Іменем України
04 червня 2021 року м. Чернігівсправа № 910/3023/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер”,
код ЄДРПОУ 05492261, вул. Багговутівська, 1, м. Київ, 04107
Відповідач: Приватне підприємство “Агробудкомфорт”,
код ЄДРПОУ 42925689, 2-й пров. О. Деснянка, 16-А, м. Борзна, Чернігівська область, 16400
Предмет спору: про стягнення 76 983,38 грн
не викликались
Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства “Агробудкомфорт”, у якій просить суд стягнути з відповідача 76 983,38 грн за договором підряду № 61 від 06.05.2020, з яких: 61 729,45 грн сума основної заборгованості, 802,48 грн збитки від інфляції, 253,68 грн 3 % річних, 1 851,88 грн 3 % штрафу та 12 345,89 грн 20 % штрафу.
Дії суду, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” до Приватного підприємства “Агробудкомфорт” про стягнення 76 983,38 грн, направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відмовлено у задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” про залучення Північного офісу Держаудитслужби до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Також ухвалою від 06.04.2021 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Ухвала суду від 06.04.2021 була отримана позивачем 14.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400051425644 від 08.04.2021, а відповідачем - 09.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №140005145636 від 08.04.2021.
Крім того, копія ухвали суду від 06.04.2021 була направлена позивачу на його електронну адресу, зазначену у позовній заяві.
Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про розгляд цієї справи у Господарському суді Чернігівської області.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 26.04.2021.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
На обґрунтування пред'явлених позовних вимог позивач послався на те, що у період з 21.09.2020 по 30.10.2020 Північним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер”, за результатом якої складено Акт № 05-30/506 від 30.10.2020 та Вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства шляхом відшкодування підрядною організацією - Приватним підприємством “Агробудкомфорт” заподіяної шкоди в розмірі 76 729,45 грн, завданої завищенням обсягу робіт та безпідставним врахуванням послуг.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
06.05.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” (далі - Замовник) та Приватним підприємством “АГРОБУДКОМФОРТ” (далі - Підрядник) було укладено Договір № 61 (далі - Договір) (а.с.27-36 т. 1).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору Замовник доручає, приймає і оплачує, а Підрядник виконує роботи по об'єкту “Реконструкція частини існуючих приміщень для встановлення лінійного медичного прискорювача Halcyon (Varian Medical Systems) в радіологічному корпусі КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер”, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 1” (код 45454000-4 Реконструкція) у відповідності до проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Підрядник бере на себе зобов'язання в межах ціни договору виконати на свій ризик власними та залученими силами усі передбачені проектом роботи, здати об'єкт Замовнику в експлуатацію та усувати недоліки, виявлені упродовж гарантійного періоду.
Ціна Договору (загальна вартість робіт згідно з договірною ціною, яка визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві) становить 5 705 094,00 грн (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Підрядником рахунку на оплату робіт, до рахунку додаються: підписані сторонами акти виконаних робіт (ф КБ-2в) та довідки (ф КБ-3) та за умови надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Замовника в межах доведених лімітів. Оплата проводиться протягом 60 банківських днів.
За умовами п. 3.7. Договору Замовник за участю Підрядника має право скорегувати вартість виконаних робіт, що підлягає оплаті у випадках: необґрунтованості в поточних документах обсягів робіт, невідповідності їх проектній документації, будівельним нормам і правилам, неправильного застосування цін і розцінок, невідповідності договірній ціні; виявлення будь-яких помилок, упущень, які стосуються раніше підписаних документів. Спірні питання, що виникають між сторонами в процесі розрахунків і з яких сторони не дійшли згоди, вирішуються у визначеному законодавством порядку.
Пунктами 4.2.-4.4. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний прийняти якісно виконані Підрядником роботи відповідно до державних будівельних норм, ДСТУ, проектно-кошторисної документації, договірної ціни, умов даного договору та в межах наявних бюджетних асигнувань та підписати пакти протягом 3-х робочих днів від дня пред'явлення.
При виявленні недоробок, складається акт за участю Підрядника та підписами обох сторін, в якому наводиться перелік недоробок. При цьому недоробки усуваються за рахунок Підрядника. У разі заперечень Підрядника стосовно виявлених недоробок (недоліків), Підрядник підписує акт із зазначенням у ньому своїх заперечень. У такому випадку до вирішення даного питання залучається проектна організація (авторський нагляд), рішення якої є остаточним.
У випадку виявлення недоліків у виконаних роботах на об'єкті компетентними органами, такі недоліки усуваються Підрядником за рахунок власних коштів.
Початок робіт - травень 2020, закінчення - грудень 2020 (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 5.4., 5.6. Договору, здача-приймання робіт по всьому об'єкту здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється по закінченню отриманням документів про готовність об'єкту до експлуатації.
Якщо при прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Підрядника, Замовник не оформлює документів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затримує оплату робіт, виконаних з порушенням, до їх усунення.
Пунктами 9.2., 9.7. Договору передбачено, що з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством.
Замовник здійснює контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідно до ч.1 ст. 849 Цивільного кодексу України та у порядку, передбаченому Договором.
Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, Замовником не оплачуються, а оплачені роботи, підлягають до повернення коштів (п. 9.12. Договору).
Права та обов'язки сторін за даним Договором погоджені у розділі Х Договору.
Зокрема, Замовник має право здійснювати в будь-який час технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт (п. 10.2.8. Договору).
Пунктами 10.3.1., 10.3.6. Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт з використанням власних ресурсів, у строки, встановлені цим договором, якість яких відповідає умовам, установленим розділом IV цього договору. Підрядник контролює якість, кількість виконаних робіт, і комплектність матеріальних ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту отримання документів про готовність об'єкту до експлуатації.
Відшкодовувати відповідно до законодавства та договору завдані Замовнику збитки, своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини.
Пунктами 11.1.-11.4. Договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором.
За невиконання чи неналежне (не в повному обсязі, неякісне, несвоєчасне) виконання Підрядником зобов'язань за даним договором останній сплачує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання, а також відшкодовує завдані збитки в повному обсязі та виконує належно зобов'язання за власний рахунок. У разі здійснення попередньої оплати, Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.
За порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) виконуваних робіт, стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) робіт.
Для вимог про стягнення з Підрядника штрафних санкцій застосовується строк позовної давності п'ять років.
Виплати штрафів та компенсація збитків не звільняють сторони від виконання зобов'язань по даному договору.
Згідно з п. 14.1., 14.3. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання умов цього договору - до 31.12.2020; остаточно - до виконання зобов'язань Сторонами за цим договором в повному обсязі.
При внесенні змін до договору Сторони підписують додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Доказів визнання недійсним, дострокового чи одностороннього розірвання даного Договору сторони суду не надали.
Додатковою угодою №1 від 06.07.2020 до Договору, сторони внесли зміни до п. 2.1. розділу 2 Договору, а саме: ціна цього Договору складає 5 321 340,00 грн, в тому числі ПДВ 886 890,00 грн (а.с. 37).
У період з 21.09.2020 по 30.10.2020 Північним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” за період функціонування з 01.10.2017 по 30.06.2020.
За результатами проведеної ревізії Північним офісом Держаудитслужби складено Акт № 05-30/506 від 30.10.2020 (а.с. 11-17 т. 1), у якому зазначено про проведення вибіркових контрольних обмірів робіт, виконаних ПП “Агробудкомфорт” згідно актів ф. КБ- загальну суму 5 321 340,00 грн, за результатами яких встановлено, що Підрядником, зокрема:
- в порушення п. 4.1, п. 5.3. ДСТУ-Н БД.1.1-6:2013 “Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи”, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, п 1.1., п.1.2., розділу 4, розділу 6 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 “Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва”, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405, п.6.4.3., п.4.9. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 фактично виконано робіт менше, ніж зазначено вище в актах ф. КБ-2в, зокрема: завищено обсяг робіт з монтажу алюмінієвого відбійника в приміщенні бункеру, улаштування підвісної стелі АРМСТРОНГ з відповідним комплексом супровідних робіт, завищено обсяг з улаштування покриттів підлоги з лінолеуму), що в свою чергу призвело до завищення обсягів робіт по Договору на загальну суму 51 374,57 грн (з ПДВ);
- без обґрунтовуючих розрахунків з відповідним погодженням з боку Замовника, в порушення п. 4.9., п. 6.4.7., 6.3.6. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п. 6.5. Наказу № 405 безпідставно враховано “внутрішньо майданчиковий” транспорт (автомобілі бортові вантажопідйомністю 5 т), застосування яких фізично не уявляється можливим при виконанні будівельних робіт на території Диспансеру. Жодних схем руху транспорту, місць розташування складів тимчасового зберігання будівельних матеріалів на території Замовника або будь-де з відповідним підтвердженням з боку Замовника їх врахування, до ревізії не надано, що призвело до зайвого їх врахування в актах виконаних робіт та завищенню, вартості робіт на загальну суму 25 354,88 грн;
- внаслідок вище зазначеного Диспансеру нанесено матеріальної шкоди (втрат) на загальну суму 76 729,45 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Підрядником виконувались роботи по Об'єкту, а Замовником прийнято роботи по реконструкції Об'єкту та складено Акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2020 року від 15.05.2020; №2 за травень 2020 року від 19.05.2020; №3 за червень 2020 року від 03.06.2020 року; №4 за червень 2020 року від 26.06.2020; №5 за червень 2020 року від 26.06.2020, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін.
Всього по спірному Договору, на підставі вище зазначених Актів приймання виконаних будівельних робіт та Локальних кошторисів до них, замовником було прийнято робіт та здійснено оплату підряднику на загальну суму 5 321 340,00 грн, що підтверджується також підсумковими відомостями ресурсів за травень, червень 2020 року; розрахунками загальновиробничих витрат до Актів КБ-2В на реконструкцію частини приміщень лінійного прискорювача; Актами вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 26.06.2020 на суму 341 401,20 грн та 173 478,00 грн; реєстрами актів кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 26.06.2020; локальним кошторисом на будівельні роботи №2-1-7 на електротехнічні роботи реконструкція частини приміщень лінійного прискорювача (а.с.193-316 т.1).
Локальним кошторисом № 2-1-1 на загальнобудівельні роботи реконструкція частини приміщень лінійного прискорювача (а.с. 124-140 т.1) передбачено роботи, зокрема: - з улаштування підвісних стель “Армстронг” (п. 159-168) на суму 48 841 грн; - монтаж алюмінієвого відбійника (п. 190-192) на суму 29 326 грн; - улаштування покриттів з лінолеуму полівінілхлоридного насухо зі зварюванням полотнища у стиках (п. 206-208) на суму 75 930 грн. Всього зазначених робіт на суму 154 097 грн.
Передбачені Локальним кошторисом № 2-1-1 роботи, зокрема: - з улаштування підвісних стель “Армстронг” на суму 48 841 грн; - монтажу алюмінієвого відбійника на суму 29 326 грн; - улаштування покриттів з лінолеуму полівінілхлоридного насухо зі зварюванням полотнища у стиках на суму 75 930 грн; всього на суму 154 097 грн, були прийняті на підставі актів виконаних робіт та сплачені замовником.
Проте за результатами проведених ревізією вибіркових контрольних обмірів робіт встановлено, що робіт з улаштування каркасу підвісних стель “Армстронг”, монтажу алюмінієвого відбійника та улаштування покриттів з лінолеуму полівінілхлоридного було фактично виконано менше, ніж зазначено в актах, тобто вказані роботи виконано підрядником не в повному обсязі.
Таким чином, підрядником по спірному Договору роботи з улаштування каркасу підвісних стель “Армстронг”, монтажу алюмінієвого відбійника та улаштування покриттів з лінолеуму полівінілхлоридного виконано не в повному обсязі (на 51 374,57 грн менше), а також неправомірно включено витрати “внутрішньо майданчиковий” транспорт (автомобілі бортові вантажопідйомністю 5 т) на суму 25 354,88 грн як до проектно-кошторисної документації, так і до Актів приймання виконаних будівельних робіт. Всього на загальну суму 76 729,45 грн.
На підставі Акту ревізії № 05-30/506 від 30.10.2020 Північним офісом Держаудитслужби було складено Комунальному некомерційному підприємству Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства (а.с.18-20 т. 1).
25.11.2020 позивач направив відповідачу вимогу №377 від 24.11.2020 про відшкодування збитків, завданих при виконанні підрядних робіт, у якій просив у стислий строк перерахувати (повернути) вартість безпідставно завищених робіт в загальній сумі 76 729,45 грн (а.с.21-22 т. 1).
У відповідь вимогу №377 від 24.11.2020 Приватне підприємство “Агробудкомфорт” надало гарантійний лист №603 від 15.11.2020, згідно з яким у зв'язку з важким фінансовим станом та першочерговою необхідністю сплатити заробітну плату працівникам та податків від провадження діяльності до бюджету, просить надати додатковий термін для сплати виниклих зобов'язань, а також зобов'язується оплатити 5 000,00 грн 16.12.2020, решту суми - 71 729,45 грн гарантує сплатити до 31.12.2020 (а.с.23 т. 1).
Відповідач перерахував на рахунок позивача 15 000,00 грн, а саме: 16.12.2020 - 5 000,00 грн та 30.12.2020 - 10 000,00 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача за 16.12.2020 та 30.12.2020, призначення платежу: відшкодування збитків по Договору № 61 від 06.05.2020 (а.с.24-25 т.1).
Залишок несплаченої відповідачем суми становить 61 729,45 грн, на яку позивачем нараховано 802,48 грн інфляційних за період з 01.01.2021 по 19.02.2021; 253,68 грн 3 % річних за період з 01.01.2021 по 19.02.2021; 1 851,88 грн штрафу (3 % від суми неналежно виконаних робіт) та 12 345,89 грн штрафу (20 % від суми неналежно виконаних робіт).
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Частинами 1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За приписами ч. 1-3 ст. 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 61 729,45 грн.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення Про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), основним завданням Держаудитслужби, зокрема, є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення інспектування (ревізії); здійснює контроль за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства (п. 4 Положення).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Приписами ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку (ст. 13 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).
Таким чином, Північному офісу Держаудитслужби надано право згідно з чинним законодавством здійснювати державний фінансовий контроль у формі ревізії та вимагати від керівників підприємств, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства.
За результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, Північним офісом Держаудитслужби складено Акт № 05-30/506 від 30.10.2020, у якому за Договором підряду № 61 від 06.05.2020 стосовно об'єкту “Реконструкція частини існуючих приміщень для встановлення лінійного медичного прискорювача Halcyon (Varian Medical Systems), в радіологічному корпусі КНП КОР “Київський обласний онкологічний диспансер” встановлено та нараховано 76 729,45 грн збитків.
Докази щодо спростування або встановлення недостовірними результатів проведеної ревізії в матеріалах справи відсутні.
На підставі Акту ревізії № 05-30/506 від 30.10.2020 Північним офісом Держаудитслужби складено позивачу вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.
За змістом ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
У зв'язку з тим, що Північним офісом Держаудитслужби було встановлено нанесення позивачу матеріальної шкоди, 25.11.2020 позивач направив відповідачу вимогу №377 від 24.11.2020 про відшкодування збитків, завданих при виконанні підрядних робіт, у якій просив у стислий строк перерахувати (повернути) вартість безпідставно завищених робіт в загальній сумі 76 729,45 грн.
У гарантійному листі №603 від 15.11.2020 відповідач просив позивача надати йому додатковий термін для сплати виниклих зобов'язань та зобов'язувався оплатити 5 000,00 грн 16.12.2020, а решту суми 71 729,45 грн - до 31.12.2020, тобто фактично визнав вищезазначену вимогу на суму 76 729,45 грн.
Відповідач частково здійснив оплату за вимогою та перерахував на рахунок позивача 15 000,00 грн, а саме: 16.12.2020 - 5 000,00 грн та 30.12.2020 - 10 000,00 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача за 16.12.2020 та 30.12.2020, призначення платежу: відшкодування збитків по Договору № 61 від 06.05.2020.
Залишок несплаченої відповідачем суми становить 61 729,45 грн.
Щодо підстав звернення позивача до відповідача з вимогою про відшкодування збитків суд зазначає наступне.
З правового аналізу ч. 1-4 ст. 853 Цивільного кодексу України слідує, що замовник після прийняття робіт втрачає право заявляти про явні недоліки роботи, тобто ті, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття.
Разом з тим, у пункті 4.4. Договору визначено, що у випадку виявлених недоліків у виконаних роботах на об'єкті компетентними органами, такі недоліки усуваються Підрядником за рахунок власних коштів.
Тобто сторони самостійно у Договорі передбачили обов'язок Підрядника усунути недоліки у виконаних роботах, у разі виявлення їх компетентним органом, яким у спірних правовідносинах є Північний офіс Держаудитслужби, незалежно від того, чи заявляв замовник про такі недоліки при прийнятті робіт.
Таким чином, суд доходить висновку, що у позивача виникло право на звернення до відповідача щодо відшкодування збитків, завданих виконанням робіт не у повному обсязі, а у відповідача - обов'язок щодо їх сплати.
При цьому, як встановив суд, відповідач не заперечує проти відшкодування вказаних збитків та навіть здійснив часткове їх відшкодування
У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
За наведених обставин суд доходить висновку, що гарантійний лист відповідача та часткова оплата ним коштів за вимогою свідчать про визнання відповідачем грошового зобов'язання, граничним строком оплати якого, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, є 31.12.2020.
Оскільки відповідач у порушення ст. 509, 525-527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та п. 10.3.6. Договору, взятих на себе зобов'язань не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 729,45 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач також просить стягнути з відповідача 802,48 грн інфляційних за період з 01.01.2021 по 19.02.2021 та 253,68 грн 3 % річних за період з 01.01.2021 по 19.02.2021.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно з якими, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а також враховуючи наявність гарантійного листа відповідача, у якому він зобов'язувався оплатити борг до 31.12.2020, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано встановлено прострочку виконання зобов'язання відповідача з 01.01.2021.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за період з 01.01.2021 по 19.02.2021, дійшов висновку про правильне їх нарахування позивачем у розмірі 253,68 грн.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат за період з 01.01.2021 по 19.02.2021 становить 1 427,79 грн, а отже є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
Оскільки справа розглядається лише в межах заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за вказаний період підлягають задоволенню у розмірі 802,48 грн.
Щодо заявленого до стягнення штрафу.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як штраф встановлено частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 1 851,88 грн штрафу (3 % від суми неналежно виконаних робіт) та 12 345,89 грн штрафу (20 % від суми неналежно виконаних робіт).
Сторони у п. 11.2. Договору передбачили, що за невиконання чи неналежне (не в повному обсязі, неякісне, несвоєчасне) виконання Підрядником зобов'язань за даним договором останній сплачує неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання, а також відшкодовує завдані збитки в повному обсязі та виконує належно зобов'язання за власний рахунок. У разі здійснення попередньої оплати, Підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції. За порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) виконуваних робіт, стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) робіт.
Виходячи з приписів п. 11.2. Договору, право позивача нараховувати штраф виникає у випадку невиконання чи неналежного (не в повному обсязі, неякісне, несвоєчасне) виконання підрядником зобов'язань за даним договором, а також за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) виконуваних робіт.
З матеріалів справи слідує, що Підрядником порушено умови Договору та не виконано роботи в повному обсязі на суму 51 374,57 грн, а також неправомірно включено витрати “внутрішньо майданчиковий” транспорт (автомобілі бортові вантажопідйомністю 5 т) на суму 25 354,88 грн до проектно-кошторисної документації та актів приймання виконаних будівельних робіт.
Включення витрат “внутрішньо майданчиковий” транспорт (автомобілі бортові вантажопідйомністю 5 т) до проектно-кошторисної документації та Актів виконаних робіт не може вважатись порушенням у розумінні п. 11.2. Договору щодо обсягу, якості, своєчасності та комплектності виконаних робіт, за які передбачена відповідна відповідальність у виді штрафу, оскільки такі роботи взагалі не могли проводитись, а відтак і не можуть мати якісь недоліки.
Щодо невиконання робіт з улаштування підвісних стель “Армстронг”, монтажу алюмінієвого відбійника та улаштування покриттів з лінолеуму, такі недоліки безсумнівно підпадають під визначення «не у повному обсязі», про що і зазначено у Акті ревізії, а тому не можуть тлумачитись одночасно за всіма іншими визначеннями без належного на те окремого обґрунтування і підтвердження відповідними доказами.
Разом з тим, такі роботи були прийняті позивачем шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт без заперечень, тобто в силу приписів ч. 1-2 ст. 853 Цивільного кодексу України позивач втратив право посилатись на такі недоліки та як наслідок на стягнення штрафу за їх допущення.
При цьому, п. 4.4 Договору не передбачено сплати штрафу у випадку виявлених недоліків у виконаних роботах на об'єкті компетентними органами, а лише усунення таких недоліків.
Усунення недоліків шляхом їх виправлення або повернення коштів та накладення штрафу регулюються різними правовими інститутами, а тому зазначена умова Договору не може застосовуватись щодо правил забезпечення виконання зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1 851,88 грн - 3 % штрафу та 12 345,89 грн - 20 % штрафу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких обґрунтувань або доказів, які б спростовували наведені висновки суду сторонами не надано.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, становить 1 851,35 грн.
Керуючись ст. 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Агробудкомфорт” (код ЄДРПОУ 42925689, 2-й пров. О. Деснянка, 16-А, м. Борзна, Чернігівська область, 16400) на користь Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради “Київський обласний онкологічний диспансер” (код ЄДРПОУ 05492261, вул. Багговутівська, 1, м. Київ, 04107) 61 729,45 грн боргу; 802,48 грн інфляційних нарахувань; 253,68 грн 3 % річних та 1 851,35 грн судового збору.
3. У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун