31.05.2021 Справа № 907/578/18
За скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Київагронафтотрейд», м. Ужгород
про:визнання протиправними дій/бездіяльності Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) при винесенні та направленні постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2021р. ВП №64979006, визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2021р. ВП №64979006
у справі:№ 907/578/18
за позовом:Комунальної організації «Київмедспецтранс», м. Київ
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Київагронафтотрейд», м. Київ
про:стягнення 217318,06 грн. неустойки (штрафу)
Головуючий суддя - Р.В. Крупник Судді - Т.Я. Рим, О.З. Долінська Секретар - Ю.-М.В. Пришляк
Представники сторін:
від стягувача:не з'явився
від боржника:не з'явився
від органу ДВС:не з'явився
ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області від ТОВ «Київагронафтотрейд» надійшла скарга на дії та рішення Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавця вих. №60 від 11.05.2021р.
Ухвалою від 19.05.2021р. суд прийняв скаргу до розгляду, який призначив на 31.05.20121р. на 09 год. 30 хв.
На електронну адресу суду від імені КП «Київмедспецтранс» надійшло клопотання від 25.05.2021р. №591-7 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просив доручити одному із перелічених у клопотанні судів.
Ухвалою суду від 26.05.2021р. клопотання КП «Київмедспецтранс» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції було повернуте без розгляду.
Представник стягувача в судове засідання 31.05.2021р. не з'явився.
Представник боржника (скаржника) в судове засідання 31.05.2021р. не з'явився.
Представник Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у судове засідання 31.05.2021р. не з'явився.
СТРОКИ ПОДАННЯ СКАРГИ.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову скаржник отримав 30.04.2021р., а 11.05.2021р. поштовим зв'язком надіслав скаргу на дії органу ДВС до суду.
Згідно ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Беручи до уваги те, що останній день строку для подання скарги припав на 10.05.2021р. (вихідний день), днем закінчення строку є 11.05.2021р. Таким чином, скарга подана ТОВ «Київагронафтотрейд» у межах встановленого ГПК України строку.
КЛОПОТАННЯ СТОРІН.
На електронну адресу суду від ТОВ «Київагронафтотрейд» надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги та проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції.
Клопотання обґрунтоване тим, що про прийняття скарги до розгляду скаржник дізнався лише 27.05.2021р., отримавши на електронну адресу копію ухвали Господарського суду Львівської області від 26.05.2021р. про повернення КП «Київмедспецтранс» клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Після одержання вказаної ухвали суду, скаржник, здійснивши моніторинг ЄДРСР, дізнався, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2021р. розгляд скарги призначено на 31.05.2021р. У зв'язку з незначним проміжком часу між одержанням ухвали та призначеним судом засіданням, представник не зміг придбати залізничні квитки (оскільки такі були відсутні у продажу) та прибути в судове засідання. З урахуванням наведеного та беручи до уваги запроваджені карантинні заходи, представник просить відкласти судове засідання, наступне судове засідання призначити в режимі відеоконференції.
Суд, розглянувши клопотання скаржника, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 339 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи те, що в силу приписів ст. 339 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк, а неявка представників сторін у судове засідання, не перешкоджає розгляду скарги, суд дійшов висновку, що клопотання скаржника задоволенню не підлягає.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Аргументи скаржника (боржника).
Як вбачається з поданої скарги, така обґрунтована тим, що 29.03.2021р. державним виконавцем Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64979006 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №907/578/18 про стягнення з ТОВ «Київагронафтотрейд» на користь КП «Київмедспецтранс» 196993,96 грн. штрафу та 2954,98 грн. судового збору. Скаржник зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Натомість оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2021р. ВП №64979006 всупереч положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», скерована ТОВ «Київагронафтотрейд» не на адресу, яка вказана у наказі суду: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, корпус, 21, а на іншу адресу: м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 26, офіс 2. Крім цього, скаржник зазначає, що стягувачем пред'явлено наказ до органу ДВС за місцем знаходження майна боржника, оскільки юридичною адресою місця знаходження ТОВ «Київагронафтотрейд», що вказана у наказі є: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, корпус, 21. У свою чергу, жодного майна у ТОВ «Київагронафтотрейд» у м. Ужгороді не має, а тому обставина наявності та/або відсутності майна в м. Ужгороді для можливого відкриття ВП №64979006 не була перевірена Ужгородським МВДВС, що має наслідком неправомірне, з порушенням ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» відкриття виконавчого провадження за неналежним місцем його виконання. У випадку існування підстав для відкриття ВП №64979006 у відповідності до абз. 1 п. 6 частини V Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконавчий орган, щонайменш, повинен був передати ВП №64979006 за місцем знаходження боржника, а саме до Солом'янського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відтак скаржник просить суд: 1) визнати протиправними дії/бездіяльність Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) при винесенні та направленні постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2021р. ВП №64979006; 2) визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2021р. ВП №64979006.
Аргументи (заперечення) стягувача.
Стягувач у поданому відзиві на скаргу зазначає, зокрема, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Враховуючи те, що у процесі розгляду справи боржник неодноразово змінював адресу, виконавчий документ був пред'явлений стягувачем за останнім місцем знаходження боржника, яке вказано у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань. Постанова про відкриття виконавчого провадження скеровувалася боржнику за його місцем знаходження. Відтак стягувач вважає, що виконавчий документ був ним пред'явлений у відповідності до закону, а тому в задоволенні скарги просить відмовити повністю.
Аргументи (заперечення) МВ Державної виконавчої служби.
У надісланому відзиві на скаргу, Ужгородський МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), заперечуючи проти скарги, зазначає, що у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця (ч. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5). Оскільки юридична адреса боржника - м. Ужгород, вул. Загорська, 26/2, виконавче провадження відкрито у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для задоволення скарги не має. Крім цього, у відзиві орган ДВС зазначає, що 28.04.2021р. боржник надіслав на електронну пошту ВДВС заяву про надіслання на його електронну адресу копій постанов про відкриття виконавчого провадження. У вказаній заяві боржник зазначив свою юридичну адресу: АДРЕСА_1 та поштову адресу: 03124, м. Київ, а/с 19. Щодо покликань боржника про передачу виконавчого провадження до іншого відділу, державний виконавець зазначає, що в силу положень ч. 5 ст. 24 Закону України, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Таким чином, у разі необхідності державним виконавцем буде надіслано доручення до відповідного відділу ДВС для проведення перевірки та здійснення опису та арешту майна боржника.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.04.2020р. у справі №907/578/18 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Київагронафтотрейд» на користь КО «Київмедспецтранс» 196993,96 грн. штрафу та 2954,98 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 11.06.2020р. у справі №907/578/18 частково задоволено заяву «Київмедспецтранс» про прийняття додаткового рішення, стягнуто з ТОВ «Київагронафтотрейд» на користь КО «Київмедспецтранс» 4502,88 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи та 1813,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні решти судових витрат відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020р. рішення Господарського суду у справі від 27.04.2020р. у справі №907/578/18 залишено без змін.
13.01.2021р. на примусове виконання рішення та додаткового рішення Господарським судом Львівської області були видані відповідні накази.
Вважаючи, що накази у справі №907/578/18 були видані судом з допущенням помилки у частині місця знаходження боржника, стягувач 25.01.2021р. звернувся до суду із заявою про виправлення помилки в наказах.
Ухвалою суду від 10.02.2021р. відмовлено у задоволенні заяви КО «Київмедспецтранс» про виправлення помилки в наказах у справі №907/578/18. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд в ухвалі вказав, що місцезнаходження товариства боржника змінене лише 23.07.2020р., тобто після прийняття судом рішень у справі №907/578/18, а наказ суду у силу приписів рішення КСУ від 26.06.2013р. №5-рп/2013 у справі №1-7/2013 повинен відтворювати резолютивну частину прийнятого господарським судом рішення, відповідно судом не було допущено помилки при видачі наказів у частині місця знаходження боржника, а тому заява КО «Київмедспецтранс» задоволенню не підлягає. Також у винесеній ухвалі суд роз'яснив стягувачу, що при зверненні до органу ДВС чи приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішень, йому достатньо долучити до такої заяви оригінали наказів, копію цієї ухвали та витяги з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Київагронафтотрейд», станом на день прийняття судових рішень та день звернення із заявою до виконавця.
У подальшому, на підставі заяви стягувача від 18.03.2021р. №385-7, державним виконавцем Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 29.03.2021р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64979006 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №907/578/18 про стягнення з ТОВ «Київагронафтотрейд» на користь КП «Київмедспецтранс» 196993,96 грн. штрафу та 2954,98 грн. судового збору.
Вважаючи дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та надіслання постанови не за адресою, що вказана у виконавчому документі, скаржник звернувся з цією скаргою до суду.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, приписами ст. 129-1 Конституції України визначено, зокрема, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями ст. 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку,
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону).
Приписами ч. 1-2 ст. 24 Закону передбачено, зокрема, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Відповідно до ч. 3 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
Судом встановлено, що з метою виконання наказу Господарського суду Львівської області від 13.01.2021р. у справі №907/578/18 (виданого на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2020р. у справі №907/578/18), КП «Київмедспецтранс» звернулося до Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про примусове виконання зазначеного наказу. Так як місцезнаходження боржника, зазначене у виконавчому документі, відрізнялося від того, яке вказане у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стягувачем до заяви було долучено відповідний витяг з ЄДРПОУ на ТОВ «Київагронафтотрейд».
За результатами розгляду заяви, державним виконавцем Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64979006.
Враховуючи те, що в силу приписів ч. 1 ст. 24 Закону, саме стягувачу належить право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції і стягувач таким правом скористався, пред'явивши наказ до Ужгородського МВДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - за місцем знаходження боржника, суд вважає, що відкриття виконавчого провадження відбулося у відповідності до вимог Закону та Інструкції, а тому правові підстави для визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови (з підстав порушення ст. 24 Закону) - відсутні.
Господарський суд зазначає, що покликання скаржника на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2021р. у справі №907/578/18 нібито підтверджено, що адресою боржника є м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, корпус 21 є цілком безпідставними, так як у зазначеній ухвалі судом лише відмовлено у виправленні помилки в наказах в частині адреси боржника.
Статтею 28 Закону передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ч. 1). Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження (ч. 2).
Оскільки місцезнаходження боржника, зазначене у наказі було змінено, виконавчий документ пред'явлений стягувачем за новим місцем знаходження боржника, відповідно постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана державним виконавцем за належною адресою ТОВ «Київагронафтотрейд», суд відхиляє посилання скаржника з приводу того, що оскаржувана ним постанова надіслана органом ДВС всупереч ч. 1 ст. 28 Закону.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Керуючись ст.ст. 12, 42, 222, 234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні скарги відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 04.06.2021 року.
Головуючий суддя Р.В. Крупник
Суддя Т.Я. Рим
Суддя О.З. Долінська