно до платіжного доручення № 0.0.2066499766.1 від 25.03.2021.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 22-А) про визнання протиправною та скасування Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №225464 від 10.02.2021 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки №225464 від 10.02.2021 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 02.06.2021.
Суддя Р.В. Сацький