27 травня 2021 року м. Ужгород№ 2a-0770/3659/12
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз» до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 травня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 03 червня 2021 року.
Публічне акціонерне товариство «Ужгородський Турбогаз» (далі - позивач, ПАТ «Ужгородський Турбогаз») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області (далі - ДПІ у м. Ужгороді, відповідач), якою просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2012 року за №№ 0000073500, 0000083500, 0002602341, 0002622341 та 0002632341.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді прийняті відповідачем в супереч норм чинного законодавства. Зокрема, підставою для висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 540987 грн. та завищення податкового кредиту на суму 107007 грн. є віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат сум, пов'язаних з придбанням товару у ПП «Універсал Н» за нікчемним договором, оскільки нібито у вказаного підприємства відсутнє фактичне здійснення фінансово-господарських операцій. При цьому зазначено, що суми валових витрат сформовано в рамках укладеного договору, за якими здійснювалися поставки товару на користь позивача, на підставі накладних, транспортних та платіжних документах, а сплачений ПДВ в межах виконання договору в зв'язку з придбанням такого товару відноситься до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, згідно вимог пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач посилається на норми цивільного законодавства щодо недійсності угод, зазначаючи про помилковість висновку податкового органу щодо нікчемності укладеної угоди, оскільки можливе недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог ч. 1. та ч. 5. ст. 203 ЦК України є підставою виключно для оспорювання такого правочину в судовому порядку. Натомість податковий орган не посилається на жодну норму права, яка б визнавала відповідний правочин недійсним в силу закону і відповідно не потребувала визнання його недійсним в судовому порядку.
Також вказано, що висновок відповідача про те, що заборгованість позивача перед поручителями як новими кредиторами у зобов'язаннях за кредитними договорами є поворотною фінансовою допомогою (що слугувало підставою для збільшення валових доходів на суму 2556924 грн.) суперечать нормам чинного законодавства України. Зазначено, що порука не є самостійним видом зобов'язань, а є лише способом виконання основного зобов'язання, виконання поручителем зобов'язань перед кредитором боржника не може вважатись поворотною фінансовою допомогою, наданою боржнику, оскільки відсутній факт передання платнику податку грошових коштів у користування. Крім того, вказано на протиправність висновку відповідача про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат відсотків сплачених за кредитними договорами (що слугувало підставою для зменшення валових витрат на суму 3347988 грн.), оскільки такий висновок прямо суперечить приписам пп. 14.1.258. п. 14.1. ст. 14, п. 141.1. ст. 141 Податкового кодексу України. Також звернуто увагу на протиправність висновку щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 7016 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Оріон ЛТД» на тій підставі, що вказане товариство мало правовідносини із ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт» та ПП «Велес-ЛВ», які мають ознаки фіктивності. Наголошено, що відповідна господарська операція носила реальний товарний характер, а спірна сума ПДВ включена до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, згідно вимог розділу V Податкового кодексу України. Крім того зазначає, що можливе порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не впливають на права та обов'язки позивача та не можуть бути підставою для визначення податкових зобов'язань позивачеві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у запереченнях проти позову, пояснив, що договір укладений між позивачем та ПП «Універсал Н» є недійсний в силу закону, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, результатом діяльності ПП «Універсал Н» є переважно формування податкового кредиту та валових витрат на адресу контрагентів-покупців, що підтверджується постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. у справі № 1-301/11. Також відзначив, що в бухгалтерському обліку ПАТ «Ужгородський Турбогаз» обліковується кредиторська заборгованість відповідно до договорів поруки на яку платник податку не нараховує та не сплачує своїм кредиторам відсотки за користування такими коштами, тому відповідні кошти є поворотною фінансовою допомогою в розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14 ПК України, а отже умовно нараховані проценти на такі суми платник зобов'язаний включати до складу валового доходу. Крім того пояснив, що витрати позивача в розмірі 3347988 грн., що є сумою процентів, сплачених за користування фінансовими кредитами, за результатами документальної перевірки виключені зі складу валових на тій підставі, що відповідні кредитні кошти використовувались на придбання кваліфікаційних активів згідно договору поставки продукції виробничо-технічного призначення № 117-03-12F від 21.03.2012 р. укладеного з Компанією «Logistic Solutoin International» LTD, а тому є фінансовими витратами на придбання кваліфікаційних активів в розумінні Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», які не підлягають включенню до складу валових витрат, а включаються до собівартості відповідного кваліфікаційного активу. Також вказав, що податковим органом правомірно зменшено податковий кредит позивача на суму 7016 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Оріон ЛТД», оскільки вказане підприємство спрямовує свою діяльність на мінімізацію податкових зобов'язань з ПДВ контрагентам-покупцям. За наведених обставин представник відповідача просив відмовити в задоволені позову повністю.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року позовні вимоги ПАТ "Ужгородський Турбогаз" задоволено, визнано протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області № 0000073500 від 03.12.2012 року, № 0000083500 від 03.12.2012 року, № 0002602341 від 03.12.2012 року, № 0002622341 від 03.12.2012 року, № 0002632341 від 03.12.2012 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ПАТ "Ужгородський турбогаз" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області від 03.12.2012 року № 0000073500, № 0000083500, № 0002602341, № 0002622341, № 0002632341.
Постановою Верховного Суду від 19.03.2019 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою судді Рейті С.І. від 02.05.2019 року адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року адміністративну справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.06.2019 року замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області на правонаступника - Головне управління ДФС у Закарпатській області та закрито підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року замінено Головне управління ДФС у Закарпатській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області, відповідач).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому, згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Державною податковою службою у Закарпатській області проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Ужгородський Турбогаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових взаємовідносинах із ПП «Універсал Н» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р. (акт ДПС у Закарпатській області № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р.), якою зокрема встановлено порушення ПАТ «Ужгородський Турбогаз» вимог п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого позивачу зменшено валові витрати за IV квартал 2009 р. на суму 540 987,0 грн. та зменшено податковий кредит по ПДВ в сумі 107 007 грн.
ПАТ «Ужгородський Турбогаз» у порядку визначеному п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України подало до органу державної податкової служби за основним місцем обліку - Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС, заперечення на акт перевірки № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р.
Державною податковою службою у Закарпатській області за результатом розгляду вищевказаних заперечень ПАТ «Ужгородський Турбогаз» на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 та п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Ужгородський Турбогаз» з питань, що стали предметом оскарження та з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. (лист про надання відповіді № 2199/1/16-014 від 27.11.2012 р.).
Як наслідок, Державною податковою службою у Закарпатській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Ужгородський Турбогаз» з питань, що стали предметом оскарження: дотримання вимог податкового законодавства при правових взаємовідносинах із ПП «Універсал Н» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р., та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. (акт ДПС у Закарпатській області № 16/22-1/00153608 від 20.11.2012).
На підставі акту перевірки № 16/22-1/00153608 від 20 листопада 2012 року ДПІ у м. Ужгороді було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 грудня 2012 року за № 0000073500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25307 грн.; за № 0000083500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ вартість у розмірі 70499 грн. та донараховано 17624 грн. штрафних санкцій; за № 0002602341, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2825835 грн.; за № 0002622341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 237152 грн. за основним платежем та 59288,25 грн. штрафних санкцій; за № 0002632341, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 16467 грн. за основним платежем та 3295,25 грн. штрафних санкцій.
Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугували висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.55, 14.1.81, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, 135.5 ст. 135, п. 141.1 ст. 141, п. 146.5 ст. 146, п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 553, ст. 558, 512 Цивільного кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 237152,00 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 22, п. 134.1 ст. 134, п. 135.2 ст. 135, ст. 138, 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188,п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 16467,00 грн., завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 70499,00 грн. та зменшено значення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду декларації за грудень 2009 року на суму 25307.00 грн.
Вказані висновки обґрунтовані посиланням на те, що господарські відносини між позивачем та ПП «Універсал Н», ТзОВ «Оріон ЛТД» не мали реального характеру, оскільки вказані контрагенти спрямовували свою діяльність переважно на мінімізацію податкових зобов'язань своїх контрагентів - покупців. Також відповідачем встановлено, що в бухгалтерському обліку ПАТ «Ужгородський Турбогаз» обліковується кредиторська заборгованість відповідно до договорів поруки, на яку останній не нараховував та не сплачував своїм кредиторам відсотки за користування такими коштами, відтак, вказані кошти є поворотною фінансовою допомогою, а умовно нараховані проценти на такі суми позивачем протиправно не включались до складу валового доходу. Крім того зазначено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати, понесені ним у зв'язку зі сплатою процентів за користування фінансовими кредитами, що використовувались на придбання кваліфікаційних активів згідно договору поставки продукції виробничо-технічного призначення від 21 березня 2012 року № 117-03-12F, укладеного з Компанією «Logistic Solutoin International» LTD, так як такі витрати підлягають включенню до собівартості придбаного відповідного кваліфікаційного активу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що податковим органом позивачу донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 5266,00 грн. у зв'язку з тим, що позивач завищив свій податковий кредит на суму 7016,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Оріон ЛТД». Останній мав правовідносини із ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт» та ПП «Велес-ЛВ», які мають ознаки фіктивності, а тому податковий орган вважає, що ПАТ «Ужгородський Турбогаз» формувало податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Оріон ЛТД» з метою мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ.
Проте такі висновки податкового органу суд вважає помилковими, оскільки судом встановлено, що 22 березня 2011 року між позивачем та ТОВ «Оріон ЛТД» укладено договір поставки № 24/11, реальний товарний характер якого підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по поставці товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи (накладні, податкові накладні).
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Спірна сума податкового кредиту ПАТ «Ужгородський Турбогаз» по взаємовідносинами із ТОВ «Оріон ЛТД» повністю підтверджені належним чином оформленими та дослідженими судом податковими накладними, що відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 ПК України.
Посилання відповідача щодо відсутності товарного характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оріон ЛТД» у зв'язку з тим, що ТОВ «Оріон ЛТД» мав правовідносини із ПП «Децимус», ТОВ «Маст-Опт» та ПП «Велес-ЛВ», які мають ознаки фіктивності, суд вважає безпідставними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
У свою чергу, ПАТ «Ужгородський Турбогаз» не повинен нести наслідків невиконання постачальником - ТОВ «Оріон ЛТД», своїх зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, оскільки податковим законодавством встановлюється індивідуальний характер відповідальності платника податку за порушення ведення податкового обліку.
Згідно ст. 16 ПК України обов'язок ведення обліку доходів та витрат, складання та подання податкової звітності, сплати податків і зборів покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.
Таким чином, оскільки господарські операції між ТОВ «Оріон ЛТД» та ПАТ «Ужгородський Турбогаз» реально мали місце, позивач надав необхідне документальне підтвердження розміру податкового кредиту, то податковим органом було безпідставно виключено з податкового кредиту ПАТ «Ужгородський Турбогаз», суми сформовані на підставі первинних документів отриманих за договором поставки від № 024/11 від 22 березня 2011 року та, як результат, безпідставно донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 5266 грн.
Також, підставою для визначення ПАТ «Ужгородський Турбогаз» грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІV кв. 2009 р. у розмірі 135247,00 грн. та з податку на додану вартість за листопад 2009 р. у розмірі 11201,00 грн., а також зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 р. у розмірі 70499,00 грн. та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2009 р. у розмірі 25307,00 грн., став висновок про те, що договір поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р. укладений з ПП «Універсал Н» є нікчемним в силу ст. 203 ч. 1 та ч. 5., 215 ЦК України, як такий що не спрямований на реальне настання правових наслідків.
Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1).
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Судом належними та допустимими доказами встановлено, що 04 листопада 2009 року між позивачем та ПП «Універсал Н» було укладено договір поставки № 04/11/09, предметом якого є зобов'язання ПП «Універсал Н» поставити у власність позивача продукцію (труби) та зобов'язання позивач прийняти та оплатити її.
Реальний характер вказаного договору підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по поставці продукції (труб), про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме специфікація № 1 від 04.11.2009 р., сертифікати якості на поставлену продукцію, накладні, податкові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, транспортні документи - акти здачі-приймання робіт № СС-0000059 від 19.11.2009 р. та № 135 від 09.12.2009 р., податкова накладна № 128 від 09.12.2009 р., платіжні документи по оплаті транспортних послуг ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Галеон Транс».
Судом також встановлено факт проведення розрахунків за поставлену продукцію згідно наявних в матеріалах справи платіжних документів, що підтверджує настання реальних правових наслідків за договором поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 року.
Також суд констатує, що податковим органом в акті перевірки № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р. встановлено, що факт приймання труб ПАТ «Ужгородський Турбогаз» за договором поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р., підтверджується поясненням гр. ОСОБА_2 від 29.08.2012 р.
Крім того, товарний характер спірного правочину підтверджується подальшим використанням придбаної за ним продукції у власній господарській діяльності ПАТ «Ужгородський Турбогаз» згідно матеріально-виробничим звітом за грудень 2009 р. по рах. 20.1 по дільниці № 50 частину придбаних труб використано в грудні 2009 року на замовлення № 700377 - пожежна сантехніка (стор. 10 акту перевірки № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р.); згідно договору № Т5-8-081/52 (36-REP) поставки продукції виробничо-технічного призначення від 20.08.2009 р. укладеного між позивачем та Компанією «Enex Process Engineering», вантажно-митних декларацій, дорожніх відомостей іншу частину придбаних труб товариство відвантажило на експорт (стор. 10-11 акту перевірки № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р.).
Суд вважає, що за наявності всіх вищевказаних первинних документів, які підтверджують реальний товарний характер спірного договору поставки укладеного з ПП «Універсал Н», позивач, при виконанні відповідної господарської операції та відображені її результатів у податковому обліку, повною мірою дотримався вимог п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому ПАТ «Ужгородський Турбогаз» має право на формування валових витрат на суму 540 987,00 грн. та податкового кредиту на суму 107 007,00 грн. за результатами вчинення такої господарської операції.
Із акту перевірки ДПС у Закарпатській області № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р. вбачається, що спірний договір поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р. укладено з порушенням ч. 1. (зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.) та ч. 5. (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) ст. 203 ЦК України, а тому є нікчемним - недійсним в силу закону. Однак, суд з таким висновком податкового органу не може погодитися, оскільки визнання правочину судом недійсним не вимагається виключно в тому випадку, коли його недійсність прямо встановлено законом (ч. 2. ст. 215 ЦК України). Приписи норм права ч. 1. та ч. 5. ст. 203 ЦК України недійсність правочину в силу закону не встановлюють. Недодержання сторонами договору в момент вчинення правочину вимог вказаних статей є підставою виключно для оспорювання такого правочину в судовому порядку (ч. 1. та ч. 3. ст. 215 ЦК України).
Недійсність правочину в силу закону, тобто нікчемність, встановлена законодавцем у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору (ч. 1 ст. 220 ЦК України); у разі порушення правочином публічного порядку (2. ст. 228 ЦК України); у разі скасування чи обмеження правочином відповідальності за умисне порушення зобов'язання (ч. 3 ст. 614 ЦК України); правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою (ч. 2 ст. 661 ЦК України) та інші. Суд констатує, що ДПС у Закарпатській області в акті перевірки № 14/16-00/00153608 від 10.09.2012 р. та № 16/22-1/00153608 від 20.11.2012 р. в обґрунтування нікчемності договору поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р. не посилається на жодну норму права, яка б визнавала відповідний правочин недійсним в силу закону і відповідно не потребувала визнання його недійсним в судовому порядку.
Стосовно посилання відповідача на те, що договір поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків обумовлення ним, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2). Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3).
З наведеної правової норми вбачається, що правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлення ними можуть визнаватись недійсним виключно в судовому порядку, а органи державної податкової служби не мають повноважень визнавати укладені суб'єктами господарювання договори нікчемними (недійсними в силу закону) без відповідного рішення суду.
Разом з тим, відповідач посилається на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.08.2011 р. у справі № 1-301/11 по обвинуваченню ОСОБА_3 , згідно якої первинні документи ПП «Універсал Н» його посадовими особами були використанні для здійснення незаконної діяльності по наданню послуг з переведення безготівкових грошових коштів у готівкову форму та систематичного незаконного формування підконтрольним суб'єктам підприємницької діяльності податкового кредиту з ПДВ та внесення завідомо неправдивих відомостей в документи податкової звітності.
Однак, податковим органом не враховано, що сам факт наявності вироку, особливо того, який ухвалений на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.
Висновок про фіктивність господарської операції повинен ґрунтуватися не тільки на вироку суду, а й на сукупній оцінці обставин фіктивності контрагента та відсутності належного обсягу первинних документів.
Як вже зазначалось вище, реальний товарний характер господарських операцій за договором поставки № 04/11/09 з ПП «Універсал Н» (постачальник) від 04 листопада 2009 року підтверджується самим договором поставки, специфікацією № 1 від 04.11.2009 р. (якою визначено найменування, кількість та асортимент продукції), сертифікати якості на поставлену продукцію, накладні (свідчать про факт передачі поставленої продукції від постачальника до покупця), податковими накладними, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними документами (підтверджують факт оплати поставленої продукції - труб), а також транспортними документами (акти здачі-приймання робіт № СС-0000059 від 19.11.2009 р. та № 135 від 09.12.2009 p., податковими накладними № 128 від 09.12.2009 р.) та платіжними документами по оплаті транспортних послуг ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Галеон Транс». Крім того, реальний характер договору поставки № 04/11/09 від 04.11.2009 р. підтверджується подальшим використанням придбаної за ним продукції у власній господарській діяльності позивача: згідно матеріально-виробничим звітом за грудень 2009 p. по pax. 20.1 по дільниці № 50 частину придбаних труб використано в грудні 2009 року на замовлення № 700377 - пожежна сантехніка; згідно договору № Т5-8-081/52 (36-REP) поставки продукції виробничо - технічного призначення від 20.08.2009 р. укладеного між позивачем та Компанією «Епех Process Engineering», вантажно-митних декларацій, дорожніх відомостей іншу частину придбаних труб товариство відвантажило на експорт.
У даному випадку сукупність інших обставин та обсяг первинних документів доводить реальний товарний характер здійснених господарських операцій.
У акті перевірки від 10.09.2012 року давалася оцінка обставинам здійснення спірних господарських операцій з огляду на наявність судового вироку та з посиланням на матеріали кримінального провадження.
Однак, у постанові Самарського районного суду від 05.08.2011 року у справі № 1-301/11 не надано оцінки господарських операції ПП «Універсал Н» з ПАТ «Ужгородський Турбогаз». Взаємовідносини між ПП «Універсал Н» і позивачем документально оформлені і первинні документи містять відомості про осіб - учасників цих господарських операцій. Докази про непричетність вказаних осіб до господарських операцій з позивачем відсутні. Відсутні також експертизи про невідповідність підписів на документах особам, які у них зазначені. Вказані документи підписані від імені ПП «Універсал Н», однак, постанова суду не містять жодної негативної оцінки правомірності укладання та виконання таких угод. Таким чином, перевіркою не встановлено обставин, та доказів безтоварності операцій позивача з ПП «Універсал Н», відсутність змін у структурі активів і зобов'язань, непризначеності для використання у оподатковуваних операціях, невідповідності цілям господарської діяльності платника податків.
Також податковим органом не враховано, що порушення вимог законодавства з боку контрагентів позивача не можуть мати негативних наслідків для самого ПАТ «Ужгородський Турбогаз», оскільки останнє діяло у цих правовідносинах добросовісно, з дотриманням вимог податкового законодавства. Податковим органом не встановлено фактів, які б свідчили про обізнаність посадових осіб позивача про можливу протиправну діяльність контрагентів та про узгодженість таких дій. Використавши придбані ТМЦ в господарській діяльності і реалізувавши готову продукцію контрагентам, ПАТ «Ужгородський Турбогаз» належним чином включило належні суми до складу доходів та податкових зобов'язань.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Отже, суд вважає, що позивач правомірно сформував зобов'язання за податком на додану вартість та податком на прибуток з врахуванням господарських операцій із зазначеними вище контрагентами.
Що стосується висновку податкового органу про заниження позивачем грошового зобов'язання за податком на прибуток у зв'язку з невключенням до валового доходу умовно нарахованих процентів на суму поворотної фінансової допомоги у вигляді виконання поручителями - юридичними особами зобов'язання боржника (позивача) перед кредитором (ВАТ «Банк «Фінанси і Кредит») по кредитних договорах, то слід зазначити наступне.
Законодавче визначення поворотної фінансової допомоги закріплене у підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), а саме, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Правові норми договору поруки регулюються статтями 553 - 559 ЦК України.
Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина 2 статті 556 ЦК України).
Отже, до поручителя у разі виконання зобов'язань за боржника переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні.
Порядок оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями встановлено пунктом 153.4 ПК України.
Відповідно до положень підпунктів 153.4.1, 153.4.2 ПК України основна сума фінансового кредиту не включається до складу податкових доходів боржника при отриманні кредиту та податкових витрат при його поверненні.
При цьому у бухгалтерському обліку операція погашення поручителем заборгованості перед кредитором саму заборгованість не припиняє, змінюється лише кредитор (Дт рахунків 601, 611 або 685). Тому така операція не призводить до зменшення зобов'язань боржника (збільшення активів), а отже, дохід за цією операцією не виникає, оскільки критерії для визнання доходів/витрат згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 П(С)БО 15, п 5 П(С)БО 16 не виконуються.
Відповідно операції за договором поруки не мають податкових наслідків в цілях оподаткування податком на прибуток, адже погашення поручителем заборгованості перед кредитором і подальше відшкодування боржником заборгованості перед поручителем, не збільшують доходи/витрати підприємства.
Оскільки, як встановлено судом, за умовами договорів поруки поручителі взяли на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі за несвоєчасне та повне виконання кредитних зобов'язань позивача перед ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та погасити відповідні банківські кредити у випадку, коли позивач не буде мати кошти вчасно розрахуватися з банком за отримані кредитні кошти, а після зміни кредитора не відбулося збільшення доходу у товариства, відповідно і податкових зобов'язань, тому суд дійшов висновку про те, що сплачені кредитору поручителем зобов'язання боржника по кредитному договору не є поворотною фінансовою допомогою.
Разом з тим, необґрунтоване збільшення валових доходів в сумі 2556924,00 грн. та зафіксоване в акті перевірки заниження позивачем валових витрат за І півріччя 2012 року на суму 522094,00 грн. не дає підстав для донарахування податку на прибуток, оскільки об'єкт оподаткування податком на прибуток має від'ємне значення.
Щодо збільшення позивачу валового доходу за ІІ квартал 2011 року на суму процентів умовно нарахованих на кошти отримані за умовами інвестиційного договору в розмірі 2120,00 грн., то суд вважає правомірним висновок податкового органу в цій частині, що не впливає на розмір податку на прибуток, який підлягає сплаті позивачем, так як ДПС у Закарпатській області також було зафіксовано заниження позивачем своїх валових витрат на суму 522094,00 грн.
Також суд вважає правомірним віднесення позивачем до складу валових витрат суми відсотків, сплачених за кредитними договорами, укладеними з ПАТ "Банк "Фінанси і Кредит", оскільки такі кошти підпадають під визначення фінансового кредиту, передбаченого підпунктом 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 ПК України та, як встановлено судом, використовувались позивачем в межах його господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Натомість посилання відповідача на використання вказаних кредитних коштів на створення кваліфікаційного активу за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення від 21.03.2012 № 117-03-12F, укладеного з Компанією "Logistic Solutoin International" LTD, у судовому процесі не знайшли свого підтвердження.
Що стосується зменшення відповідачем валових витрат ПАТ «Ужгородський Турбогаз» за 1 півріччя 2012 року на суму 387922,00 грн., сформованих в порядку, визначеному п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, то судом встановлено, що протиправне збільшення позивачу валових доходів на суму умовно нарахованих відсотків за договорами поруки також послужило і підставою для протиправного зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2011 рік на відповідну суму умовно нарахованих відсотків.
Таким чином, відповідне від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2011 рік сформоване ПАТ «Ужгородський Турбогаз» правомірно, тому позивач відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, тобто у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення, правомірно включив його до складу валових витрат 2012 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем своїх зобов'язань за податком на додану вартість та податком на прибуток з врахуванням наведених вище господарських операцій, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення від 03 грудня 2012 року № 0000073500, № 0000083500, № 0002602341, № 0002622341 та № 0002632341 є протиправними.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи, що позивачем не заявлено вимоги про скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03 грудня 2012 року № 0000073500, № 0000083500, № 0002602341, № 0002622341 та № 0002632341.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 73, 75, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Ужгородський Турбогаз» (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська, 3 код ЄДРПОУ 00153608) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС № 0000073500 від 03.12.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25307,00 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС № 0000083500 від 03.12.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 70499,00 грн. та донараховано 17624,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС № 0002602341 від 03.12.2012 р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2825835,00 грн.
5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС № 0002622341 від 03.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 237152,00 грн. за основним платежем та 59288,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС № 0002632341 від 03.12.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16467,00 грн. за основним платежем та 3295,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
7. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті