04 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/324/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії, зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області таку нову довідку для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2021, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для здійснення обчислення і перерахунку основного розміру пенсії з 01 грудня 2019 року; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 19 листопада 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року про внесення виправлень у судове рішення в мотивувальній та резолютивній частині рішення суд ухвалив вказати замість постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” - постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Резолютивну частину рішення виклав в наступній редакції:
Позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії.
Зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України (01601, місто Київ, вулиця Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 00032684) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
01.06.2021 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України протиправною щодо невжиття належних заходів по усуненню причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 у даній справі в частині неврахування до нової довідки від 29.04.2021 №22/6-1779 усіх додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги при обчисленні пенсії та наступних її перерахунках, та в цій частині просив винести окрему ухвалу, якою зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України вжити належних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню вказаного рішення суду у зв'язку із неврахуванням до нової довідки від 29.04.2021 №22/22/6-1779 усіх додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги при обчисленні пенсії та наступних її перерахунках, а саме: 100% надбавки; надбавки за особливі умови служби (50%); надбавки за виконання особливо важливих завдань (44%); надбавка за безперервну службу (90%); доплати до попереднього розміру пенсії (35%), а також індексації - 134,47 грн.
Відповідачем пояснень з приводу поданої позивачем заяви не надходило.
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
З врахуванням положень частини 5 статті 383 КАС України суд вважає за необхідне розгляд заяви про визнання бездіяльності протиправною щодо виконання судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, відповідно до положень статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Проаналізувавши зміст постановленого судом рішення від 24.07.2020, яке залишено без змін постановою постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2020, суд вважає, що відповідачем рішення суду виконано повністю, враховуючи наступне.
Так, позивач звернувся до суду з позовною вимогою, зокрема, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Як вже зазначалося вище судом в зобов'язальній частині рішення суду з урахуванням ухвали про внесення виправлень у судове рішення було зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
На виконання рішення суду відповідачем видана позивачу оновлена довідка від 29 квітня 2021 року № 22/6-1779 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. А тому за таких обставин суд вважає, що судове рішення фактично виконано.
Разом з тим, суд зазначає, що вирішуючи питання щодо визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною щодо неналежного виконання рішення суду, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання протиправності дій/бездіяльності відповідача у справі суб'єкта владних повноважень вчинених на виконання рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Однак позивач у поданій заяві просить визнати протиправною бездіяльність МВС України щодо невжиття належних заходів по виконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду вiд 24.07.2020 у справі №140/324/20, винести окрему ухвалу, якою зобов'язати МВС України вжити належних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню вказаного рішення суду в частині врахування до нової довідки від 29 квітня 2021 року № 22/6-1779 усіх додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги при обчисленні пенсії та наступних її перерахунках, а саме: 100% надбавки; надбавки за особливі умови служби (50%); надбавки за виконання особливо важливих завдань (44%); надбавка за безперервну службу (90%); доплати до попереднього розміру пенсії (35%), а також індексації - 134,47 грн.
Суд звертає увагу, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 судом не досліджувалось та не вирішувалось питання щодо конкретних видів та розмірів конкретних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. А тому, вирішення питання щодо зобов'язання відповідача включити конкретні додаткові види грошового забезпечення призведе до зміни рішення суду.
Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба у постановленні судом окремої ухвали за наслідком розгляду такої заяви може бути зумовлена виключно діями та бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення. При цьому необхідно зауважити, що суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, а тому, доводи позивача стосовно протиправності бездіяльності відповідача щодо вчинення дій, які не передбачені резолютивною частиною рішення є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
Частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З системного аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.ст. 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Щодо вимоги позивача постановити окрему ухвалу, то суд зауважує, що відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Проаналізувавши доводи позивача щодо поданої заяви, суд дійшов висновку про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень Міністерства внутрішніх справ України та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача під час виконання вказаного рішення суду, а тому заява ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 248, 249, 370, 383 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук