вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3715/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця Ващіліна Віктора Петровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»
прo стягнення 216 765,34 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Папуша І.О.
відповідача: Черненко В.А.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Ващіліна Віктора Петровича (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (надалі - відповідач) прo стягнення 216 765,34 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі № 911/3715/20 за правилами загального позовного провадження, підгоготовче судове засідання призначено на 11.02.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 11.02.2021 року представником відповідача подано клопотання № 240/02-21 від 11.02.2021 року про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 року підготовче засідання відкладено на 25.02.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 25.02.2021 року представником відповідача подано пояснення № 275/02-21 від 24.02.2021 року та клопотання № 276/02-21 від 25.02.2021 року про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 911/3715/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 15.03.2021 року представником позивача подано заяву б/н від 15.03.2021 року про проведення розгляду справи без участі представника.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2021 року розгляд справи відкладено на 13.04.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 13.04.2021 року представником відповідача подано клопотання № 463/04-21 від 12.04.2021 року про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13.04.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Згідно зі ст. 217 Господарського процесуального кодексу України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
У судовому засіданні 13.04.2021 року суд закінчив з'ясування обставин та перевірку їх доказами та оголосив про перехід до судових дебатів на 13.05.2021 року.
В судовому засіданні 13.05.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 13.05.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, між Фізичною особою-підприємцем Ващіліним Віктором Петровичем (позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (відповідач, Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 90/2018 від 03.12.2018 року (далі - Договір) а саме: цех по ремонту та модернізації - 62,4 м.кв.; гараж - 351,3 м.кв.; прилегла територія - 200 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Фактичне передача майна у користування відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі, який підписано сторонами Договору. Тобто позивач свій обов'язок щодо надання майна орендарю виконав належним чином.
Позивач зазначає, що Орендар продовжував використовувати майно до 03.12.2020 року, тому мав оплачувати таке користування у відповідності до умов Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору за користування приміщеннями і територією відповідач зобов'язаний сплачувати відповідно до Додатка 1 Договору щомісяця орендну плату в розмірі 29999,40 грн. Орендну плату відповідно до п.5.1 Договору відповідач повинен був щомісячно, не пізніше 10-го числа, як оплату за минулий місяць, здійснювати шляхом переказу грошових коштів поточний рахунок позивача.
Як зазначає позивач, відповідач з початку дії Договору не дотримувався свого обов'язку зі своєчасної оплати орендної плати, в подальшому з червня 2020 року по кінець дії Договору оренди по 03.12.2020 року ТОВ «НВК «Техімпекс» припинило оплату оренди майна.
ТОВ «НВК «Техімпекс» повідомив про припинення Договору оренди № 90/2018 від 03.12.2018 року і звільнив 03.12.2020 року орендоване майно, яке передав Ващіліну В.П. того ж дня згідно Акту прийому-передачі з приміткою про наявну заборгованість з орендної плати.
Станом на 03.12.2020 року відповідач сплатив за оренду майна згідно з Договором: 17.03.2020 року - 30 000 грн.; 30.03.2020 року - 30 000 грн.; 28.05.2020 року - 30 000 грн.; 17.06.2020 року - 30 000 грн., тобто за чотири місяці користування майном.
У зв'язку з неповною та несвоєчасною сплатою орендних платежів за відповідачем утворилась заборгованість станом на 03.12.2020 року в сумі 212 995,74 грн.
В грудні 2020 року позивачем на адресу ТОВ «НВК «Техімпекс» направлено претензію про відшкодування заборгованості з орендної плати. Проте вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.
Згідно з п.9.1 Договору у випадку порушення Договору Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку з чим, позивач в позові просить стягнути з відповідача крім основної суми боргу в розмірі 212 995,74 грн., також інфляційні втрати в сумі 1 949,96 грн. та 3% річних у сумі 1 819,64 грн.
Відповідач в ході розгляду спору подав пояснення, в яких позовні вимоги частково заперечував, посилаючись на наявність переплати в сумі 45 165,50 грн. за спірним Договором, в підтвердження чого надав копію картки рахунку 631.
Оскільки надана відповідачем копія картки рахунку 631 не звірена в установленому порядку, сама по собі картка рахунку є внутрішнім одностороннім документом підприємства і лише містить посилання на первинні документи про сплати, які суду не надано, судом було витребувано у відповідача обґрунтований контррозрахунок та належні докази здійснених сплат, а саме відповідні платіжні документи.
Відповідачем надано пояснення про неможливість отримати платіжні доручення за платіжними операціями, здійсненими протягом 2014-2016 років. Відповідачем надано дублікати платіжних доручень лише за період з червня 2017 року по червень 2020 року.
При цьому, відповідачем не надано обґрунтовано контррозрахунку з зазначенням сум, які підлягали сплаті і в які періоди та розбивкою платежів по відповідним періодам, у відповідних платіжних дорученнях у призначенні платежу не періоди також не вказані, відповідачем необґрунтовано яка сума зобов'язань мала місце за період взаємовідносин з позивачем стосовно оренди спірного майна та яка сума була сплачена і чим це підтверджується.
Таким чином, посилання відповідача на переплату за підсумками 6 років дії Договору оренди, відповідні твердження не доведені та не обґрунтовані, оскільки відповідачем не надано розрахунку з зазначенням які платежі за який період сплачувались (з посиланням на відповідні платіжні документи) за весь період орендних відносин.
За відсутності наведених доказів та пояснень не можливо співставити обсяги зобов'язань та обсяги їх виконання і визначити фактичний стан розрахунків між сторонами. Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами твердження про існування переплати на вказану у відзиві суму.
З наявних у справі доказів вбачається, що принаймні за 2020 рік відповідачем здійснено всього 4 платежі на загальну суму 120 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 Договору за користування приміщеннями і територією відповідач зобов'язаний сплачувати відповідно до Додатка 1 Договору щомісяця орендну плату в розмірі 29999,40 грн. Орендну плату відповідно до п.5.1 Договору відповідач повинен був щомісячно, не пізніше 10-го числа, як оплату за минулий місяць, здійснювати шляхом переказу грошових коштів поточний рахунок позивача.
Також, суд не приймає заперечення відповідача проти Акту про повернення майна з оренди, оскільки такий Акт крім засвідчення факту повернення майна, може засвідчувати й інші факти, пов'язані з таким майном, що має ознаки звірки розрахунків на момент закінчення орендних відносин.
Таким чином, огляду на фактичні обставини спору та надані сторонами докази і пояснення, вбачається обґрунтованість надано позивачем розрахунку позову, який відповідачем не спростований.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 795 Цивільного кодексу України регулює відносини, щодо передачі в найм нерухомого майна (Передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм) та визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку дог овору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.
Таким чином, з огляду на наведені умови Договору, норму ст. 795 Цивільного кодексу України та п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», саме орендар (відповідач) зобов'язаний повернути майно з оренди, тобто вжити всіх можливих і залежних від нього заходів задля своєчасного та належного виконання зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Позивачем доведено факт існування орендних відносин з відповідачем по 03.12.2020 року, в яких зобов'язання зі сплати орендних платежів своєчасно та в повному обсязі не виконувались. В той же час, відповідач не довів належними доказами наявність зазначеної у відзиві переплати.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 212 995,74 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, позивачем заявлено до стягнення 1 949,96 грн. інфляційних та 1 819,64 грн. 3% річних, що нараховані за періоди фактичного прострочення зобов'язання зі сплати орендних платежів. Враховуючи встановлений судом факт прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів, вимоги позивача про стягнення інфляційних та річних обґрунтовані, відповідають нормі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню.
Таким чином, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 212 995,74 грн. заборгованості з орендної плати, 1 949,96 грн. інфляційних та 1 819,64 грн. 3% річних.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Питання про відшкодування адвокатських витрат вирішенню не підлягає у зв'язку з ненаданням суду доказів їх фактичного надання та оплати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ващіліна Євгенія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» прo стягнення стягнення 216 765,34 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича Компанія «ТЕХІМПЕКС» (07400, Київська обл., м. Бровари, п-т Незалежності, 14, код ЄДРПОУ 32499006) на користь Фізичної особи-підприємця Ващіліна Євгенія Вікторовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 212 995,74 грн. заборгованості з орендної плати, 1 949,96 грн. інфляційних, 1 819,64 грн. 3% річних та 3 251,48 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 04.06.2021 року