ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2021Справа № 910/19971/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011"
до Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд"
про стягнення 388 590,88 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 388 590,88 грн., з яких 120 471 грн. 3% річних та 268 119,88 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами підряду №11/09-138 СП від 12.09.2011 та №04/12-158 СП від 17.04.2012 в частині оплати виконаних субпідрядником робіт, які прийняті генпідрядником без зауважень, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 1 337 348 грн.
При цьому, згідно договору відступлення права вимоги №1 від 10.09.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Персей (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" (новий кредитор, позивач), первісний кредитор відступив (передав), а новий кредитор прийняв на себе право грошової вимоги за вищезазначеними договорами підряду.
Внаслідок прострочення виконанням Відповідачем зобов'язань за договором, позивачем нараховано 120 471 грн. 3% річних та 268 119,88 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
21.01.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що у позивача відсутні правові підстави заявляти про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності про стягнення основної заборгованості, що встановлено рішенням суду, тому вимоги про нарахування фінансових санкцій, як похідних, є безпідставними.
02.02.2021 позивач подав суду відповідь на відзив, у якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
Ухвалою суду від 03.02.2021 задоволено клопотання позивача та призначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
29.03.2021 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких проти викладених відповідачем у відповіді на відзив обставинах заперечував.
14.05.2021 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу до 3 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
10.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Персей" (далі - первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" (далі - новий кредитор, позивач) уклали договір відступлення права вимоги № 1, згідно якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор приймає на себе право грошової вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за такими правочинами: договір підряду №11/09-138 СП від 12.09.2011 та договір підряду №04/12-158 СП від 17.04.2012.
Згідно пунктів 1.2-1.4. договору відступлення права вимоги новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за договорами, визначеними в п. 1.1.цього договору. Право грошової вимоги, що передається новому кредитору становить суму 11 718 202, 44 грн. Право грошової вимоги, визначене в пункті 3 цього договору переходить до нового кредитора в момент укладення цього договору.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" отримало право вимоги до боржника за договорами підряду №11/09-138 СП від 12.09.2011 та №04/12-158 СП від 17.04.2012.
Позивач (новий кредитор) у липні 2019 року звернувся до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.
За наслідками розгляду вказаного спору рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/8493/19 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" 11 718 202, 44 грн. боргу відмовлено у зв'язку з пропуском трирічного строку позовної давності для звернення до суду з таким позовом. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Згідно вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин вказані обставини не потребують повторного доказування.
Проте, незважаючи на відмову у стягненні суми основної заборгованості, у зв'язку з пропуском трирічного строку позовної давності для звернення до суду, Позивач звернувся з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за сумою основного боргу за період з 15.12.2017 по 15.12.2020, частина якого була предметом спору у справі №910/8493/19.
У вказаному судовому рішенні міститься лише опис того факту, про який вказує сам Позивач, а саме: "як зазначає позивач на виконання умов договору №11/09-138 СП від 12.09.2011 субпідрядником були виконані, а генпідрядником прийняті без зауважень, але не оплачені роботи в 2012-2013 роках на суму 1 337 348, 20 грн.... ". Реальності таких фактів судом у рішенні №910/8493/19 не встановлено.
Тобто, зазначене посилання є твердженням лише Позивача, яким він намагався обґрунтувати свій позов у справі №910/8493/19, та яке не знайшло свого підтвердження у рішенні Господарського суду міста Києва.
З огляду на це, у судовому рішенні №910/8493/19 від 19.08.2020 відсутня будь-яка преюдиція, яка підтверджує факт наявності заборгованості Відповідача перед первісним кредитором.
Суд, встановивши обставини справи, не погоджується з твердженнями позивача щодо правомірності звернення до суду про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за сумою основного боргу, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/8493/19 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" 11 718 202, 44 грн. боргу відмовлено у зв'язку з пропуском трирічного строку позовної давності для звернення до суду з таким позовом. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до пункту 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарськи спорів" зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).
Згідно Постанови Великої Палати Верховного суду у справі №910/4950/19 від 07.04.2020 інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.
Тому зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.
Щодо посилання Позивача на те, що позовна давність підлягає застосуванню лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи порушено.
Позовна давність - це строк для захисту права за позовом особи, право якої порушене, тобто це строк протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати захисту чи примусового здійснення свого права через суд.
Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Таким чином, на протязі саме цього строку особа, чиї права порушені, має право звернутись до суду.
Строки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випадків, передбачених законодавством. Норми, в яких містяться правила щодо позовної давності, складають самостійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.
При порушенні суб'єктивного цивільного права особа може звернутися з позовом до суду за захистом. Необхідно розрізняти право на позов у матеріальному розумінні і право на позов у процесуальному розумінні.
У матеріальному розумінні право на позов - це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб'єктивного права і право отримати такий захист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб'єктивного права законодавець ніяких строків не встановлює.
Право на позов у процесуальному розумінні - це право на подачу позовної заяви з метою захисту порушеного права, не обмежене строками позовної давності. Вимоги щодо захисту порушеного права розглядаються судом незалежно від строку позовної давності, але закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в задоволенні позову.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.
Дійсно, Господарський суд міста Києва у рішенні від 19.08.2020 по справі №910/8493/19 зазначає, що позивач правомірно скористався своїм правом звернутися до господарського суду за захистом свого оспорюваного права грошової вимоги за договорами підряду №11/09-138 СП від 12.09.2011 №04/12-158 СП від 17.04.2012. Це є правом позивача у процесуальному розумінні, право подати позов незважаючи на пропущення строків позовної давності.
Однак у матеріальному розумінні позивач не мав права на позов, оскільки строк позовної давності пропущено.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що у позові про стягнення основної заборгованості відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 471 грн. 3% річних та 268 119,88 грн. інфляційних втрат, які передбачені статтею 625 ЦК України, як похідні вимоги не підлягають задоволенню.
Той факт, що строк позовної давності щодо стягнення основної заборгованості сплив підтверджено Рішенням Господарського суду міста Києва у рішенні від 19.08.2020 по справі №910/8493/19, яке вступило в законну силу, та доказуванню не підлягає.
Відповідно сплив і строк позовної давності за вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, як вимоги які є похідними від основного боргу.
Доводи позивача про підставність звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, попри пропуск позовної давності за вимогою про стягнення основного боргу безпідставні, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що зі спливом позовної давності за вимогою про стягнення коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України, незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу.
Відповідно до положень ч.3 та ч.4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач в Запереченнях на відповідь на відзив від 29.03.2021 №33, просить застосувати положення ст. 267 ЦК України щодо наслідків спливу позовної давності.
Відтак, враховуючи той факт, що позовна давність за вимогами про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України в сумі 388 590,88 грн. сплила, господарський суд відмовляє у задоволенні вказаних вимог.
Витрати по сплаті судового збору та судові витрати за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Камгруп-2011" до Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд" відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.06.2021
Суддя І.І. Борисенко