03 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2313/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Антимонопольного комітету України
(далі - АМК)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут"
до АМК
про визнання недійсним рішення в частині,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
30.04.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) АМК звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/2313/20 про зупинення апеляційного провадження у справі та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги АМК, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/2313/20 про зупинення апеляційного провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №161/11800/19.
В обґрунтування касаційної скарги АМК вказує, що Північний апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права, а саме приписи пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, оскільки справа № 161/11800/19, рішення у якій переглядається Великою Палатою Верховного Суду, не є подібною з даною справою, з огляду на суттєву відмінність у фактичних обставинах справи, різний суб'єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору), об'єкт (предмет) спору та підстави подання позову, що виключає можливість віднесення до неї висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах. Зазначає, що таке зупинення має наслідком збільшення розумного строку розгляду справи, а безпідставне зупинення судом розгляду справи порушує приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що спір між учасниками ринку природного газу та відповідачем виник з приводу застосування чинного законодавства з питання приведення природного газу до стандартних умов. Позовні вимоги у справі №161/11800/19 обґрунтовані тим, що відповідач не має законних підстав вимагати оплати зазначеного у рахунку об'єму природного газу, приведеного до стандартних умов, оскільки позивач є побутовим споживачем, а відповідно до Правил постачання природного газу таке визначення спожитого газу передбачене лише для постачання природного газу непобутовим споживачам. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем постанови НКРЕКП від 23.11.2018 № 1488, якою відповідачу заборонено при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об'єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ. У разі приведення об'ємів природного газу до стандартних умов, відповідачу необхідно здійснити перерахунок об'єму (розподілу) природного газу на об'єктах побутових споживачів відповідно до фактичних даних лічильників природного газу. Відтак спір у справі № 161/11800/19 стосується вирішення питання правомірності приведення об'єму природного газу до стандартних умов побутовим споживачам. Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 справу № 161/11800/19 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
За таких обставин апеляційний господарський суд з метою дотримання принципу єдності судової практики дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/2313/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №161/11800/19 Великою Палатою Верховного Суду, у зв'язку з чим задовольнив клопотання про зупинення провадження у даній справі.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний господарський суд керувався пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України, за приписами якого суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов'язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі "Брезовець проти Хорватії" (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).
Отже, враховуючи те, що правовідносини у справі №161/11800/19 є подібними, у зв'язку з чим наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/2313/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №161/11800/19, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про дотримання судом апеляційної інстанції норми пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №910/2417/20, в ухвалах Верховного Суду від 05.02.2021 у справах №№910/2547/20, 910/2318/20, від 08.02.2021 у справі №910/2330/20.
Аргументи, викладені в касаційній скарзі, так само не викликають розумних сумнівів у правильності застосування норм права господарським судом попередньої інстанції.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги АМК на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки у даній справі правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтею 234, частиною другою статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 зі справи № 910/2313/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова