вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" червня 2021 р. Справа № 911/469/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс”
до Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича
про стягнення 16 250, 92 гривень
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” (далі - позивач/ТОВ “Стемакс”) до Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича (далі - відповідач/ФОП Бринюк В.Г.) про стягнення 16 250,92 гривень, з яких: 15 071,04 грн основного боргу, 529,11 грн пені, 132,28 грн 3% річних та 518,49 грн інфляційного збільшення заборгованості.
Вказані вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язання зі сплати вартості отриманого за договором поставки №721/19-Д від 12.07.2019 товару у розмірі 15071,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі №911/469/21 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
11.03.2021, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення з метою усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області 31.03.2021 у справі №911/469/21 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також зобов'язано відповідача до 03.05.2021, у порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, надати через канцелярію суду докази сплати позивачу 15 071,04 гривень.
Однак, у встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не надав жодних доказів у справі, зокрема витребуваних в порядку ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України
Водночас ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей, тоді як інших адрес ФОП Бринюка В.Г. матеріали справи не містять. Конверти з відповідно надісланою судом кореспонденцією стосовно залишення без руху позовної заяви та відкриття провадження у справі повернуто до суду органом поштового зв'язку із зазначенням причини такого повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Водночас ухвали про залишення позовної заяви без руху та відкриття провадження офіційно оприлюднені у Єдином у державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, знаходяться у вільному доступі, тоді як за змістом статтей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З огляду вказаного вище, відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у даній справі рішення шляхом доступу до Реєстру та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
12.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стемакс” як постачальником та Фізичною особою-підприємцем Бринюком Валентином Григоровичем як покупцем укладено договір поставки №721/19-Д (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали, а також електроінструмент, інструментальне оснащення та ручний інструмент (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити товар в термін та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до пп. 2.4., 10.1. договору сторони погодили, що оплата товару за даним договором, крім випадків передбачених п. 2.5 цього договору, здійснюється покупцем на підставі виставленого рахунку-фактури в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості партії товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020.
Копія зазначеного вище договору наявна в матеріалах справи.
Відповідно до викладених у позові обставин позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 15 071,04 грн згідно видаткової накладної №65139 від 30.09.2020, проте відповідач вказаний товар не оплатив, чим порушив взяте на себе договірне зобов'язання.
В підтвердження вказаних вище обставин позивачем надано копію відповідної видаткової накладної, скріплену підписами та печатками обох сторін.
У зв'язку із зазначеним вище позивач звернувся до відповідача з претензією №209 від 07.12.2020, відповідно до якої вимагав від відповідача сплатити суму боргу у розмірі 15 071,04 грн. Копія вказаної претензії наявна в матеріалах справи.
Натомість, за доводами позивача, відповіді на претензію відповідач не надав, коштів позивачу не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом про стягнення з відповідача, зокрема, 15 071,04 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами ст. ст. 655, 692, 627, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду зазначеного вище, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем видаткової накладної №65139 від 30.09.2020 без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого товару свідчить про прийняття ним цього товару за вказаною накладною та, відповідно, породжує для ФОП Бринюка В.Г. згідно п. 2.4. договору обов'язок по сплаті вартості отриманого товару на суму 15 071,04 грн у строк не пізніше 14 календарних днів від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній, а саме - до 14.10.2020 включно.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до приписів ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Отже, оскільки доказів сплати позивачу 15 071,04 грн, витребуваних ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2021, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що обставини наявності у ФОП Бринюка В.Г. перед ТОВ “Стемакс” 15 071,04 грн боргу за договором поставки №721/19-Д від 12.07.2019 є встановленими у розумінні ч. 2 ст.74 ГПК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач взяті на себе договором грошові зобов'язання не виконав, враховуючи арифметичну відповідність суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15 071,04 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 529,11 грн пені, нарахованої за період з 15.10.2020 по 29.01.2021.
Приписами статей 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Оскільки арифметично правильний розмір пені, перерахованої судом за визначений позивачем період, складає 528,83 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 529,11 грн пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 528,83 грн.
До того ж у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача:
- 132,28 грн 3% річних, нарахованих за період з 15.10.2020 по 29.01.2021 на 15 071,04 грн основного боргу;
- 518,49 грн інфляційного збільшення заборгованості, нарахованої за жовтень 2020 року по січень 2021 року на 15 071,04 грн основного боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних за визначений позивачем період є арифметично правильним, вимога позивача про стягнення з відповідача 132,28 грн 3% річних підлягає задоволенню.
Водночас оскільки розмір заявленого до стягнення інфляційного збільшення заборгованості за визначений позивачем період складає 689,63 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 518,49 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бринюка Валентина Григоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стемакс” (01054, місто Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 38, ідентифікаційний код 40212649):
- 15 071 (п'ятнадцять тисяч сімдесят одну) грн 04 коп. основного боргу;
- 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн 83 коп. пені;
- 132 (сто тридцять дві) грн 28 коп. 3% річних;
- 518 (п'ятсот вісімнадцять) грн 49 коп. інфляційного збільшення заборгованості;
- 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) грн 96 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 04.06.2021.
Суддя В.А. Ярема