ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2021Справа № 910/14831/20
За позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 50 000,00 грн,
суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Файчак Н.В. (в порядку самопредставництва);
від відповідача: Приходько Т.П. (в порядку самопредставництва).
29.09.2020 року до Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Виробниче підприємство "Техмаш" (позивач) із позовною заявою про:
- спростування поширеної недостовірної інформації шляхом;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (відповідач) суми моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем надано до Приватного акціонерного товариства "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій" та в кредитний реєстр Національного банку України інформацію, яка є недостовірною, а саме про наявність у позивача простроченої заборгованості за кредитними операціями.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/14831/20 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою від 05.10.2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш" було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
16.10.2020 року позивачем до суду засобами поштового зв'язку було направлено документи на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху (заяву судом отримано 21.10.2020 року). Вказаною заявою позивачем викладено позовні вимоги в наступній редакції:
- зобов'язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена, шляхом надання відомостей до Приватного акціонерного товариства "Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій" та в кредитний реєстр Національного банку України про відсутність у позивача простроченої заборгованості за кредитними операціями станом на 16.09.2019;
- стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою від 26.11.2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Техмаш" було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 19.01.2021 року.
13.01.2020 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ним зазначено, що 09.09.2019 року банком було здійснено перерахунок нарахованих позивачу за кредитним договором процентів за період з 25.03.2019 року по 31.08.2019 року на суму 20 794,52 грн. 10.09.2019 року банком застосовано договірне списання коштів з рахунку позивача в розмірі 3 407,85 грн. Інша частина боргу в розмірі 17 386,67 грн була погашена позивачем 03.10.2019 року та 04.10.2019 року. Оскільки повне погашення відбулось після 15.09.2019 року, відповідно вказана сума рахувалась як прострочення, у зв'язку з чим відповідач правомірно подав до Бюро кредитних історій інформацію про те, що за позивачем рахується непогашена заборгованість.
В підготовчому засіданні 19.01.2021 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 16.03.2021.
03.02.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справі №910/14831/20 у режимі відеоконференції у Центральному апеляційному господарському суді, або Господарському суді Дніпропетровської області, або Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська.
08.02.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що банк здійснив нарахування процентів в порушення умов договору, оскільки мав здійснювати будь-яке нарахування в останній банківський день місяця. Окрім того, відповідач не повідомив позивача про додаткове нарахування процентів та в односторонньому порядку змінив умови договору щодо збільшення розміру процентної ставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про розгляд справи в режимі відеоконференції.
19.02.2021 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він вказав, що розмір процентів визначений договором, а тому твердження позивача, що банк в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору є помилковими.
Ухвалою від 16.03.2021 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.05.2021 року.
В засіданні 25.05.2021 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
06.09.2018 року між позивачем (позичальник) та відповідачем (банк) було укладено Кредитний договір №1044/2018/ДнОД-МСБ (надалі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику кредит в сумі 3 000 000,00 грн, а позичальник зобов'язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Строк кредитування з 06.09.2018 року по 05.09.2020 року (включно). Позичальник зобов'язується сплачувати кредит у строки визначені в графіку погашення кредиту за цим договором (додаток 1 до цього договору) та у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі в термін по 05.09.2020 року (включно). (п.п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку комісії у розмірі та в порядку, визначеному тарифами, які наведені в додатку 2 до цього договору, та проценти за користування кредитом в наступному розмірі:
- за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3. цього договору з врахуванням встановленого графіку погашення кредиту за цим договором (строкова заборгованість) базова процентна ставка (далі базова процентна ставка) встановлюється в розмірі 9,4% річних. (п. 1.4.1.);
- за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.3 цього договору, у т.ч. у строки, визначені в графіку погашення кредиту за цим договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту, встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим договором, базова процентна ставка встановлюється в розмірі 14,4%. (п. 1.4.2).
Відповідно до п. 1.4.3. Кредитного договору базова процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість збільшується на:
- 3,0 процентних пунктів у разі недотримання позичальником умов п. 5.1. договору. Збільшення розміру базової процентної ставки встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому позичальник не дотримувався умов п. 5.1 цього договору. Період, протягом якого діє умова щодо збільшення базового розміру процентів, зазначені у цьому пункті, закінчується 24 числом другого місяця наступного за кварталом, в якому Позичальник не виконав зазначені зобов'язання;
- 2,0 процентних пунктів у разі недотримання Позичальником умов щодо надання будь- якого документу, зазначеного в п. 6.2.4 договору. Збільшення розміру базової процентної ставки встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п. 6.2.4 цього договору або з 25-го березня, якщо Позичальник не дотримувався умов п. 6.2.4 цього договору у четвертому кварталі календарного року до дня дотримання Позичальником зазначених зобов'язань в повному обсязі;
- 2,0 процентних пунктів у разі недотримання Позичальником умов п.п. 6.2.7 - 6.2.8 договору. Збільшення базового розміру процентів діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримав умов п.п. 6.2.7 - 6.2.8 цього договору і встановлюється на 30 календарних днів. За недотримання вимог п.п. 6.2.7 - 6.2.8 цього договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення базового розміру процентів діє з 25-го березня і встановлюється на ЗО календарних днів.
Пунктом 1.4.3. Кредитного договору також визначено, що вищезазначені умови про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовуються за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього договору. У випадку недотримання Позичальником одночасно двох і більше умов базовий розмір процентів за користування кредитом підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання умов. При наявності одночасно декількох недотримань базовий розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за недотримання кожної з умов договору. Загальний розмір підвищення базової процентної ставки за даним пунктом не повинен перевищувати 10,0 процентних пунктів. У випадку повторного недотримання Позичальником будь-якої з умов, визначених даним пунктом, підвищений розмір процентів за користування кредитом повторно не застосовується у разі дії на дату застосування підвищеного розміру процентів за недотримання відповідних умов.
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 цього договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки, визначеної в п. 1.4.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком у валюті кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п 1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок банку. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк процентів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих у банку, в порядку, визначеному в п.п. 3.10.-3.11. цього договору. (п. 3.4. Кредитного договору).
Як зазначено позивачем, 02 вересня 2019 року о 10:40 головним економістом відділу кредитування МСБ управління МСБ Дніпропетровської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» Бєліковою Вікторією Євгенівною було направлено електронного листа щодо нарахованих відсотків за серпень 2019, що підлягають оплаті 15.09.2019 разом із поверненням кредитної заборгованості згідно графіку, в сумі 14 294,52 грн. Того ж дня о 15:22 головним економістом відділу кредитування МСБ управління малого та середнього бізнесу КОД ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_1 було направлено електронного листа щодо нарахованих відсотків та розміру кредитної заборгованості, що підлягає оплаті/поверненню згідно графіків 15.09.2019 року, а саме: по договору № 1044/2018/ДнОД-МСБ від 06/09/2018: сума сплати по кредиту 125 000,00 грн, сума сплати по нарахованих % - 14 294,52 грн.
На виконання умов кредитних договорів 03 вересня 2019 року позивачем було здійснено оплату нарахованих відсотків в розмірі, визначеному Відповідачем й зазначеному в електронних листах, та повернуто строкову кредитну заборгованість в сумі, визначеної у графіках погашення, а саме: погашення відсотків за серпень в сумі 14 294,52 грн. (платіжне доручення № 3164 від 03.09.2019) та погашення кредиту в сумі 125 000,00 грн. (платіжне доручення № 3163 03.09.2019).
Отже, позивач наголосив на тому, що нараховані відповідачем проценти за серпень 2019 року із строком оплати 15.09.2019 були сплачені позивачем в повному обсязі достроково (03.09.2019) та достроково повернуто кредитна заборгованість в сумі, визначеної у відповідному кредитному договорі, то враховуючи, що наступний розрахунок процентів за користування кредитними коштами відповідно до положень пунктів 3.3. кредитного договору має бути здійснений в останній банківський день вересня 2019 року за період 01.09.2019-30.09.2019 із строком оплати 15.10.2019, керуючись порядком визначення і ведення обліку простроченої кредитної заборгованості (ч. 2 п. 3.4 кредитних договорів) у позивача неможливе виникнення простроченої заборгованості до настання наступного строку оплати, а саме: до 15.10.2019 року.
20 березня 2020 року о 12:17 з електронного листа керуючого портфелем середнього бізнесу АТ «Укрсиббанк» ОСОБА_2 позивачу стало відомо про поширення відповідачем шляхом надання відомостей до Приватного акціонерного товариства «Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій» та в кредитний реєстр Національного банку України інформації про наявність у позивача простроченої заборгованості за кредитними операціями.
Вважаючи таку інформацію недостовірною позивач просить суд зобов'язати відповідача спростувати таку інформацію та стягнути з останнього суми моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що надання відомостей до Приватного акціонерного товариства «Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій» та в кредитний реєстр Національного банку України є правомірним, оскільки дійсно за позивачем рахувалась прострочена заборгованість.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Сторони в Кредитному договорі погодили розмір кредиту, строк його повернення, порядок нарахування відсотків, порядок їх сплати та право банку на застосування до позивача збільшеного розміру базової процентної ставки.
Також Кредитним договором передбачено наступні зобов'язання позивача, зокрема:
- позичальник зобов'язаний протягом 3-х місяців з дати укладення цього договору забезпечити спрямування щоквартальних грошових коштів у національній та/або іноземній валюті на свої поточні рахунки, відкриті в банку (загальні кредитові обороти) в обсягах: не менше ніж 4 000 000,00 грн. (п. 5.1. Кредитного договору);
- протягом строку дії цього договору самостійно надавати Банку документи, що визначають (підтверджують) платоспроможність Позичальника, зокрема інформацію про свою фінансово- господарську діяльність, а саме: довідку про установчі документи та органи управління за формою, наведеною в Додатку 5 до цього договору - щорічно, не пізніше 28 (29) лютого (п. 6.2.4. Кредитного договору);
- до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором без письмового погодження Банку: не надавати фінансову допомогу юридичним та/або фізичним особам, не купувати будь-які цінні папери, не приймати та не надавати будь-які векселя без письмового погодження Банку. Моніторинг виникнення цієї події проводиться Банком кожні 3 календарні місяці року на основі аналізу фінансової звітності (динаміки значень та розшифровок рядків 1030, 1035, 1120, 1155, 1160, 1605 Форми №1/рядка 1030, 1155, 1160 форми №1 - в термін до - 15 березня, 15 травня, 15 серпня і 15 листопада). Не надання фінансової звітності вважається не виконанням зобов'язання. Перша дата моніторингу 15 березня 2019 року (п. 6.2.7. Кредитного договору).
Проте, як встановлено судом, позивач зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором, що передбачені вказаними пунктами порушив, а саме:
- не надав банку документи, що визначають (підтверджують) платоспроможність Позичальника, зокрема інформацію про свою фінансово-господарську діяльність, а саме: довідку про установчі документи та органи управління за формою, наведеною в Додатку 5 до цього договору, що є порушенням п. 6.2.4 Кредитного договору 1. Тому відповідно до п. 1.4,3 Кредитного договору банком в період з 25.03.2019 року по 31.08.2019 року було застосовано підвищення процентної ставки на 2 процентних пунктів;
- у 1 кварталі 2019 року позивачем було надано фінансову допомогу співробітникам, що підтверджується Додатком №7 до балансу «Розшифровка окремих статей балансу» (додається). Це є порушення п. 6.2.7 Кредитного договору. Тому відповідно до п. 1.4.3 Кредитного договору банком в період з 25.05.2019 року по 23.06.2019 року було застосовано підвищення процентної ставки на 2 процентних пунктів;
- у II кварталі 2019 року позивачем було надано фінансову допомогу співробітникам, що підтверджується Додатком №7 до балансу «Розшифровка окремих статей балансу» (додається). Це є порушення п. 6.2.7 Кредитного договору 1. Тому відповідно до п. 1.4.3 Кредитного договору 1 банком в період з 25.08.2019 року по 31.08.2019 року було застосовано підвищення процентної ставки на 2 процентних пунктів:
- у II кварталі 2019 року позивачем було порушено зобов'язання, передбачене п. 5.1 Кредитного договору 1 щодо спрямування щоквартальних грошових коштів у національній та/або іноземній валюті на свої поточні рахунки, відкриті в банку (загальні кредитові обороти) в обсягах: не менше ніж 4 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку Позивача з 01.04.2019 року по 30.06.2019 року. Тому відповідно до п. 1,4.3 Кредитного договору 1 в період з 25.08.2019 року по 31.08.2019 року банком було застосовано підвищення процентної ставки на 3 процентних пунктів.
У зв'язку з чим, враховуючи зазначені порушення, 09.09.2019 року банком здійснено перерахунок нарахованих процентів за Кредитним договором за період з 25.03.2019 по 31.08.2019, внаслідок чого донараховано проценти в розмірі 20 794,52 грн., в т.ч. - строкова заборгованість за процентами (строк оплати 15.09.2019) - 3 465,75 грн.; прострочена заборгованість за процентами (за період з 25.03.2019 по 31.08.2019) - 17 328,77 грн.
10.09.2019 року відповідно до п.п. 3.10, 6.3.10 Кредитного договору банком застосовано договірне списання коштів з поточного рахунку клієнта в сумі 3 407,85 грн. в рахунок погашення простроченої заборгованості. Залишок непогашеної заборгованості складав станом на 13. 09.2019 складав - 17 386,67 грн., в т.ч.:
- строкова заборгованість за процентами (строк оплати 15.09.2019 року) - 3 465,75 грн;
- прострочена заборгованість за процентами (за період з 25.03.2019 року по 31.08.2019 року) - 13 920,92 грн (розрахунок заборгованості станом на 13.09.2019 року додається).
Зазначена заборгованість була погашена Позивачем: 03.10.2019 року в сумі 1 000,00 грн.; 04.10.2019 року в сумі 16 386,67 грн.
Оскільки заборгованість за Кредитним договором в сумі 17 386,67 грн. не була погашена в строк до 15.09.2019 року, інформація щодо прострочення оплати цієї суми була внесена банком до Кредитного реєстру та Бюро кредитних історій.
В подальшому, заборгованість клієнтом була повністю погашена та Кредитний договір припинив свою дію у зв'язку з повним виконанням зобов'язань.
Заперечуючи проти таких дій банку позивач зазначив, що відповідач не мав права здійснювати нарахування таких додаткових процентів, оскільки банк фактично в односторонньому порядку змінив умови Кредитного договору щодо відсоткової ставки та не повідомив позивача про перерахунок відсотків.
Однак, з означеними твердження погодитись суд не може з огляду на таке.
Умовами п. 1.4.3. Кредитного договору не передбачено строку, протягом якого банк нараховує підвищені проценти за користування кредитом у разі порушення позивачем зобов'язань, оскільки таке нарахування здійснюється після виявлення банком зазначених вище порушеь.
Окрім того, вказаним пунктом Кредитного договору сторонами погоджено, що умови про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовуються за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього договору.
Таким чином твердження позивача, що банком в односторонньому порядку здійснено зміну умов Кредитного договору не знаходять свого підтвердження в умовах укладеного між сторонами правочину.
В матеріалах прави містяться копії електронних листів від банка позивачу, якими останнього було повідомлено про суми нарахованих та необхідних до сплати процентів.
Так, листом від 02.09.2019 року позивача повідомлено про необхідність сплати нарахованих % в розмірі 14 294,52 грн, суми кредиту в розмірі 125 000,00 грн та суми комісії в розмірі 23 561,64 грн.
Позивачем згідно платіжних доручень №3164 та №3163 від 03.09.2019 року було сплачено суми в розмірі 125 000,00 грн та 14 294,52 грн відповідно.
13.09.2019 року позивачем було отримано від банку лист, в якому зазначено, що існує непогашена заборгованість в розмірі 13 920,92 грн, у випадку несплати банк буде вимушений подати інформацію в бюро кредитних історій.
Листом №419 від 17.09.2019 року позивачем було вказано банку про необхідність наведення розрахунку заборгованості та зазначення по якому договору така заборгованість виникла.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до наданої відповідачем виписки по особовому рахунку за позивачем рахувалась, станом на 09.09.2019 року, заборгованість в розмірі 20 794,52 грн, яку позивачем погашено частинами 10.09.2019 року, 03.10.2019 року та 04.10.2019 року.
Таким чином, заперечення відповідача щодо того, що його не було повідомлено про існування заборгованість повністю спростовуються матеріалами справи.
Листом №103 від 27.03.2020 року позивач зазначив, що про перерахунок процентів його не повідомлено, а тому ця ситуація є штучно створеною.
Однак, такі твердження, як вже зазначено вище не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Зважаючи на викладене, відсутні підстави для спростування інформації, оскільки інформація про наявність заборгованості була поширена у момент її виникнення та на підставі пункту 9.5. Кредитного договору, а у зв'язку з погашенням заборгованості клієнтом вона була змінена.
Окрім того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів про звернення до Національного банку України та до ПрАТ «Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій» з письмовими заявами у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, як це передбачено статтею 67-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною 5 статті 13 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» та пунктом 26 Положення про кредитний реєстр Національного банку України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України №50 від 04.05.2018 року.
Згідно із ст. 67-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень протягом 15 робочих днів з дня звернення Національного банку України зобов'язані передати уточнену інформацію до Кредитного реєстру або надати вмотивовану відмову у внесенні змін до Кредитного реєстру. Національний банк України залишає інформацію без змін та знімає з неї позначку у разі підтвердження банком або Фондом гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженою особою Фонду у разі делегування їй повноважень інформації, що заперечується. У такому разі заявник у порядку, визначеному Національним банком України, має право на включення до інформації стосовно себе у Кредитному реєстрі коментаря обсягом не більше 100 слів щодо інформації, що заперечується, а Національний банк України зобов'язаний долучити цей коментар до інформації стосовно заявника.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена_неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджене існування обставин на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження порушення відповідачем прав позивача, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судовий збір, у розмірі 4 204,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, залишається за позивачем.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "Техмаш" судовий збір, сплачений до державного бюджету.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 04.06.2021 року.
Суддя С.М. Морозов