м. Вінниця
04 червня 2021 р. Справа № 120/4478/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом Фермерського господарства "ЗЕРНО-РОД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У травні 2021 року Фермерське господарство "ЗЕРНО-РОД" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення від 06.04.2021 № 2537119/41242391 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Вінницькій області, а також зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача № 2 від 10.03.2021 року датою її подання.
Ухвалою від 17.05.2021 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.06.2021 на адресу суду надійшли відзиви від відповідачів, в яких останні заперечують щодо задоволення даного позову.
Одночасно із відзивом на позовну заяву представником відповідача 1 також надано клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовується тим, що оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постанову КМУ від 11.12.2019 № 1165. На переконання представника відповідача 1, оскільки дана категорія справ має вагомий вплив на встановлення відповідної судової практики щодо застосування положень постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165, відповідно, має фундаментальне значення для податкового органу та держави в цілому. Окрім цього, зауважує, що спрощений розгляд даної справи позбавляє податковий орган як учасника справи реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції. На підставі вищевикладеного, відповідач 1 просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.
В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов'язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.
Як зазначено в ухвалі від 17.05.2021, висновок суду про можливість розгляду справи за позовом ФГ "ЗЕРНО-РОД" в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) обґрунтований тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не потребує заслуховування усних пояснень сторін для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Доводи, наведені відповідачем 1 у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства на території держави.
Водночас, питання забезпечення єдності судової практики, як одна з фундаментних засад здійснення судочинства, є повноваженнями процесуального характеру, що досягається однаковим застосуванням закону всіма судами на території держави. Так, забезпечення єдності судової практики - це тривалий процес, результативність якого досягається застосуванням певних механізмів у кожному конкретному випадку та не може залежати від зміни обраної судом форми адміністративного судочинства. Тому доводи відповідача 1 щодо необхідності розгляду даної справи в загальному позовному провадженні у зв'язку з необхідністю формування відповідної судової практики щодо застосування положень постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165, є безпідставними.
Щодо посилання представника ГУ ДПС у Вінницькій області на те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні позбавляє його можливості в повному обсязі реалізувати свої права щодо доведення власної правової позиції, то суд зазначає наступне.
Як зазначено у статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України, цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.
Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
З огляду на викладене, наведені представником відповідача 1 доводи щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд розцінює як безпідставні.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 12, 44, 248, 256, 260, 262, 293, 294 КАС України,
У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про здійснення розгляду справи №120/4478/21-а за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає
Суддя Слободонюк Михайло Васильович