Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02 червня 2021 року м. ХарківСправа № 918/75/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Івана франка, 10) в інтересах держави, в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради (35541, Рівненська обл., Дубенский р-н., с. Крепець, вул. Довга, буд. 68)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД", 61202, м. Харків, вул. Цілиноградська, 58А
про стягнення 52 919, 77 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Кундіус І.В., ордер серія АХ № 1052293 від 21.05.2021 року;
прокурор: Хольченко А.О., службове посвідчення № 057299 від 09.10.2020 року.
Керівник Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Купецької сільської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Груп ДТД» про безпідставно сплачених коштів у сумі 52 919, 77 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
22.02.2021 року від відповідача до Господарського суду Рівненської області надійшла заява (вх. № 121) із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
26.02.2021 року від відповідача до Господарського суду Рівненської області надійшло клопотання (вх. № 1879) про залишення позовної заяви без розгляду.
01.03.2021 року від відповідача до Господарського суду Рівненської області надійшло клопотання (вх. № 587/21) про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
02.03.2021 року від відповідача до Господарського суду Рівненської області надійшов відзив (вх. № 2053/21) на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.03.2021 позовні матеріали справи № 918/75/21 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
29.03.2021 року від Керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області через канцелярію Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив (вх. № 444).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 року визначено суддю доповідача Ємельянову О.О.
31.03.2021 року від Керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області через канцелярію Господарського суду Харківської області надійшло клопотання (вх. № 7223) про виправлення описки у позовній заяві.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/75/21. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.04.2021 року.
Ухвалою суду від 22.05.2021 року задоволено клопотання відповідача (вх. № 2272 від 21.04.2021 року) про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи по суті на "27" травня 2021 р. о(б) 14:00 год.
27.05.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 12300) про призначення судової експертизи.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 02.06.2021 року.
01.06.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 3005), у яких останній зазначає, щодо клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів зазначає, що у судовому засіданні Господарського суду Рівненської області представником відповідача було подано клопотання про встановлення додаткового строку на подання відзиву на позовну заяву. Згодом, представником відповідача було подано відзив на позовну заяву з доказами, які сторона відповідача вважала за необхідне подати до суду. Щодо заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження зазначає, що представник відповідача, враховуючи нинішній стан розгляду справи, не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження. Щодо клопотання про залишення позову без розгляду, зазначає, що подане клопотання є законним та обґрунтованим та усі підстави для його задоволення. Щодо клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи зазначає, що в матеріалах справи містяться різні документи та відомості щодо питання коливання ціни на природний газ у період укладання спірних додаткових угод до договору на постачання природного газу, у той час, як з'ясування питання чи дійсно мало місце коливання ціни на газ у зазначений період, та у який бік (збільшення чи зменшення) має фундаментальне значення для правильного вирішення судового спору, відповідачем було заявлено відповідне клопотання. Щодо строків подання клопотання, зазначає, що оскільки документи, що суперечать ціновим довідкам Харківської торгово - промислової палати, не долучались прокурором до позовної заяви, а були долучені ним лише з відповіддю на відзив, коли справу вже було передано з Господарського суду Рівненської області до Господарського суду Харківської області, необхідність у призначенні судової експертизи виникла лише на тій стадії, коли справа надійшла до Господарського суду Харківської області. На думку відповідача оскільки справа розглядається в порядку спрощеного провадження, клопотання про призначення експертизи було подано до канцелярії суду до початку першого судового засідання.
Ухвалою суду від 27.05.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання, вищевказані документи. судом долучено до матеріалів справи.
Уповноважені представник позивача, у призначене судове засідання 27.05.2021 року з розгляду справи по суті не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Присутній у судовому засіданні 27.05.2021 року з розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
Суд дослідивши матеріали справи та усне клопотання відповідача, зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення усного клопотання від 27.05.2021 року відповідача про залишення без розгляду заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, та клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання (вх. № 1879 від 26.02.2021 року) відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав надане до суду клопотання та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, та просив суд, відмовити у його задоволенні.
Суд дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, зазначає наступне.
В обґрунтування наданого до суду клопотання відповідач зокрема зазначає, що статтею 131-1 Конституції України встановлюється, що у Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві , скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. На думку відповідача, у даній справі визначений орган прокурором - Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сілької ради не є органом, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави у сфері публічних закупівель, а також здійснювати контроль використання бюджетних коштів тощо, жодними актами вказаний відділ не уповноважений державою на таку компетенцію, у т.ч. шляхом делегування повноважень. Вказане також підтверджується наданим разом із позовною заявою Положенням про Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сілької ради Дубенського району Рівненської області. За твердженнями відповідача, виходячи зі змісту Положення, грошові кошти вказаному відділу виділяються Крупецькою сільською радою Дубенського району Рівненської області, якій Відділ є підзвітним та підконтрольним. Тобто, органом місцевого самоврядування, який здійснює фінансування видатків Відділу та здійснює контроль за їх використанням є Крупецька сільська рада. При цьому необхідно звернути увагу, що грошові кошти бюджету громади не є грошовими коштами держави. Вказане підтверджується і положенням Регламентом Крупецької сільської ради територіальної громади.
Як зазначає відповідач, прокурор у позовній заяві посилається на те, що правовідносини пов'язані із використанням бюджетних коштів, але не зазначає та не надає доказів, якого саме бюджету (місцевого чи державного) кошти використовуються при закупівлі природного газу згідно спірних угод, що має вирішальне значення при оцінці наявності підстав для представництва державних інтересів у даній справі, наявності порушення державних інтересів та необхідності їх захисту. Матеріали справи не містять доказів витрачання коштів державного (не місцевого) бюджету.
У зв'язку і чим, за твердженнями відповідача, прокурором у даній справі не вірно визначено органи, які уповноважені державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, не вірно визначено склад учасників та їх статус у даній справі, а найменування позивача, яке вказано у позовній заяві, не відповідає зареєстрованому найменуванню у ЄДРПОУ. Також зазначає. що матеріали справи не містять доказів звернення прокурора до подачі позову до органу, наділеного державою здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах у сфері публічних закупівель та контролю витрачання бюджетних коштів. Також матеріали справи не містять жодних доказів, що орган, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави у сфері публічних закупівель, контролю витрачання бюджетних коштів, знав або повинен був знати про порушення інтересів держави в результаті укладання додаткових угод №№1-5 до договору. Відповідно прокурором не надано доказів, що такий орган не здійснює/неналежним чином здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах. Тому, у даній справі в порушення вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурором не обґрунтовано наявність правових підстав для представництва у суді, що як зазначено вище, має правовий наслідок у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (т. 1, а.с. 207-217).
У відповідності до частини частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь в розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, Прокурор послався, зокрема на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 та вказав, що правовідносини, пов'язанні з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а нікчемність додаткових угод до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти, на підставі яких ці кошти витрачені, відповідають суспільному інтересу. Проводячи відкриті торги на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, спеціально уповноважені органи, які здійснюють закупівлі, а також контролюють їх законність мають забезпечити реалізацію вимог законодавства України "Про публічні закупівлі" в частині законності, прозорості, достовірності конкуренції тощо. При цьому вказані вимоги мають реалізуватися не лише на стадії укладання основного договору про закупівлю товару, а й під час внесення відповідних змін до договору, аж до повного його виконання сторонами. Держава як гарант верховенства права в Україні гарантує. що укладання договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти відповідно до вимог законодавства про публічні закупівлі сприятиме ефективному, прозорому та цільовому використанню бюджетних коштів. Реалізація вказаних гарантій впроваджується через діяльність спеціально уповноважених органів. Тому підставою для звернення прокурора до суду і інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилися у вчиненні незаконного правочину і, як наслідок, проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку. Закупівля товарів за державні кошти здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Одним з принципів закупівлі за державні кошти є максимальна економія та ефективність, добросовісна конкуренція учасників. У зв'язку зі чим, внесення відповідних змін до договору про закупівлю, суперечать вимогам закону, є прямим порушенням інтересів держави як основного гаранта забезпечення реалізації суспільних відносин виключно в правовому полі. Тому, за втердженням прокурора, правовідносини пов'язані із використання бюджетних коштів, у тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідають.
При цьому, за твердженням прокурора, Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та з його рахунків виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому безпідставно та незаконно витрачені бюджетні кошти у розмір 52 919, 77 грн. які підлягають поверненню на користь цього відділу.
Також прокурором зазначено, що виконуючи вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру". останнім на адресу відділу було направлено лист № 38/2-78 вих. № 21 від 11.01.2020 року з проханням повідомити про вжиття заходів цивільно - правового характеру. Згідно відповіді на лист, претензії цивільно - правового характеру до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" відсутні (т. 1, а.с.63-66).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява 61517/00, п. 27).
Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N42454/02, п.35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частина 2 статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратутру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі N 806/1000/17).
У справі, що розглядається, Прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель. З посиланням на практику ЄСПЧ у справі "Трегубенко проти України" Прокурор зазначив про те, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Водночас пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Згідно статті 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ освіти, культури. туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, затвердженого рішенням Крупецької сільської ради від 07.12.2020 року № 26, відділ освіти є виконавчим органом Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області, утворюється Крупецькою сільською радою, підзвітний і підконтрольний сільській раді, підпорядкований виконавчому комітету сільської ради, Крупецькому сільському голові, заступнику сільського голови з питаь діяльності виконавчих органів ради та керуючому справами виконкому, відповідно до розподілу обов'язків, а також підконтрольний та підпорядкований управлінню освіти і науки Рівненської області державної адміністрації, управлінню культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, управлінню у правах молоді і спорту Рівненської обласної державної адміністрації. Міністерству освіти і науки України, Міністерству культури України. Міністерству молоді і спорту України. а також іншим центральним органам виконавчої влади.
Згідно пункту 1.3. Положення, відділ є органом управління освітою та культурою Крупецької територіальної громади. Працівники відділу є посадовими особами органу місцевого самоврядування. Чисельність відділу затверджується Крупецькою сільською радою.
Відповідно до пункту 1.4. Положення, відділ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згудно пунктів 6.1.-6.3 Положення. відділ фінансується за рахунок коштів бюджету Крупецької територіальної громади, які виділені на його утримання. Джерелами фінансування є: кошти бюджету громади, інші кошти, передані Відділу згідно з чинним законодавством. Майно, яке знаходиться на балансі відділу є комунальною власністю Крупецької територіальної громади та перебуває в оперативному управлінні відділу (т. 1, а.с. 117-123).
Таким чином, Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради є органом уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
При цьому, оскільки фінансування державної закупівлі здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету, то у даному випадку звернення Прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
При цьому, Прокурор до звернення до господарського суду з позовом у даній справі попередньо в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" письмово повідомив Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради про наявність підстав для представництва в суді (т. 1, а.с. 63-66).
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради з даним позовом та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначених позивачів не приймається судом, та спростовується викладеними нормами та матеріалами справи.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання (вх. № 1879 від 26.02.2021 року) відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання (вх. № 12300 від 27.05.2021 року) відповідача про призначення судової експертизи.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав надане до суду клопотання та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи заперечував.
Суд дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про призначення експертизи, зазначає наступне.
В обґрунтування наданого до суду клопотання відповідач зокрема зазначає, що в матеріалах справи містяться різні документи та відомості щодо питання коливання ціни на природний газ у період укладання спірних додаткових угод до договору на постачання природного газу, у той час, як з'ясування питання чи дійсно мало місце коливання ціни на газ у зазначений період, та у який бік (збільшення чи зменшення) має фундаментальне значення для правильного вирішення судового спору, відповідачем було заявлено відповідне клопотання, що на думку відповідача, є необхідністю призначення судової товарознавчої експертизи для з'ясування відповідних питань.
Крім того, у наданих до суду 01.06.2021 року додаткових поясненнях (вх. № 3005) відповідач зазначив, що оскільки документи, що суперечать ціновим довідкам Харківської торгово - промислової палати, не долучались прокурором до позовної заяви, а були долучені ним лише з відповіддю на відзив, коли справу вже було передано з Господарського суду Рівненської області до Господарського суду Харківської області, необхідність у призначенні судової експертизи виникла лише на тій стадії, коли справа надійшла до Господарського суду Харківської області. На думку відповідача оскільки справа розглядається в порядку спрощеного провадження, клопотання про призначення експертизи було подано до канцелярії суду до початку першого судового засідання.
Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
З аналізу вищевикладеного слідує, що незалежно від форми провадження у справі (загальне чи спрощене позовне провадження) підготовку справи до розгляду суд має завершити у підготовчому провадженні до початку розгляду справи по суті. при цьому, усі дії з підготовки справи до розгляду у спрощеному позовному провадженні суд має вчинити до початку першого засідання у справі або протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заявку до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/75/21. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.04.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем клопотання (вх. № 12300 від 27.05.2021 року) про призначення судової експертизи надано до суду після відкриття першого судового засідання, а саме під час розгляду справи по суті.
Положеннями частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачем клопотання (вх. № 12300 від 27.05.2021 року) про призначення судової експертизи надано до суду після розгляду справи по суті, суд керуючись статтею 118 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити клопотання (вх. № 12300 від 27.05.2021 року) про призначення судової експертизи без розгляду.
Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання (вх. № 7223 від 31.03.2021 року) Керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області про виправлення описки.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти клопотання прокурора про виправлення описки не заперечував.
Присутній у судовому засіданні прокурор підтримав надане до суду клопотання про виправлення описки.
Суд дослідивши матеріали справи та клопотання про виправлення описки, зазначає наступне.
В обґрунтування наданого до суду клопотання (вх. у 7223 від 31.03.2021 року) прокурор зазначає, що при складанні тексту позовної заяви позивачем було допущено технічні описки , а саме, у найменування позивача, а також у 1 абзаці сторінки 1 позвоної заяви помилково зазначено "Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради Радивилівського району, Рівненської області" замість "Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Крупецької сільської ради Дубенського району, Рівненської області". Також у зазначенні адреси позивача на першій сторінці позовної зави помилково зазначено "Радивилівський район, Рівненська область" замість "Дубенський район, Рівненська область". У зв'язку із чим, просить суд, при розгляді справи № 918/75/21 врахувати виправлення у позовній заяві (т. 2, а.с. 121-122).
Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надане до суду прокурором клопотання про виправлення описки не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України, та тому підлягає до задоволення та подальший розгляд справи ведеться з його урахуванням.
Керуючись статтями 118, 161, 252, 234, 235, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити усне клопотання відповідача про залишення без розгляду:
- заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження;
- клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі.
2. Заяву від 22.02.2021 року відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання (вх. № 2053/21 від 02.03.2021 року) відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі відповідача залишити без розгляду.
3. Відмовити у задоволенні клопотання (вх. № 1879 від 26.02.2021 року) відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
4. Клопотання (вх. № 12300 від 27.05.2021 року) відповідача про призначення судової експертизи - залишити без розгляду.
5. Клопотання (вх. № 7223 від 31.03.2021 року) Керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області про виправлення описки задовольнити. Подальший розгляд справи вести з його урахуванням.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 02.06.2021 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвалу підписано 04.06.2021 року
Суддя О.О. Ємельянова