Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"31" травня 2021 р.Справа № 922/1518/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тєскон", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамексопт", м. Харків
про стягнення 14 915 519,83 грн.
23 квітня 2021 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернувся Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєскон" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамексопт" (надалі - Відповідач) грошової суми у розмірі 14 915 519,83 грн. на підставі договору купівлі-продажу товарів.
Разом з позовною заявою, Позивач заявив про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище, вкрай незадовільною та неприбутковою підприємницькою діяльністю.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тєском" залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.
Судом роз'яснено, що у разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
До суду 07.05.2021р. повернулась ухвала від 26 квітня 2021 року, якою залишено без руху позовну заяву, з довідкою поштового відділення, де зазначена причина повернення поштового відправлення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Суд зазначає, що процесуальне законодавство не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. В кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
При цьому, ч. 1 ст. 8 названого Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливим елементом верховенства права є гарантії справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" Європейським судом з прав людини вказано, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу до суду, в тому розумінні, що особі забезпечується можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави відсутні правові чи практичні перешкоди для реалізації цього права.
При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі "Golder проти Сполученого Королівства" Європейським судом з прав людини зазначено, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Так, оскільки станом на момент постановляння зазначеного судового рішення, заявник позовної заяви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тєскон" не звернувся до суду з відповідною заявою щодо усунення недоліків та не надав жодного доказу, суд розцінює як відсутність поданої заяви про усунення недоліків, а строк усунення недоліків встановлений судом сплив.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що Позивач не скористався своїми процесуальними правами наданими йому главою 4 ГПК України, отже виходячи з вищевикладеного суд зазначає наступне.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що Позивач не усунув недоліки позовної заяви поданої (вх.№ 1518/21 від 23.04.2021р) у строк, передбачений судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви разом з доданими до неї документами Позивачу.
Так ч. 6 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини 8 статті 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Тєскон" та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвалу підписано 03 червня 2021 року.
Суддя Жигалкін І.П.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).