Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/941/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.
розглянувши справу
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 36-А) в інтересах держави
до відповідача 1 Харківської міської ради, 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243;
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Аклор”, 61145, м.Харків, вул.Космічна, буд. 12, код 41705703;
про визнання незаконним та скасування пунктів рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участі представників учасників справи:
прокурор - Клейн Л.В., посвідчення №051089 від 02.10.2018;
відповідача 1 - Дейнеги К.В., витяг з ЄДР;
відповідача 2 - Скринніка І.А., ордер серія АХ№1047074 від 15.04.2021р.;
Суть спору:
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Аклор” в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати п.п. 19.5, 19.6 пункту 19 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 за № 2009/20 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів”;
- визнати незаконним та скасувати п.п. 4.1-4.3 пункту 4 додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 24.06.2020 за № 2144/20 “Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова”;
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.08.2020, кадастровий номер 6310138500:07:001:0129 по просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова) у м. Харкові, площею 0,6815 га, укладений між Харківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “АКЛОР”;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “АКЛОР” повернути земельну ділянку, яка розташована за адресою: просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова) у м. Харкові, площею 0,6815 га, кадастровий номер 6310138500:07:001:0129 Харківській міській раді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача 1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Аклор”, як власнику нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», які розташовані на земельній ділянці площею 0,6815 га по просп.. Петра Григоренка, 2-И (на теперішній час Маршала Жукова), надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови, яким фактично передано спірну земельну ділянку в оренду відповідачу 2, прийняті з порушенням ст. 124, 134, 135 ЗК України, а саме без проведення відповідно земельного аукціону, у зв'язку з чим прийняті рішення є незаконними, а договір оренди укладений між відповідачами є недійсним. Крім цього, прокурор зазначає, що розмір отриманої відповідачем 2 земельної ділянки перевищує в 76 раз площу забудови та становить 0,6815га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1».
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.03.2021 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначення підготовче засідання на 26.04.2021.
19.04.2021 від Харківської міської ради надійшов відзив на позов, в котрому проти позову заперечує повністю, вказує, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування п.п. 19.5, 19.6 пункту 19 додатку до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 за № 2009/20 “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів” відповідач 1 зазначає, що у зв'язку з порушенням вимог ст. 134 Земельного кодексу України є необгрунтованими, оскільки в результаті прийняття Харківською міською радою оскаржуваного рішення жодна особа не набула права оренди поза процедурою земельних торгів, земельна ділянка не вибула з володіння територіальної громади міста Харкова. Щодо не проведення земельних торгів, відповідач 1 наголошував, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 134 ЗК України, визначено випадки коли при наданні земельної ділянки в оренду земельні торги не проводяться, так як вбачається з Державного реєстру речових прав, за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля, яка перебуває у власності відповідача 2, а прокурором не надано доказів існування підстав для відмови відповідачу 2 в затвердженні проекту землеустрою. Щодо площі земельної ділянки, яка була надана відповідачу 2, Харківська міська рада зазначила, що чинним законодавством не передбачено граничних розмірів земельних ділянок, які надаються в оренду, а тому посилання на невідповідність площі орендованої земельної ділянки площі нерухомого майна, яке є власністю відповідача не може слугувати підставою для визнання незаконним рішення Харківської міської ради.
22.04.2021 від ТОВ «Аклор» надійшов відзив, в якому відповідач 2 проти позову заперечував та зазначав, що у даному випадку на спірній земельній ділянці, яка надана в оренду відповідачу 2 знаходиться нерухоме майно, яке є власністю останнього у зв'язку з чим в того виникло право на отримання земельної ділянки в оренду за процедурою передбаченою ч. 2 ст. 134 ЗК України. Крім цього, відповідач 2 наголошує, що твердження прокурора на те, що площа земельної ділянки значно перевищує площу нерухомого майна є необгрунтваними, оскільки положення ч. 2 ст. 134 ЗК України не ставить підстави набуття права оренди земельної ділянки в залежність від площі нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці. Крім цього, відповідач 2 щодо посилань на не співмірність розміру орендної ділянки площі нежитлової будівлі, яка знаходиться на ній, останній зазначив, що основні положенні ДБН В.2.2-15-2005», затверджені наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80 ні містять норм, які б прямо встановлювали нормативи розміру та межі земельних ділянок, та не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній.
Протокольною ухвалою від 26.04.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 13.05.2021 о 11:30.
28.04.2021 від прокурора надійшла відповідь на відзив, в котрій прокурор додатково обгрунтував підстави представництва інтересів держави в даному випадку та вказував, що у даній справі орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави є Харківська міська ради, водночас вона є відповідачем у справі, а тому звертаючись з позовом до суду прокурор є фактично позивачем. Крім цього, прокурор наголошував на тому, що незастосування конкурентної процедури у земельних торгів згідно ч. 2 ст. 134 ЗК України, можливе лишу у випадку коли така земельна ділянка надається відповідачу 2 у користування для обслуговування вже існуючих об'єктів нерухомого майна, а не для будівництва нового.
30.04.2021 від ТОВ «Аклор» надійшли заперечення на відзив, в котрих відповідач 2 зазначив, що положеннями статтей 118, 124, 134 ЗК України, передбачено, що у разі розташування на земельних ділянках державної чи комунальної власності об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних осіб чи юридичних осіб, такі земельні ділянки чи права на них в силу положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на земельних торгах, при цьому посилання прокурора на те, що земельна ділянка, яка надана в оренду є більшою чим площа нерухомого майна відповідача 2.
Протокольною ухвалою від 13.05.2021 відкладено підготовче засідання по справі на 19.05.2021 о 12:00
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2021 відмовлено в задоволенні клопотань Харківської міської ради про залишення позову без розгляду та встановлено наявність підстав представництва прокурор.
Протокольною ухвалою від 19.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2021 року о 12:00.
У судовому засіданні 26.05.2021 прокурор позовні вимоги підтримав повністю, зазначив, що рішення відповідача 1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Аклор”, як власнику нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», які розташовані на земельній ділянці площею 0,6815 га по просп.. Петра Григоренка, 2-И (на теперішній час Маршала Жукова), надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови, яким фактично передано спірну земельну ділянку в оренду відповідачу 2, прийняті з порушенням ст. 124, 134, 135 ЗК України, а саме без проведення відповідно земельного аукціону, у зв'язку з чим прийняті рішення є незаконними, а договір оренди укладений між відповідачами є недійсним. Крім цього, прокурор зазначає, що розмір отриманої відповідачем 2 земельної ділянки перевищує в 76 раз площу забудови та становить 0,6815га, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1». Також в обгрунтвання своєї позиції прокурор посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/1323/20.
Відповідач 1 проти позову заперечував, зазначав, що прокурором не обґрунтовано наявності порушеного інтересу держави, вказував, що станом на момент звернення відповідача 2 з відповідною заявою про надання земельної ділянки в оренду за ним було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, а тому у відповідача 1 були відсутні підстави для відмови у наданні земельної ділянки в оренду, при цьому надаючи дозвіл на розробку проекту землеустрою орган місцевого самоврядування виконує виключно дозвільну функцію, при цьому приймаючи рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою міська рада не володіла інформацією про наявність підстав для відмови у наданні такого дозволу.
Відповідач 2 підтримав доводи відповідача 1 та зазначив, що положення ч.2 ст. 134 ЗК України не ставлять в залежність підстави набуття права оренди земельної ділянки в залежність від площі нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці та в обгрунутвання своїх доводів посилався на Постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 по справі №922/573/20.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.03.2021 за № 248394950 встановлено, що на праві власності ТОВ «АКЛОР» належить нежитлові будівлі: літ. «Ж-1», загальною площею 24,8 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 22,4 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 21,8 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 20,0 кв.м., розташовані по просп. Петра Григоренка, буд. 2-И, м. Харків.
Відповідно до п. 19.5. пункту 19 додатку 1 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів» від 26.02.2020 за № 2009/20 ТОВ «АКЛОР» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,6802 га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Петра Григоренка, 2-Й.
Згідно п. 19.6. пункту 19 вищезазначеного рішення будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», які належать ТОВ «АКЛОР» на праві приватної власності.
Відповідно до п.п. 4.1-4.3 п. 4 додатку 1 до рішення 36 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення прав користування земельними ділянками та надання згоди на прийняття земельних ділянок у власність територіальної громади м. Харкова» від 24.06.2020 № 2144/20 ТОВ «АКЛОР» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова).
Надано ТОВ «АКЛОР» в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310138500:07:001:0129) площею 0,6815 га із земель територіальної громади м. Харкова по просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова) за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури до 01.07.2022.
Будівництво об'єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», які належать ТОВ «АКЛОР» на праві власності.
На виконання вказаних рішень, 10.08.2020 між міською радою та ТОВ «АКЛОР» укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1,2 якого Харківська міська рада (орендодавець) надає, а ТОВ «АКЛОР» (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, загальною площею 0,6815 га, з кадастровим номером 6310138500:07:001:0129, що розташована за адресою: м. Харків, просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова).
Відповідно до п.п. 3, 7 договору на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, а саме літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Е-1», літ. «Ж-1», з урахуванням знесення, інші об'єкти інфраструктури відсутні.
Договір укладено строком до 01.07.2022 року.
Звертаючись з позовом до суду вказує, що зазначені рішення Харківської міської ради про надання ТОВ «АКЛОР» у користування спірної земельної ділянки не відповідають вимогам прийняті відповідачем 1 всупереч вимогам ст. 134 ЗК України, а саме без проведення земельних торгів. Крім цього, прокурор вказував, що відповідачем 2 отримано земельну ділянку площею, яка в 76,6 разів перевищує площу будівель та становить лише 1,3% від загальної площі земельної ділянки. вказані обставини, на переконання прокурора свідчать про те, що Харківська міська рада не мала законних підстав для надання оспорюваної земельної ділянки в оренду ТОВ «Аклор» для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а не для обслуговування та експлуатації нежитлових будівель літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», а отже таке право може набуватись не інакше як за результатами проведених земельних торгів.
Як вбачається з матеріалів справи виходячи з предмету даного спору, предметом оцінки та дослідження є обставин щодо наявності підстав прийняття Харківською міською радою рішень про надання в оренду землі за процедурою передбаченою ст.122, 123 124 та ч.2 ст. 134 ЗК України, тобто без проведення земельних торгів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до вимог статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.
З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюють управління і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Такі ж положення закріплені в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами частини З статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні.
Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно із статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Харківська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Статтею 122 Земельного кодексу України визначено що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Порядок надання земельних ділянок регулюється Земельним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина 2 статті 123 Земельного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України (не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб
Отже, чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки на якій воно розташоване без проведення земельних торгів.
Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме технічних паспортів від 25.04.2019, інформаційних довідок з ДРРП на спірній земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:07:001:0129 за адресою: м. Харків, просп. Петра Григоренка, 2-И розташовані нежитлові будівлі літ. «Ж-1», загальною площею 24,8 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 22,4 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 21,8 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 20,0 кв.м.. право власності на які зареєстровано за ТОВ «Аклор».
Таким чином, суд констатує, що як станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень, так і станом на момент розгляду справи, право власності на нежитлові будівлі літ. «Ж-1», загальною площею 24,8 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 22,4 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 21,8 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 20,0 кв.м. зареєстровано за ТОВ «Аклор», воно є чинним та не скасованим, а щодо протилежного прокурором доказів не надано.
Приймаючи до уваги, що станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень на земельній ділянці знаходився об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі літ. «Ж-1», загальною площею 24,8 кв.м., літ. «Е-1» загальною площею 22,4 кв.м., літ. «Д-1» загальною площею 21,8 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 20,0 кв.м., право власності на які зареєстровано за відповідачем 2, право оренди не земельну ділянку кадастровий номер 6310138500:07:001:0129 за адресою: просп. Петра Григоренка, буд. 2-Й, м. Харків а, в силу положень ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягало продажу на земельних торгах, а відтак доводи прокурора про те, що спірні рішення прийняті всупереч положенням ч. 1 ст. 134 ЗК України, є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а відтак такі вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи прокурора щодо невідповідності площі земельної ділянки площі нерухомого майна та надання в оренду ТОВ «Аклор» земельної ділянки площею 0,6815га га, що у декілька разів перевищує площу належного їй на праві власності нерухомого майна, суд оцінює критично, оскілки встановлення площі земельної ділянки та нерухомого майна, яке розташоване на ній не регламентується, а ні положеннями ст. 134 Земельного кодексу України, а ні Державними будівельними нормами «Містобудування. Планування і забудова міських сільських поселень ДБН 360-92», затверджених наказом Держкоммістобудування ви 17.04,1992 за № 44 (на момент розгляду справи), а ні Державними будівельними нормами «ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій», затверджених Наказом №104 від 26 квітня 2019 року, а ні Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України віз 19.06.1996 № 173, Державними будівельними нормами «Житлові будинки. Основні положенні ДБН В.2.2-15-2005», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, ба більше того вказані положення не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, а визначення розміру такої земельної ділянки є виключно правом та волевиявленням органу місцевого самоврядування.
Крім того, твердження прокурора, що розмір земельної ділянки, на отримання якої має право відповідач 2, має відповідати площі, яку безпосередньо займають нежитлові споруди (виключно площу під об'єктами нерухомого майна) або може бути дещо більшою (у разі необхідності обслуговування цих об'єктів) не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру
Проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за відповідним проектом.
Склад проекту землеустрою визначається ст. 50 Закону України «Про землеустрій».
Ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та, зокрема, і "геометричні розміри") земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться. При поданні позову з підстав (надмірність площі земельної ділянки порівняно з площею розташованої на ній нежитлової будівлі), які заявляє прокурор у даній справі, слід враховувати, що одним із можливих способів доказування, крім експертизи, є саме обставини наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою чи той факт, що проект землеустрою не відповідає вимогам закону або є необґрунтованим. Сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення.
Доведення обставин, пов'язаних з обґрунтованістю землевпорядної документації, в тому числі щодо розміру земельної ділянки покладається на сторони в судовому процесі. При цьому відповідно до загальних засад господарського судочинства, визначених статтями 2, 13, 14, 74, 86, 237 Господарського процесуального кодексу України, позивач у справах зазначеної категорії повинен довести належними доказами ту обставину, що неналежними доказами є розроблений на замовлення відповідача проект землеустрою чи технічна документація із землеустрою, в яких власне і визначається конкретна площа земельної ділянки.
Сам по собі факт перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктами нерухомості та необхідною для їх обслуговування, не може бути самостійною підставою для визнання такої передачі землі незаконною та задоволення відповідного позову.
У зв'язку з цим, оскаржуючи законність передачі земельної ділянки у користування з мотивів неспівмірності площі відведеної земельної ділянки порівняно з площею будівлі, розташованої на цій земельній ділянці, саме позивач повинен належними і допустимими доказами довести розмір земельної ділянки, який є дійсно необхідним для обслуговування та експлуатації розміщеного на землі майна, що відповідає принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, проте прокурором не доведено належними та допустимими доказами необхідності використання відповідачем-2 земельної ділянки у меншому розмірі, та не наведено жодних порушень чинного законодавства при затвердженні проекту землеустрою спірної земельної ділянки, наявності недоліків або неточностей у розробленому проекті землеустрою, не відповідності такого проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Водночас, посилання прокурора на правову позицію викладену у постановах Верховного суду України у справі № 910/1356/13 та у справі № 910/4528/15-г не приймається судом з огляду на наступне.
Так, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: - суб'єктний склад сторін спору; - зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); -об'єкт (предмет).
Таким чином, суд виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 № 910/24257/16).
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та залишаючи в силі рішення місцевого господарського суду в справі № 910/4528/15-г, яким було задоволено позов заступника прокурора міста Києва про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 419/9907 "Про передачу ТОВ "Вагра" земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва" і визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,1521 га, розташованої на вул. Волгоградській, 25 у Солом'янському районі м. Києва, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 09.02.2018 дійшов висновку, що в першу чергу, ТОВ "Вагра" в своєму клопотанні від 22.02.2013, а в другу чергу, Київська міська рада у спірному рішенні від 23.10.2013 незаконно об'єднали в одне ціле земельну ділянку саме для нового будівництва та земельну ділянку саме для обслуговування та експлуатації житлового будинку на вул. Волгоградській, 25, оскільки отримання права оренди на вказані земельні ділянки мало відбуватися в абсолютно різному порядку. Відтак законним є висновок суду першої інстанції про прийняття рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 19/9907 без проведення земельних торгів з порушенням вимог норм статей 120, 124, 134, 135 ЗК України.
Аналогічні за своїм змістом висновки викладені у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/9028/19 від 01.07.2020, на яку прокурор посилався у судовому засіданні в підтвердження своїх доводів. При цьому, у справі №910/9028/19 на земельній ділянці, яку отримано відповідачем окрім нерухомого майна відповідача на отриманій земельній ділянці знаходились об'єкти дорожнього сервісу (автостоянка), які не були його власністю, у зв'язку з чим Касаційним господарським судом зроблено висновок про відсутність підстав надання відповідачу земельної ділянки в оренду у відповідній площі в порядку ч. 2 ст. 134 ЗК України без проведення земельного аукціону.
У свою чергу, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2018 у справі № 910/1356/13 виходив передусім з тих обставин, що за спірним рішенням Київської міської ради земельна ділянка надавалась фізичній особі-підприємцю Рахімову Г. В. для будівництва, експлуатації та обслуговування дитячого кафе з дитячим майданчиком, але ні саме рішення, ні укладений на його виконання договір купівлі-продажу від 24.12.2010 не містять відомостей про розташування на земельній ділянці будь-якого нерухомого майна.
На відміну від справи № 910/4528/15-г, справи №910/9028/19 і справи № 910/1356/13, у справі, що розглядається, суд виходить із фактичних обставин про те, що на спірній земельній ділянці розташовано нежитлові будівлі літ. «Е-1», літ. «Д-1», літ. «Г-1», літ. «Ж-1», які належать тільки ТОВ «АКЛОР» на праві приватної власності, жодних інших об'єктів нерухомості на вказаній ділянці не розташовано, крім цього на підставі оспорюваного рішення міської ради передається вже сформована відповідно до вимог чинного законодавства земельна ділянка, що конкретно в даному свідчить про те, що земельна ділянка яка надана відповідачу 2 відноситься до земель, які згідно з приписами ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах.
Таким чином, аналіз висновків, зроблених у даній справі, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначених постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду, на які посилається прокурор, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням іншого предмета і підстав заявленого позову, фактичних обставин встановлених судами у кожній справі окремо, які формують зміст правовідносин і зумовлюють прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними, що виключає можливість застосування вказаних висновків у даній справі.
Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору визнати недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.08.2020, кадастровий номер 6310138500:07:001:0129 по просп. Петра Григоренка, 2-Й (на теперішній час просп. Маршала Жукова) у м. Харкові, площею 0,6815 га, укладеного між Харківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “АКЛОР” та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю “АКЛОР” повернути вказану земельну ділянку Харківській міській раді, суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони за своєю природою є похідними від вимог про скасування пунктів рішень Харківської міської ради про надання земельної ділянки відповідачу 2 в оренду, які визнані судом необгрунтованими та безпідставними.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приймаючи до уваги, судом відмовлено у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору у розмірі 9080,00грн, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, суд покладає на прокурора.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 04.06.2021.
Суддя Н.А. Новікова