31 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2933/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Губенко Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК"
на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та від 25.02.2021(головуючий - Мальченко А.О., судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.)
у справі №910/2933/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк"
до 1) Приватного підприємства "Ратмир-Соло", 2) Приватного підприємства "Раном"
про звернення стягнення на предмет іпотеки (1 531 307,00 доларів США, що еквівалентно 12 200 277, 12 грн),
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Марфін банк" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Морський транспортний банк", далі - ПАТ "МТБ Банк", Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ратмир-Соло" (далі - ПП "Ратмир-Соло", Відповідач -1) та Приватного підприємства "Раном" (далі - ПП "Раном", Відповідач - 2 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки (стягнення 1 531 307,00 доларів США, що еквівалентно 12 200 277,12 грн.).
2. Позов обґрунтовано тим, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 27.09.2005 №76/К (далі - кредитний договір), між Позивачем та Відповідачем -1 укладено іпотечний договір від 27.09.2005, за реєстровим № 649, а також, 28.09.2005 між ПП "Свічколап" (правонаступник ПП "Раном") укладено іпотечний договір, за реєстровим № 652. Відповідачем - 1 належним чином не виконувались зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість по кредиту та відсотках за користування кредитними коштами, а також Позивачем нараховано Відповідачу -1 пеню на основну заборгованість по кредиту та на відсотки за користування кредитом. Зважаючи на зазначене, Позивач вважає, що наявні підстави для звернення стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 27.09.2005, за реєстровим № 649; іпотечним договором від 28.09.2005, за реєстровим № 652, а саме:
- комплекс будівель загальною площею 2542,20 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: прохідної (літ. Д) пл.-25,10 кв. м., адміністративної будівлі, виробничого корпусу, підвалу (літ. Б) пл.-2082,40 кв., матеріального складу (літ. Г) пл.-434,70 кв. м.;
- будівлю прирізного цеху загальною площею 1532,30 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
За рахунок звернення стягнення на предмети іпотеки задоволено грошові вимоги ПАТ "Марфін Банк" за кредитним договором № 76/К від 27.09.2005 у розмірі 1 531 307 дол. США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 25.10.2011 (долар США/7,975700 грн.) становить 12 200 277, 12 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 893 100 дол. США 00 центів, що за курсом НБУ становить 7 123 097,67 грн, заборгованість за відсотками - 383 430 дол. США 96 центів, що за курсом НБУ становить 3 058 130,31 грн, пеня за несплату основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 243 730 дол. США 34 центи, що за курсом НБУ становить 1 943 319, 87 грн та пеня за несплату відсотків за користування кредитом в розмірі 11 045 дол. США 40 центів, що за курсом НБУ становить 83 515,09 грн. Встановлено спосіб реалізації предметів іпотеки: комплексу будівель загальною площею 2542,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 9 423 935,00 грн, та будівлі прирізного цеху загальною площею 1532,30 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом її продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною в розмірі 3 375 657,00 грн.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ПП "Ратмир-Соло" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 заяву ТОВ "Мутабор - Агенство Сервісних Послуг" про вступ у справу в якості третьої особи на стороні ПП "Раном" залишено без розгляду. Клопотання ПП "Раном" про залучення третьої особи (належного позивача) залишено без розгляду. В задоволенні клопотань ПП "Ратмир-Соло" та ПП "Раном" про закриття провадження у справі відмовлено. Відмовлено в задоволенні клопотань ПП "Ратмир-Соло" про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 42/367-75/321-2012, до ухвалення Верховним Судом рішення у справі №752/2605/13-ц, до ухвалення рішень: Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 640/3662/20, Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/3617/20 та Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/16949/20.
Клопотання ПП "Ратмир-Соло" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20 задоволено. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/2933/13 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України, третя особа ПП "Ратмир-Соло" про визнання протиправними та скасування наказів.
6. Ухвалу про зупинення апеляційного провадження мотивовано тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа № 640/16949/20 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, в тому числі, наказу №2438/5 від 16.07.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію обтяження за іпотекодержателем ПАТ "МТБ Банк" на нерухоме майно, звернення стягнення на яке є предметом позову у даній справі. Оскільки апеляційний суд не має можливості встановити у даному судовому процесі протиправність/правомірність наказу Міністерства юстиції України №2438/5 від 16.07.2020, тоді як, така обставина має значення для вирішення спору у справі, колегія суддів вважає за доцільне зупинити апеляційне провадження у справі №910/2933/13 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20.
7. Крім того, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) також звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів.
9. Ухвалу про зупинення апеляційного провадження мотивовано тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у цій справі зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20, зважаючи на зазначене, наявні підстави для зупинення провадження і за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2014.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
10. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ПАТ "МТБ Банк" звернулось до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 в частині зупинення апеляційного провадження та ухвалу цього ж суду від 25.02.2021 та направити справу для продовження розгляду.
11. Скаржник в касаційних скаргах зазначає про те, що судом апеляційної інстанції порушено положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки необґрунтовано зупинено апеляційне провадження у справі. При цьому, скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
12. ПП "Раном" та ПП "Ратмир-Соло" подали відзиви на касаційні скарги, в яких посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційних скаргах, просять суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційних скарг, а ухвали апеляційного суду залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
13. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційних скарг у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційних скаргах, перевіривши матеріали справи, дослідивши дотримання апеляційним судом норм процесуального права, вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
14. Підставою для звернення із касаційними скаргами стала незгода Позивача із зупиненням апеляційного провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20.
15. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки (стягнення 1 531 307,00 доларів США, що еквівалентно 12 200 277,12 грн.), на підставі укладених Позивачем з Відповідачами договорів іпотеки від 27.09.2005 та 28.05.2009, якими забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором.
16. Верховний Суд зазначає, що порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
17. Постановляючи оскаржувані ухвали, апеляційний господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.
18. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
19. Пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України визначено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
20. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.
21. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.
22. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
23. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
24. У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, за вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
25. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 917/349/20).
26. Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього ( такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
27. Як вказувалось, ухвалою від 22.02.2021 апеляційний суд задовольнив клопотання ПП "Ратмир-Соло" про зупинення провадження у справі та зупинив апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України, третя особа ПП "Ратмир-Соло" про визнання протиправними та скасування наказів.
28. В наступному апеляційний суд ухвалою від 25.02.2021 зупинив апеляційне провадження у справі і за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
29. Зупиняючи апеляційне провадження у справі апеляційний суд послався на те, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа № 640/16949/20 за позовом ПАТ "МТБ Банк" до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів, в тому числі, наказу №2438/5 від 16.07.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію обтяження за іпотекодержателем ПАТ "МТБ Банк" на нерухоме майно, звернення стягнення на яке є предметом позову у даній справі. Отже, зважаючи на неможливість встановлення апеляційним судом у даному судовому процесі протиправності/правомірності наказу Міністерства юстиції України №2438/5 від 16.07.2020, апеляційний суд дійшов висновку, про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/16949/20.
30. Разом з тим, на переконання Верховного Суду, всупереч наведеним вимогам законодавства, суд апеляційної інстанції зупиняючи апеляційне провадження не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, відповідно до викладених у ньому висновків.
31. Так, апеляційним судом не зазначено, як судове рішення у справі № 640/16949/20, спір у якій фактично стосується правомірності вчинення реєстраційних дій, може вплинути на вирішення спору у даній справі, предметом спору у якій є звернення стягнення на нерухоме майно, на підставі укладених сторонами договорів іпотеки.
32. Апеляційним судом не враховано положень статті 204 ЦК України, в яких закріплено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
33. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель (кредитор за основним зобов'язанням) має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом.
34. Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.
35. Отже, апеляційний суд не дав належної правової оцінки вищезазначеним положенням законодавства та не врахував, що закріплена статтею 204 ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
36. Договори іпотеки, на підставі яких Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на майно, є чинними і обов'язки за ними підлягають виконанню, отже, обставини на які послався апеляційний суд, ніяким чином не впливають на розгляд спору у даній справі, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, закріплену ст. 204 ЦК України.
37. Водночас, Верховний Суд зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.
38. Незважаючи на зазначене, апеляційний суд зупиняючи апеляційне провадження у справі вказував на те, що спір у справі № 640/16949/20 та у даній справі стосується одного і того ж нерухомого майна, а тому, вказана обставина впливає на вирішення спору у даній справі.
39. Однак, апеляційним судом не враховано, що незалежно від результату розгляду справи № 640/16949/20 про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2438/5 від 16.07.2020, яким скасовано рішення про державну реєстрацію обтяження за іпотекодержателем ПАТ "МТБ Банк" на нерухоме майно, звернення стягнення на яке є предметом позову у даній справі, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення спору по суті цієї справи, з урахуванням поданих сторонами доказів та встановлених судом першої інстанції обставин справи.
40. Отже, безпідставним є висновок апеляційного суду, що встановлення обставин протиправності/правомірності наказу Міністерства юстиції України №2438/5 від 16.07.2020 має значення для вирішення спору у даній справі, а тому суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі №910/2933/13 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20.
41. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
42. Водночас, касаційний суд зауважує, що зупиняючи апеляційне провадження у справі та вказуючи на процесуальну неможливість розгляду справи, апеляційним судом не враховано положень ст. 269 ГПК України, якою встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
43. Так, апеляційний суд не надав належної правової оцінки тому, що судом першої інстанції вирішено спір між сторонами та прийнято відповідне рішення, з урахуванням позовних вимог, за встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих до місцевого суду доказів.
44. Отже, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі, не дотримавшись при цьому приписів п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
45. Суд касаційної інстанції зауважує, що рішення суду першої інстанції, яким розглянуто спір у справі, прийнято судом ще у липні 2014 року, при цьому, протягом майже семи років апеляційний суд не здійснив апеляційний перегляд зазначеного судового рішення, зважаючи на неодноразове зупинення апеляційного провадження у справі, тоді як, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
46. Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов'язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.
47. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
48. Отже, апеляційне провадження у справі зупинено без врахування вимог пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки апеляційним судом не було належним чином аргументовано та переконливо обґрунтовано необхідності зупинення провадження у справі як щодо об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/16949/20, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) щодо наявності підстав для звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом судового розгляду у цій справі.
49. Таким чином, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, дійшов висновку, що апеляційний господарський суд припустився порушення приписів пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, отже, наявні підстави для скасування ухвал Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, від 25.02.2021 та направлення справи для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Згідно з частинами 3 та 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
51. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
52. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч. 6 ст. 310 ГПК України).
53. Зважаючи, що викладені у касаційних скаргах доводи про порушення апеляційним судом норм процесуального права отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши ухвали суду апеляційної інстанції від 22.02.2021 та від 25.02.2021, в межах наведених у касаційних скаргах доводів, зазначає, що касаційні скарга ПАТ "МТБ БАНК" підлягають задоволенню, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та від 25.02.2021 скасуванню, а справа направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Розподіл судових витрат
54. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справа підлягає передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 в частині зупинення провадження у справі № 910/2933/13 скасувати.
3. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у справі № 910/2933/13 скасувати.
4. Справу № 910/2933/13 передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Н.М. Губенко