65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" червня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/684/21
За позовом: виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, буд.1, електронна адреса:prokuratura2@od.gp.gov.ua) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, б. 14, електронна адреса: contact@dsbt.gov.ua)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Загайко Раїси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Луцюк Р.П.
Представники сторін:
Від прокуратури: Врублевська О.О. на підставі посвідчення №057605 від 22.10.2020р.;
Від позивача: Соломеїн Д.Р. на підставі довіреності №963/7.3/14-21 від 09.03.2021р.;
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Виконуючий обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 19 831 грн 36 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2021р. позовну заяву виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2021р. відкрито провадження у справі №916/684/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27.04.2021р.
Ухвалою суду від 27.04.2021р. відкладено судове засідання на 13.05.2021р. Ухвалою суду 13.05.2021р. відкладено судове засідання на 03.06.2021р.
Виконуючий обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - ФОП Загайко Р.М., своїм правом на судовий захист не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвали суду у справі №916/684/21 направлялися за адресою відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, поштові повідомлення повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Виконуючий обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси зазначає, що в межах рейдової перевірки №006254 від 04.03.2019р. 05.03.2019р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, за адресою: с. Діброва А/Д Н-18-3 5км, «Івано-Франківськ-Тернопіль» проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки «SKANI А» 124 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепа марки «BLUMHARDT» 40,24Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №145212 від 05.03.2019р., зі змісту якого вбачається, що згідно з чеком зважування №04229 навантаження на строєну вісь складає 27,85т при допустимій 24 т та зафіксовано порушення, передбачене абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, а саме: дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Крім того, за результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0011150 від 05.03.2019р., яким зафіксоване порушення, а саме, перевищення осьового навантаження на 3,85т. Також за результатами перевірки складено довідку №0009052 від 05.03.2019р. про результати здійснення габаритно-вагового контролю та проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого відповідачу нарахована плата за проїзд у сумі 652,05 Євро.
В обґрунтування позову прокурор зазначає, що ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001р., транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно положень п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м, за висотою від поверхні дороги 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Із положень п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Згідно з п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994р., перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Прокурор зазначає, що відповідно до п.27 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір», який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які, в установленому порядку, не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно з даними офіційного сайту Національного банку України курс гривні, встановлений Національним банком України станом на 05.03.2019р. становив 3041 грн 3864 коп. за 100 Євро.
Тобто, нарахована Управлінням Укртрансбезпеки у Івано-Франківській області плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку №05 від 05.03.2021р. у сумі 652,05 Євро складає 19 831 грн 36 коп.
У відповідності до п.28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 (далі Порядок №879), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до наданих водієм вантажного автомобіля марки «SKANI А» 124 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 документів, а саме: міжнародної товарно-транспортної накладної CRM без номеру перевізником вантажу є ФОП Загайко Р.М.
Отже, прокурор дійшов висновку, що саме на ФОП Загайко Р.М. лежить обов'язок сплатити плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Згідно п.31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Пунктом 26 Порядку №879 встановлено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.
Так, Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області на адресу відповідача направлено письмове повідомлення №27/881-19 від 07.03.2019р. про необхідність здійснення оплати за проїзд у розмірі 652,05 Євро в добровільному порядку, а також її було попереджено, що в разі несплати буде мати місце звернення до органів прокуратури про ініціювання перед судом примусового стягнення вказаних коштів.
Крім того, на адресу Відповідача 16.01.2020р. за №4667/27/24-20 направлено повідомлення про зміну рахунку державного бюджету, на який потрібно перерахувати плату за проїзд великовагових та /або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами України.
Проте, за даними прокуратури, відповідачем в 30-ти денний термін дані кошти добровільно не сплачені та не повідомлено про сплату Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області.
Прокурор зазначає, що відповідно до чинного законодавства саме Укртрансбезпека України здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті та габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та, зокрема, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, однак, позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, не здійснив заходів щодо стягнення нарахованої ТОВ «СПМК-17» плати в судовому порядку, що свідчить про неналежне здійснення наданих йому законодавством повноважень.
В обґрунтування наявності у виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси повноважень на звернення до суду з даним позовом прокурор зазначає, що відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.
Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Стаття 53 ГПК України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор також посилається на рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рн/99, в якому останній зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор посилається на позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 29.01.2020р. у справі №814/1460/16, повноваження Укртрансбезпеки обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
У зв'язку із вищенаведеним, враховуючи, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
Прокурор також посилається на рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №3-рн/99, в якому останній зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
На підставі вищенаведеного, з метою захисту інтересів держави Україна виконуючий обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 19 831 грн 36 коп.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач не скористувався своїм правом на судовий захист.
Дослідив матеріали справи, вислухав пояснення представників прокуратури та позивача, суд дійшов наступних висновків.
Як передбачено ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 (далі-Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними, дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами Національної поліції, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Підпунктом 4 п. 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законом параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.
Положенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 тон (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т, здвоєнні осі - 18 т, строєні - 24 т), або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно п.п.15 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області 05.03.2019р. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки «SKANI А» 124 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепа марки «BLUMHARDT» 40,24Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , про що складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №145212 від 05.03.2019р., Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0011150 від 05.03.2019р.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 власником вантажного автомобіля марки «SKANIA» 124 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепа марки «BLUMHARDT» 40,24Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 .
Статтею 48 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відповідно до п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Згідно із п.31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Розмір плати за проїзд визначається у відповідності до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007р. та становить, зокрема, для великовагових транспортних засобів (за загальну масу), від 40 до 44 тон включно - за ставкою 0,1 Євро за кожен кілометр відстані, а для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень, від 10 до 20 відсотків включно - 0,27 євро.
Відповідно до п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Згідно п.27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Отже, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговими транспортними засобами є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Відповідно п.20-21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 від 08.11.2006р., зі змінами та доповненнями, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно абз.2 п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті №1567 від 08.11.2006р. за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009052 від 05.03.2019р., на підставі якої здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №05 від 05.03.2019р., відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано плата за проїзд у сумі 652,05 Євро, що еквівалентно 19 831 грн. 36 коп.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення Закону покладено на перевізників. Згідно ст. 1 Закону автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортним засобом.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Загайко Р.М. здійснює діяльність згідно КВЕД за класами 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний) та 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Клас 49.41 включає усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації. Цей клас також включає: оренду вантажних автомобілів з водієм; вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.
Отже, здійснюючи перевезення вантажу вантажним автомобілем марки «SKANI А» 124 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та причепом марки «BLUMHARDT» 40,24Е, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 здійснювала свою господарську діяльність.
Управлінням Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області на адресу ФОП Загайко Р.М. направлено письмове повідомлення №27/881-19 від 07.03.2019р. про необхідність здійснення оплати за проїзд у розмірі 652,05 евро в добровільному порядку. Крім того, на адресу відповідача 16.01.2020р. за №4667/27/24- 20 направлено повідомлення про зміну рахунку державного бюджету, на який потрібно перерахувати плату за проїзд великовагових та /або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами України.
Однак, як встановлено судом, в добровільному порядку не було сплачено плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 652,05 Євро, що еквівалентно 19 831 грн. 36 коп.
В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019р. № 4-р(II)/2019 вказано, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Так, відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п. 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015р. зі змінами та доповненнями, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Також, п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека здійснює, серед іншого, державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (абз. 1 п. 8 Положення).
Таким чином, Укртрансбезпека, як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Відповідно до п. 26 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ від 27.06.2007р. №879 (далі - Порядок №879), кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. А отже, несплата суб'єктів господарювання нарахованої плати тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Державна служба України з безпеки на транспорті, не звертався до суду з позовом про стягнення з ФОП Загайко Р.М. плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 19 831 грн 36 коп.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність у виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси права та повноважень на звернення з даним позовом в інтересах державі до Господарського суду Одеської області.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ФОП Загайко Р.М. про стягнення в дохід Державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 19 831 грн 36 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За умовами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву керівника виконуючого обов'язки першого заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Загайко Раїси Миколаївни про стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 19 831 грн 36 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Загайко Раїси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету України (IBAN: UA138999980313171216000009451, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100) плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування у розмірі 19 831 грн 36 коп.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Загайко Раїси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ - 03528552, НОМЕР_6 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 04 червня 2021 р.
Суддя Н.В. Рога