"24" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/224/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Потребенко О.М.
розглянувши справу № 916/224/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 26-Б, e-mail: o.oliash@user.od.energy.gov.ua/
до відповідача: споживчого товариства “Хаджибей-3” /ЄДРПОУ 19060105, адреса - 67470, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Єгорівка, 30-й км. Автодороги Одеса-Київ/
про стягнення 456 509,45 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лапчева Наталія Вікторівна, довіреність № 360 від19.10.2020 року;
від відповідача: Швець Катерина Олегівна, ордер № ОД415626, від 01.03.2021 року.
01.02.2021 року акціонерне товариство “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” (позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 233/21/ до споживчого товариства “Хаджибей-3” (відповідач) про стягнення заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 456 509,45 грн.; судового збору у розмірі 6 847,64 грн. та повернення з бюджету позивачу судового збору розмірі 5 871,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) і вчинення порушення, яке зафіксовано в Акті про порушення № 8010248 від 15.05.2020 року, а саме: "підозра в фальсіфікації пломб держ. повірителя і завода-виготовника, а також підозра в зміні конструкції схеми приладу обліку № 02542965, не передбачена заводом-виготовником. Під час контрольного знімання показників виявити неможливо".
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 16, 525, 610, 615, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 193 ГК України, Закону України “Про ринок електричної енергії”, Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвалою суду від 04.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/224/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.03.2021 р. о 10:30 год.
У підготовчому судовому засіданні 01.03.2021 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 16.03.2021 року на 09:30 год.
11.03.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 6688/21/, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає доводи позивача безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зауважує, що лічильник № 02542965 облаштований таким чином, що безпосереднього доступу до нього у споживача та третіх осіб немає, оскільки він поміщений в металевий ящик та запломбований. За весь період роботи лічильника не виникало ніяких проблем. Будь-яких пошкоджень чи порушень у роботі не спостерігалося. Відповідач вказує, що керівником СТ «ХАДЖИБЕЙ-3» будь-яких зауважень до акту не зазначалося, оскільки керівник немає спеціальної освіти в сфері енергозабезпечення.
Відповідач вказує, що ні в Акті про порушення № 8010248 від 15.05.2020р., ні в Протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення №139 від 29.05.2020р. не зазначено про порушення саме п.п.8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а зазначено про порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ. Також ні Акт про порушення № 8010248 від 15.05.2020р., ні Протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення №139 від 29.05.2020р. не містить посилань на жодне із порушень, передбачених п.8.4.2 ПРРЕЕ.
Також відповідач зауважує, що чинним законодавством України за підозру у фальсифікації пломб державного повірителя, а також підозру у зміні конструкції схеми прибору обліку №02542965, яка не передбачена заводом виробника не передбачено відповідальності, а також можливості стягнення суми завданих споживачем збитків за необліковану електричну енергію.
Відповідач вказує, що з висновків Верховного Суду випливає, що доводити факт наявності порушення під час користування (споживання) електроенергією є обов'язком постачальника електричної енергії. Отже, до предмету доказування по даній категорії справ обов'язково входить факт безоблікового споживання електричної енергії та факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.
В даному ж випадку, за словами відповідача, позивач сам не впевнений у факті втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки (лише підозрює), не зазначає про безоблікове споживання електричної енергії, а відповідач даного факту не визнає.
Відповідач зауважує, що індикатори на лічильники були встановлені, що підтверджується Актом про пломбування та встановлення індикаторів №3038101 від 09.09.2019р. (встановленого лічильника) та не були порушені відповідно до Акту про порушення № 8010248 від 15.05.2020р., що само по собі, на думку відповідача, спростовує факт безоблікового споживання електроенергії.
Також відповідач зауважує, що АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» не надало жодних документів, які б свідчили, що вони є правонаступниками після АТ «Одесаобленерго».
16.03.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 7142/21/, в якій позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вказує, що твердження відповідача є помилковими та безпідставними. Позивач вказує, що ним вірно та допустимо кваліфіковано виявлено порушення, про що і зазначено в акті. Позивач вважає помилковою думку відповідача, що відсутність у акті посилань на підпункти п. 8.4.2 ПРРЕЕ можуть спростовувати факт самого порушення.
Позивач вказує, що акт про порушення та процедура його складання не містять таких порушень, які спростовували б його дійсність, достовірність та законність, в акті про порушення міститься достатньо необхідних даних для встановлення суті правопорушення та визначення обсягу завданих збитків.
Позивач зауважує, що акт № 8010248 від 15.05.2020 року є єдиним, достатнім, належним та допустимим доказом наявності у позивача порушень ПРРЕЕ. Законодавство не надає оператору системи розподілу інших засобів довести факт порушення ПРРЕЕ споживачем, аніж складання відповідного акту про порушення.
Позивач відхиляє доводи відповідача, що акт технічної перевірки № 4121480 від 09.09.2019 року спростовує факт фальсифікації пломб державної повірки за 3 квартал 2019 року та заводу виробника, оскільки даний документ засвідчує зняття раніше встановленого приладу обліку за № 0822470. Відповідно до акту технічної перевірки № 4121481 від 09.09.2020 року, взамін знятого приладу обліку було встановлено інший за № 02542965, технічна перевірка якого і здійснювалась 15.05.2020 року, за результатами якої складено Акт про порушення № 8010248.
Позивач вказує, що підозра у фальсифікації пломби та підозра в змінах конструкції схеми приладу обліку, які були виявлені у відповідача, та спрацювання індикатора магнітного впливу є різними поняттями.
АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» зазначає, що ним було надано необхідний обсяг доказів щодо факту порушення, і навпаки відповідач взагалі не вживає заходів щодо спростування обставин, на які посилався позивач.
У підготовчому судовому засіданні 16.03.2021 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 31.03.2021 року на 09:30 год.
29.03.2021 року на адресу суду надійшли заперечення /вх. № 8608/21/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що з акту № 8010248 від 15.05.2020 року неможливо встановити суть правопорушення, визначити обсяг завданих збитків за порушення, відповідальність за яке не передбачена чинним законодавством України. Відповідач вказує, що позивачем не доведено факт порушення ПРРЕЕ з боку відповідача, що свідчить про відсутність підстав нарахування споживачу суми недоврахованої елеткроенергії.
Відповідач зауважує, що підпис керівника відповідача на акті свідчить лише про ознайомлення з актом про порушення, проте жодним чином не свідчить про визнання відповідачем факту вчинення правопорушення.
У підготовчому судовому засіданні 31.03.2021 року судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву на 14.04.2021 року на 09:30 год.
08.04.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 9876/21/, в яких позивач наполягає на тому, що особисте визнання споживачем факту порушення з відповідним відображенням про це в акті про порушення є нічим іншим як згодою споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом порушення. Позивач вказує, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію, на території якої вони встановлені - в даному випадку на відповідача. Позивач зазначає, що чинне законодавство не зобов'язує оператора системи розподілу доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Оператор має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та факту виявлення порушення.
14.04.2021 року на адресу суду надійшли заперечення на додаткові пояснення /вх. № 10337/21/, в яких відповідач зауважує, що в акті про порушення № 8010248 від 15.05.2021 року не зазначається порушення, а лише констатується про підозру в порушенні, при цьому зазначається, що дане порушення при контрольному знятті показників виявити неможливо. Відповідач звертає увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку та взагалі того, що прилад обліку працював неправильно.
У підготовчому судовому засіданні 14.04.2021 року судом за участі представників сторін оголошено перерву на 28.04.2021 року на 15:30 год.
28.04.2021 року на адресу суду надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 11841/21/ у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року відкладено підготовче судове засідання на 12.05.2021 р. о 17:00 год.
11.05.2021 року на адресу суду за вх. № 12638/21 від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить поновити строк на подачу заяви свідка та залучити заяву свідка в якості доказу.
У підготовчому судовому засіданні 28.04.2021 року судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про поновлення строку для подання доказів; судом також оголошено перерву на 17.05.2021 року на 11:30 год. та надано позивачу строк до 17.05.2021 року на подання письмових пояснень на заяву свідка.
17.05.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 13225/21, в яких позивач вказує, що подання заяви свідка на даній стадії процесу позивачем розцінюється як маніпулюванням доказовою базою та намаганням затягнути процес розгляду справи. Позивач вказує, що заява свідка ОСОБА_1 взагалі не містить свідчень про обставини, які стосуються суті спору та самого порушення, яке викладено в акті про порушення, а містить особисті міркування, які направлені на спотворення дійсних обставин справи, у зв'язку із чим позивач вважає, що дана заява свідка взагалі не є заявою свідка у розумінні ст. 88 ГПК України.
У підготовчому судовому засіданні 17.05.2021 року судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 24.05.2021 року на 14:30 год.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 09.09.2019 року працівниками РЕМ АТ «Одесаобленерго» було встановлено прилад обліку електроенергії системи АСКОЕ (лічильник №02542965) на території СТ «ХАДЖИБЕЙ-3», про що було складено Акт технічної перевірки №4121481 від 09.09.2019 року (встановленого лічильника) /а.с. 35-36/, Акт технічної перевірки №4121480 (знятого лічильника) від 09.09.2019р. /а.с. 33-34/ та Акт про пломбування та встановлення індикаторів №3038101 від 09.09.2019р. (встановленого лічильника) /а.с. 37-38/.
За результатами технічної перевірки було складено Акт технічної перевірки №4107679 від 15.05.2020 року /а.с. 138-139/ та Акт про пломбування та встановлення індикаторів № 3132568 від 15.05.2020 року /а.с. 140-141/.
15.05.2020 року персоналом АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Єгорівка, 29-й км. Автодороги Одеса-Київ, складено акт про порушення № 8010248, згідно з яким зафіксовано: "порушення п. 5.5.5. ПРРЕЕ підозра в фальсіфікації пломб держ. повірителя і завода-виготовника, а також підозра в зміні конструкції схеми приладу обліку № 02542965, не передбачена заводом-виготовником. Під час контрольного знімання показників виявити неможливо". /а.с. 30-32/. Акт складений двома представниками АТ «Одесаобленерго» та представником споживача ОСОБА_1 , про що свідчить особиста розписка у графі: «з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа». У графі «зауваження до складеного акта № 8010248» відсутні будь-які зауваження, заперечення чи претензії уповноваженої особи представника.
15.05.2020 року працівниками АТ «Одесаобленерго» був складений та наданий ОСОБА_1 . Акт-вимогу №6016844 щодо усунення виявлених невідповідностей, а саме: «необхідно здійснити держ. повірку трансформаторів струму або замінити їх на держ. повірені; придбати та встановити прилад обліку держ. повірений та внесений до держ. реєстру, відповідаючий вимогам зі списку рекомендованих обліків АТ «Одесаоблене...» /а.с. 142/.
29.05.2020 року у присутності керівника СТ «Хаджибей-3» ОСОБА_1 , комісія з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» розглянула Акт № 8010248 та прийняла рішення провести нарахування електричної енергії згідно п. 8.4.10.3 ПРРЕЕ, по дозволеній потужності, зафіксованій у договорі, яка дорівнює 80кВт за період з дати останньої технічної перевірки 09.09.2019 року по 15.05.2020 року (дата складання акту), час роботи споживача 24 годин на добу, 7 робочих днів на тиждень. Коефіцієнт використання електрообладнання застосувати рівним 0,6. Рішення оформлене протоколом № 139 від 29.05.2020 року /а.с. 39-40/. Згідно вказаного протоколу, розгляд акту відбувся у присутності споживача: голова СП «Хаджибей-3» Куліченко Ю.Г. Також протокол міститься особистий підпис ОСОБА_1 у графі: «з протоколом ознайомлений, копію протоколу вручено 29.05.2021 року».
Матеріали справи містять заяву голови СП «Хаджибей-3» ОСОБА_1 29.05.2020 року з проханням не проводити експертизу лічильника № 02542965 по акту порушення № 8010248 від 15.05.2020 року /а.с. 43/.
У ході розгляду справи представник відповідача пояснювала, що на засіданні комісії був присутній керівник СТ «ХАДЖИБЕЙ-3» Куліченко Ю.Г., якому було, за його твердженням, роз'яснено, що краще погодитися з висновками комісії та підписати заяву про відмову від проведення експертизи лічильника №02542965 та отримати мінімальний штраф за незабезпечення належного технічного стану та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів, а ніж бути притягненим до кримінальної відповідальності. У зв'язку із чим, за словами відповідача, керівник СТ «ХАДЖИБЕЙ-3» Куліченко Ю.Г. погодився підписати заяву про відмову від проведення експертизи лічильника, надану йому представником Роздільнянського РЕМ.
На підставі протоколу № 139 від 29.05.2020 року та акту № 8010248 від 15.05.2020 року позивачем здійснено розрахунок нарахувань недоврахованої електричної енергії споживачем СТ «Хаджибей -3» по дозволеній потужності з 09.09.2019 року по 15.05.2020 року на суму 456 509,45 грн. /а.с. 41/.
29.05.2020 року голова СТ «Хаджибей-3» Куліченко Ю.Г. отримав рахунок-фактуру № 256/1 за активну енергію згідно акту ПРРЕЕ № 8010248 від 15.05.2020 року на суму 456 509,45 грн. /а.с. 42/.
25.06.2020 рок СТ «Хаджибей-3» на підставі п. 8.1.2 ПРРЕЕ звернулося до АТ «Одесаобленерго» зі скаргою на Протокол №139 від 29.05.2020 року, в якій просило переглянути рішення комісії Роздільнянського РЕМ, оформлене Протоколом №139 від 29.05.2020р. та провести експертизу засобу обліку електричної енергії №02542965 типу МТХ 3112000 ЗН1-О06. Скарга обґрунтована тим, що СТ «ХАДЖИБЕЙ-3» ніяким чином не підроблював пломби держ. постачальника та не змінював конструкцію прибору, а отже не порушував Правил роздрібного ринку електричної енергії /а.с. 143-146/.
24.07.2020 року АТ «Одесаобленерго» надано відповідь на скаргу №101/50/03-3193, в якій зазначено, що рішення комісії може бути переглянуте у зв'язку з отриманням інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення, але мають суттєве значення, однак будь-яких відомостей, які б мали суттєве значення та могли вплинути на прийняте рішення, у АТ «Одесаобленерго» немає, підстави для перегляду рішення комісії Роздільнянського РЕМ відсутні. Крім того, Відповідачем була написана заява про відмову від проведення експертизи лічильника №02542965 /а.с. 147/.
Судом досліджено надану відповідачем у порядку ст. 88 ГПК України нотаріально посвідчену заяву свідка голови СТ «Хаджибей-3» Куліченка Ю.Г. від 06.05.2021 року /а.с. 177/, в якій ОСОБА_1 пояснює, що за весь період роботи лічильника № 02542965 не виникало ніяких проблем, пошкоджень чи порушень у роботі не спостерігалося. Вказаний лічильник облаштований таким чином, що безпосереднього доступу до нього у ОСОБА_1 або третіх осіб не було, оскільки він був поміщений в металевий ящик та запломбований самими працівниками РЕМ АТ «Одесаобленерго». ОСОБА_1 пояснює, що юрисконсульт Роздільнянського РЕМ роз'яснив, що йому краще погодитися з висновками комісії та підписати заяву про відмову від проведення експертизи лічильника. Із заяви свідка вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний зі змістом ст. 384 КК України щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.
Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття позивачем рішення про проведення перерахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії по дозволеній потужності, яке є оперативно-господарською санкцією щодо нарахування недоврахованої електричної енергії на суму 456 509,45 грн., що оформлено протоколом №139 від 29.05.2020 року.
Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, господарський суд зазначає, що суд повинен дослідити, зокрема, обставини щодо вчинення споживачем такого порушення.
Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Статтею 236 ГК України встановлено перелік оперативно-господарських санкцій та визначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у ч. 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (ч.ч. 1 та 2 ст. 237 ГК України).
Аналіз положень ст.ст. 175, 235, 237 Господарського кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що оперативно-господарські санкції до сторони господарських правовідносин можна застосувати тільки тоді, коли така сторона вчинила правопорушення у сфері господарювання, у даному випадку, в сфері електроенергетики.
За своєю правовою природою, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією (ст.ст. 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України).
Згідно з ч.5 ст. 277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.
Господарський суд зазначає, що на дату виявлення порушення та складання акту від 15.05.2020 р. порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини із споживачами усіх форм власності було урегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року.
Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п. 2.3.4. Правил, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Тому, важливим у даній справі є встановлення обставин щодо наявності чи відсутності порушення відповідачем ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.1.2 Споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.
Відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до глави 8.4 ПРРЕЕ.
Згідно п.8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
В абзаці 3 п. 8.2.5 Правил визначено, що в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Відповідно до п.8.2.6 Правил, на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Згідно до п.8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Положеннями п. 8.4.2 ПРРЕЕ встановлено вичерпний перелік таких порушень Правил, а саме:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітіь (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводку, до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п.8.4.4 ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/ або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).
Даним пунктом, також передбачено, що у разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
Таким чином, враховуючи положення ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень цих Правил, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень, тобто, присутність споживача є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до акту про порушення, надати пояснення, не погодитись з виявленим фактом вчинення споживачем дій, які призвели до порушення ПКЕЕ.
Разом із тим, господарський суд критично оцінює доводи позивача щодо визнання відповідачем порушення, про що, за словами позивача, свідчить підпис представника відповідача на акті без будь-яких зауважень. Оскільки, підпис голови СТ «Хаджибей-3» Куліченка Ю.Г. від імені відповідача на акті та у протоколі знаходиться саме у графі «ознайомлений», а відтак наявність підпису на вказаних документах жодним чином не свідчить про визнання відповідачем факту вчинення порушення, а відображає лише обізнаність відповідача про складання акту/протоколу.
Як вбачається з матеріалів справи, СТ «Хаджибей-3» прийняло на відповідальне зберігання всі пломби енергопостачальної компанії, заводу виробника та держповірителя, встановлені на відповідному засобу обліку, що відображено в акті про пломбування та встановлення індикаторів № 3038101 від 09.09.2019 року. Зазначений Акт про опломбування підписаний представником споживача - головою СТ «Хаджибей-3» Куліченком Ю.Г.
Тобто, саме споживач несе відповідальність, як за технічний стан розрахункових приладів обліку, цілісність пломб так і їх наявність взагалі.
Як зазначено вище, в Акті про порушення від 15.05.2020 року № 8010248 зазначено, що СТ «Хаджибей-3» порушено п. 5.5.5 ПРРЕЕ "підозра в фальсіфікації пломб держ. повірителя і завода-виготовника, а також підозра в зміні конструкції схеми приладу обліку № 02542965, не передбачена заводом-виготовником. Під час контрольного знімання показників виявити неможливо».
Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суд повинен дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.
У зв'язку з цим, господарський суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується відсутність заперечень з боку СТ «Хаджибей-3» проти фактів виявлення позивачем порушення, яке було зафіксовано у відповідному Акті про порушення або надання доказів проти такого виявлення порушення, або надання доказів порушення порядку складення працівниками відповідача вказаного акта, або дефектів акту.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Господарський суд зазначає, що відсутність заперечень чи зауважень при складанні акту чи протоколу про порушення не позбавляє сторону права заперечувати у ході судового розгляду справи щодо певних обставин, зокрема, щодо складання акту, наявності/відсутності факту самого порушення, оскільки вказана можливості є реалізацією стороною процесу принципу змагальності та рівності сторін, та є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Разом із тим, аналізуючи Акт про порушення від 15.05.2020 року № 8010248 та протокол № 139 від 29.05.2020 року, господарський суд зауважує, що в акті та протоколі не зазначено порушення споживачем саме п.п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ /посилання на який є вже у позовній заяві/, а вказано лише посилання на загальну норму п. 5.5.5. Також акт та протокол не містять відомостей про порушення споживачем п. 8.4.2 ПРРЕЕ, на який позивач посилається вже у позові.
Таким чином, господарським судом встановлено, що акт про порушення від 15.05.2020 року № 8010248 складений із порушенням ПРРЕЕ, а саме в даному акті всупереч положень абз. 3 п. 8.2.5 ПРРЕЕ хоч і зазначено зміст виявленого порушення, проте відсутнє посилання на відповідні пункти цих Правил.
Стосовного самого порушення, яке зафіксовано у акті про порушення від 15.05.2020 року № 8010248: "підозра в фальсіфікації пломб держ. повірителя і завода-виготовника, а також підозра в зміні конструкції схеми приладу обліку № 02542965, не передбачена заводом-виготовником. Під час контрольного знімання показників виявити неможливо", господарський суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відмови від проведення експертизи лічильниками у зв'язку із отриманими роз'ясненнями про відсутність такої необхідності, оскільки відповідачем не надано доказів написання відповідної заяви під впливом обману чи введенням сторони в оману. Суд погоджується із позивачем, що вказані обставини не можуть бути доказаними дослідженою судом заявою свідка. Таким чином, позивач, отримавши заяву відповідача про відмову від призначення експертизи від 29.05.2020 року, діяв правомірно, не призначаючи експертизу лічильника за наслідками складання акту про порушення.
Разом із тим, господарський суд зазначає, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За правилами ч. 2 ст. 98 ГПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
У розумінні приписів наведених норм судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності, може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акту про порушення, складеного за фактом порушення відповідачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ, то до предмету доказування по даній справі входить питання встановлення та зриву пломби, оскільки ці обставини і стали підставою для визначення розміру заборгованості.
Сторонами у ході розгляду справи не заявлено клопотання про призначення судової експертизи.
Суд погоджується із позицією позивача, що законодавство в сфері елекроенергетики не зобов'язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне самого факту виявлення порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку.
Разом із тим, відмова споживача 29.05.2020 року від проведення експертизи лічильника не свідчить про визнання факту вчинення порушення, зафіксованого в акті саме як «підозра фальсифікації».
При цьому, господарський суд зауважує, що самим позивачем визначено таке порушення: «підозра фальсифікації», що за своєю суттю є неточним та неконкретним, а відтак таким, що потребує доведення або спростування факту фальсифікації. А відтак постачальником не доведено самого факту порушення у вигляді неправильної роботи приладу обліку відповідача, оскільки в акті про порушення від 15.05.2020 року № 8010248 зафіксовано підозру на фальсифікацію, а не встановлено факт фальсифікації.
Факт підозри на вчинення фальсифікації чи її спростування має бути доведений належним чином.
Також суд зауважує, що зазначене у Акті порушення «підозра у фальсифікації» не відповідає вичерпному переліку порушень, визначених у п. 8.4.2 ПРРЕЕ.
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права. Таким чином, враховуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", господарський суд приходить до висновку, що відсутність факту фальсифікації лічильника споживача СТ «Хаджибей-3» є більш вірогідним, аніж факт фальсифікації відповідачем лічильника.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” не підлягають задоволенню, оскільки грунтуються на припущеннях, є необґрунтовані та недоведені, а доказування як і судове рішення не може грунтуватися на припущеннях.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства “ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 26-Б, e-mail: o.oliash@user.od.energy.gov.ua/ до споживчого товариства “Хаджибей-3” /ЄДРПОУ 19060105, адреса - 67470, Одеська обл., Роздільнянський р., с. Єгорівка, 30-й км. Автодороги Одеса-Київ/ про стягнення 456 509,45 грн. - відмовити.
2. Судові витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст буде складено 03 червня 2021 р.
Суддя Н.Д. Петренко