ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про повернення позовної заяви
03 червня 2021 року Справа № 923/748/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС", м.Київ
до відповідача: Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс", м.Херсон
про стягнення 69840,95 грн. страхового відшкодування
Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", м.Київ звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс", м.Херсон про стягнення 69840,95 грн. страхового відшкодування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Так частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Ааналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 13.03.2018 року у справі № 910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19.
Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ГПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.
Ааналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 року по справі №924/440/19.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" не подано суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 (на якого видано довіреність) є посадовою особою вказаного товариства і уповноважений діяти від товариства через інститут самопредставництва та має право на підписання позовної заяви, або через інститут представництва (які б дозволяли встановити обсяг його повноважень, як посадової особи, зокрема статуту, положення, трудового договору (контракту). Крім того, суду не подано свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності, тобто не підтверджено, що відповідна особа має статус адвоката, що б надавало їй повноваження на представництво юридичної особи в суді, в тому числі і на підписання позовних заяв.
При цьому, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Як визначено ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Відповідні висновки щодо застосування наведених норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.11.2020 року №908/592/19.
Позовну заяву від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" підписано представником позивача Волинським В.М., яким засвідчено і копії доданих до позову документів.
До матеріалів позовної заяви додано копію довіреності №1835/18 від18.12.2020р. на ім'я ОСОБА_1 , підписану Головою правління АТ "СК "АРКС" Перетяжко А.І.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", сформованих станом на 03.06.2021р., у графі "Керівник юридичної особи, а також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.
Отже, до матеріалів позовної заяви не надано доказів відповідно до закону, статуту, положення або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, трудового контракту, наказу на підтвердження повноважень Волинського В.М. діяти від імені позивача у порядку самопредставництва або через представника (адвоката).
Відповідно до п.1 ч. 5. ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки дану позовну заяву підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо представництва позивача в суді, зокрема щодо подачі та підписання позовної заяви, то вона підлягає поверненню в силу вимог зазначеної норми закону, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
При цьому суд звертає увагу заявника на положення ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст. 174, ст. ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м.Київ до відповідача Міського комунального підприємства "Херсонелектротранс", м.Херсон про стягнення 69840,95 грн. страхового відшкодування і додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 03.06.2021р.
Суддя М.Б. Сулімовська