ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2021Справа № 910/4881/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом'янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 57 666,99 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників учасників справи.
Комунальне некомерційне підприємство "Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом'янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 57 666,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 30.03.2018 року № 2643 в частині повної та своєчасної сплати обумовлених цим правочином орендних платежів у період з липня 2020 року по березень 2021 року, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 57 666,99 грн. З урахуванням наведених підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2021 року відкрито провадження у справі № 910/4881/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін. Крім того, вказаною ухвалою та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, залучено Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 05.04.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/4881/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 23, квартира 41, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105480040380, відповідно до якого відповідач ухвалу суду отримав 22.04.2021 року.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 05.04.2021 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Суд також зазначає, що 23.04.2021 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в яких останній зазначив про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Інших заяв чи клопотань від учасників справи не надійшло.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
30.03.2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" (орендар) та Дитячою клінічною лікарнею № 4 Солом'янського району м. Києва (підприємство-балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 2643 (далі - Договір).
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
Згідно з пунктом 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 13.02.2018 року № 3/79 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Об'єкт), та знаходиться за адресою: місто Київ, провулок Ковальський, 12, для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність (виробництво продуктів харчування).
Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем Об'єктом (пункт 1.2 Договору).
За умовами пункту 2.1 означеного правочину Об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 60 м2 у підвалі, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Пунктом 2.4 Договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування Об'єктом у термін, вказаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Об'єкта.
З матеріалів справи вбачається, що 30.03.2018 року між орендарем, орендодавцем та підприємством-балансоутримувачем було підписано відповідний акт приймання-передачі нерухомого майна, за яким третя особа передала, а відповідач прийняв у орендне користування приміщення загальною площею 60 м2, яке розташоване у підвалі будинку № 12 на провулку Ковальському в місті Києві, та перебуває на балансі позивача.
Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 року № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 року № 21/4085) та пункту 8 розділу ІІ рішення від 08.02.2018 року № 21/74085. Згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.1), становить без ПДВ: 57 гривень 63 копійки за 1 м2 орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2018 - 3 457,54 грн.; згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1.2), становить без ПДВ: 40 гривень 34 копійки за 1 м2 орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2018 - 2 420,28 грн. та застосовується з 30.03.2018 року і діє до 31.12.2018 року.
Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
У пункті 3.6 Договору його сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7 Договору).
За умовами пункту 3.9 Договору оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати.
У пункті 4.2.3 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі.
Згідно з пунктом 4.2.12 Договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.
У разі відсутності можливості укладання прямих договорів з підприємствами-постачальниками послуг (водопостачання, газ, теплова енергія та ін.), орендар відшкодовує витрати підприємства-балансоутримувача за надані послуги відповідно до окремо укладених договорів на підставі даних обліку (лічильників) та/або на підставі виставлених рахунків.
У пункті 4.2.13 Договору унормовано, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати на підставі договору з підприємством-балансоутримувачем та/або на підставі виставлених розрахунків, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішьнобудинкових мереж та компенсацію витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 9.1 Договору останній є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.03.2018 року по 28.03.2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що у період, зокрема, з липня 2020 року по березень 2021 року відповідач користувався Об'єктом оренди на підставі Договору, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками орендаря та підприємства-балансоутримувача актів виконаних робіт від 31.07.2020 року на суму 2 393,63 грн., від 31.08.2020 року на суму 2 398,42 грн., від 30.09.2020 року на суму 2 384,03 грн., від 31.10.2020 року на суму 2 379,26 грн., від 30.11.2020 року на суму 2 391,16 грн., від 31.12.2020 року на суму 2 415,07 грн., від 31.01.2021 року на суму 2 446,46 грн., від 28.02.2021 року на суму 2 468,48 грн. та від 31.03.2021 року на суму 2 500,57 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявні копії підписаних уповноваженими особами та скріплених печатками орендаря та підприємства-балансоутримувача актів про відшкодування витрат підприємства на утримання нерухомого майна та комунальних послуг від 31.08.2020 року на суму 4 870,90 грн., від 30.09.2020 року на суму 5 779,12 грн., від 31.10.2020 року на суму 4 890,16 грн., від 30.11.2020 року на суму 5 847,63 грн., від 31.12.2020 року на суму 6 843,02 грн., від 31.01.2021 року на суму 4 613,83 грн. та від 28.02.2021 року на суму 3 333,64 грн.
Про належне виконання, зокрема, позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підприємством-балансоутримувачем своїх зобов'язань за цією угодою.
Проте, за твердженням позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" у період з липня 2020 року по березень 2021 року належним чином своїх зобов'язань за Договором не виконало, обумовлені Договором орендні та комунальні платежі оплатило частково, перерахувавши балансоутримувачу 17.11.2020 року лише 5 000,00 грн. (з яких: 4 711,61 грн. були направлені на погашення заборгованості відповідача за березень 2020 року, різницю в сумі 288,39 грн. віднесено на часткове погашення боргу орендаря з орендної плати за червень 2020 року) та заборгувавши таким чином останньому 57 666,99 грн.
У матеріалах справи також наявна адресована відповідачу претензія позивача від 11.12.2020 року № 1008, в якій останній просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд", зокрема, сплатити наявну в орендаря заборгованість за Договором у добровільному порядку. Проте означена претензія була залишена відповідачем без задоволення.
З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх законних прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору оренди, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 47 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За приписами частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як було зазначено вище, за умовами пункту 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Крім того, умовами цього правочину встановлено обов'язок орендаря з оплати комунальних та інших послуг, пов'язаних з утриманням орендованого майна (у тому числі на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо).
Однак судом встановлено, що всупереч взятих на себе грошових зобов'язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" у період з липня 2020 року по березень 2021 року свої обов'язки з оплати орендних та інших платежів за цією угодою виконувало неналежним чином, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у загальному розмірі 57 666,99 грн.
Факт наявності вказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" перед позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи копіями підписаних уповноваженими представниками та скріплених печатками орендаря та підприємства-балансоутримувача актів виконаних робіт від 31.07.2020 року на суму 2 393,63 грн., від 31.08.2020 року на суму 2 398,42 грн., від 30.09.2020 року на суму 2 384,03 грн., від 31.10.2020 року на суму 2 379,26 грн., від 30.11.2020 року на суму 2 391,16 грн., від 31.12.2020 року на суму 2 415,07 грн., від 31.01.2021 року на суму 2 446,46 грн., від 28.02.2021 року на суму 2 468,48 грн. та від 31.03.2021 року на суму 2 500,57 грн., а також актів про відшкодування витрат підприємства на утримання нерухомого майна та комунальних послуг від 31.08.2020 року на суму 4 870,90 грн., від 30.09.2020 року на суму 5 779,12 грн., від 31.10.2020 року на суму 4 890,16 грн., від 30.11.2020 року на суму 5 847,63 грн., від 31.12.2020 року на суму 6 843,02 грн., від 31.01.2021 року на суму 4 613,83 грн. та від 28.02.2021 року на суму 3 333,64 грн.
Крім того, наявність спірного боргу відповідача перед позивачем додатково підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною бухгалтерською довідкою Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом'янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, а також копією виписки з банківського рахунку позивача.
Враховуючи те, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" зі сплати обумовлених Договором платежів, яка складає 57 666,99 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і орендар на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед підприємством-баланспоутримувачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом'янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" про стягнення вказаної суми боргу, в зв'язку із чим даний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехланд" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 23, квартира 41; код ЄДРПОУ 37817061) на користь Комунального некомерційного підприємства "Дитяча клінічна лікарня № 4 Солом'янського району міста Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03126, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 3; код ЄДРПОУ 01994037) 57 666 (п'ятдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 99 коп. основного боргу, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 04.06.2021 року.
Суддя В.С. Ломака