ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.05.2021Справа № 910/3364/21
За позовом Фізичної особи-підприємця Отчеської Наталії Володимирівни Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" м. Києва
про визнання договору частково недійсним, стягнення боргу, ціна позову 2391338,80 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Божко Д.О.
Представники:
від позивача: Павленко В.В., Педак С.В.,
від відповідача: Просалова О.Є.
у березні 2021 року Фізична особа-підприємець Отчеська Наталія Володимирівна звернулася в суд з указаним позовом.
Позивачка зазначала, що між нею і відповідачем як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна лізингова компанія "Ленд-Ліз" були укладені договір фінансового лізингу № 162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24 червня 2019 р., додаткові угоди №№ 1, 2 від 23 червня 2020 р. до цього договору, згідно з якими відповідач (лізингодавець) зобов'язався купити відповідно до вимог викладених в замовленні і передати їй (лізингоодержувачеві) в строкове, платне користування транспортні засоби, а вона в свою чергу прийняти та відповідно до графіку платежів сплачувати лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим договором.
На підставі актів приймання-передчі майна №№ 162-ЗП-МСБ-Ф-074/1, 162-ЗП-МСБ-Ф-074/2 від 27 червня 2019 р. відповідач відповідно до замовлень на одержання транспортних засобів передав їй зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 вартістю 3235888,45 грн., пристрій спостереження Teltonika FMB 920 вартістю 7500 грн., зернову жниварку New Holland 8P20VB вартістю 742176,25 грн.
На виконання умов договору нею було сплачено загалом 3107587,22 грн., у т.ч. відшкодовано частину вартості за зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 у розмірі 1946033,06 грн. та зернову жниварку New Holland у розмірі 8P20VB-445305,74 грн., а загалом відшкодовано вартість цих об'єктів лізингу у розмірі 2391338,80 грн.
У зв'язку з її тяжким матеріальним становищем у неї була відсутня можливість належним чином сплачувати комісію (проценти) та відшкодовувати вартість предмета лізингу за договором відповідно до графіків №№ 1, 2 від 24 вересня 2020 р.
Внаслідок вищенаведеного відповідач на підставі п.п. 7.4., 11.8. договору листом від 3 листопада 2020 р. розірвав договір фінансового лізингу, 11 листопада 2020 р. за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. було вчинено виконавчий напис (реєстровий № 7013) про вилучення та передачу лізингодавцю указаного майна.
16 листопада 2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. у неї було вилучено майно за договором та передано відповідачу, а в подальшому це майно відчужене третій особі.
Згідно п. 11.11. договору у випадку дострокового розірвання (припинення дії) договору, з підстав передбачених цим договором, суми грошових коштів, сплачених лізингоодержувачем в якості авансового платежу, лізингових платежів та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами договору, поверненню лізингоодержувачу не підлягають та залишаються в розпорядженні лізингодавця.
Вказувала, що визначене договором право на утримання лізингодавцем сплачених лізингоодержувачем сум в якості авансового платежу, у разі дострокового розірвання договору, суперечить положенням ч. 2 ст. 693 ЦК України яка містить імперативну норму щодо повернення суми попередньої оплати покупцю в разі не передання товару.
За таких обставин позивачка просила задовольнити позов та на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України визнати цей договір в указаній частині недійсним.
Також зазначала, що внаслідок розірвання договору у відповідача відсутній обов'язок щодо передання об'єктів лізингу у її власність, а у неї відсутній обов'язок щодо сплати вартості цього майна, тому сплачені платежі як відшкодування вартості майна підлягають на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України поверненню їй.
За таких обставин позивачка на підставі ст. 693 ЦК України просила стягнути з відповідача на свою користь 2391338,80 грн. попередньої оплати, а також понесені нею по справі судові витрати.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, оскільки положення Закону України "Про фінансовий лізинг" не передбачають переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача і при цьому прямо передбачають можливість включити у склад плати за користування майном (лізингових платежів) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу. Вказував, що умовами договору не передбачено безумовного переходу права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача.
Також зазначав, що відстуні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України щодо обов'язку продавця повернути покупцю попередню оплату за товар, оскільки вказана норма застосовується у разі внесення покупцем такої попередньої оплати та не передачі товару продавцем покупцю. Натомість відповідач не набув статусу продавця, адже договір купівлі-продажу між сторонами у справі не укладався, попередня оплата за майно позивачем не здійснювалася і відповідно відсутнє порушення відповідачем обов'язку щодо передачі товару.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 2, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.
Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом
Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено договір фінансового лізингу № 162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24 червня 2019 р., згідно з яким відповідач (лізингодавець) зобов'язався купити відповідно до вимог викладених в замовленні і передати позивачці (лізингоодержувачеві) в строкове, платне користування транспортні засоби, а позивачка - прийняти та відповідно до графіку платежів сплачувати лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов'язання, визначені цим договором.
Згідно замовлень на отримання транспортних засобів №№ 162-ЗП-МСБ-Ф-074/1, 162-ЗП-МСБ-Ф-074/2 від 24 червня 2019 р. відповідач зобов'язався купити і передати позивачці зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 вартістю 3235888,45 грн., пристрій спостереження Teltonika FMB 920 вартістю 7500 грн., зернову жниварку New Holland 8P20VB вартістю 742176,25 грн. Термін лізингу становить 36 місяців.
Умовами п. 8 графіків платежів встановлено дату повернення транспортних засобів 25 червня 2022 р.
Відповідно до умов п.п. 4.1., 4.2. договору за переданий у лізинг транспортний засіб з дати надання до завершення строку лізингу лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в графіку платежів.
Додатковими угодами №№ 1, 2 від 23 червня 2020 р. сторони змінили умови графіків платежів.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі копіями вищезазначеного договору, додатковими угодами.
Виходячи з указаних умов договору сторони по справі дійшли згоди про передачу відповідачем певного визначеного майна у строкове платне користування позивачки, а також передачу цього майна у власність позивачки в разі сплати останньою станом на час закінчення строку дії договору вартості переданого майна.
Таким чином, укладений між сторонами по справі договір є змішаним, а саме в частині оренди майна - договору оренди (найма), врегульовані гл. 58 ЦК України, в частині компенсації вартості предмету лізингу (попередньої оплати) - договору купівлі-продажу, врегульовані гл. 54 ЦК України.
На виконання умов договору фінансового лізингу відповідач передав позивачці транспортні засоби зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 вартістю 3235888,45 грн., пристрій спостереження Teltonika FMB 920 вартістю 7500 грн., зернову жниварку New Holland 8P20VB вартістю 742176,25 грн., що підтверджується актами приймання-передчі майна №№ 162-ЗП-МСБ-Ф-074/1, 162-ЗП-МСБ-Ф-074/2 від 27 червня 2019 р.
Поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи квитанціями №№ 18DR5146M, 8DR4848M від 24 червня 2019 р., N1CXC5172M, N1CXC5195M від 29 липня 2019 р., 18DR4217M, 18DR4032M від 21 серпня 2019 р., N18DR4243M, N18DR3580 M від 24 вересня 2019 р., N1CXC3593M, N1CXC3251 M від 23 жовтня 2019 р., 19, 20 від 22 листопада 2019 р., 35, 36 від 24 грудня 2019 р., 16, 17 від 17 січня 2020 р., 1 від 28 лютого 2020 р., 42 від 2 березня 2020 р., 16 від 20 березня 2020 р., 39 від 23 березня 2020 р., 50 від 24 квітня 2020 р., 104 від 29 квітня 2020 р., 210, 211 від 4 травня 2020 р., 44, 46 від 15 травня 2020 р., 54, 55 від 20 травня 2020 р., 70, 71 від 29 травня 2020 р., 34 від 12 червня 2020 р., 100 від 17 червня 2020 р., 257, 258 від 17 липня 2020 р., 16, 17 від 21 серпня 2020 р., 84, 85 від 4 вересня 2020 р., 107, 108 від 30 вересня 2020 р., 13, 14, 23 від 23 жовтня 2020 р., 37, 38 від 3 листопада 2020 р., інформацією щодо фінансових зобов'язань за договором станом на 18 лютого 2021 р. стверджується факт оплати позивачем по договору загалом 3107587,22 грн., у т.ч. відшкодування позивачкою частини вартості за зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 у розмірі 1946033,06 грн. та за зернову жниварку New Holland 8P20VB-445305,74 грн.
Відповідно до умов п. 7.4. договору лізингодавець має право достроково розірвати договір повністю або відповідний графік платежів стосовно одного, декількох, або всіх транспортних засобів, а також вилучити транспортні засоби з володіння та користування лізингоодержувача, про що складається акт повернення транспортного засобу або в судовому порядку стягнути з лізингоодержувача ринкову вартість транспортного засобу, визначену незалежним експертом, на час звернення до суду, зокрема, якщо лізингоодержувач не здійснює сплату лізингових платежів, передбачених графіком платежів повністю або частково протягом 30 календарних днів з дати виникнення зобов'язання щодо здійснення оплати лізингового платежу.
Листом від 3 листопада 2020 р., у зв'язку з простроченням лізингоодержувачем сплати лізингових платежів, відповідач на підставі п.п. 7.4., 11.8. договору розірвав договір фінансового лізингу.
Отже, на момент припинення строку дії спірного договору позивачкою на користь відповідача було сплачено в рахунок відшкодування частини вартості за зернозбиральний комбайн New Holland TC5.90 - 1946033,06 грн. та за зернову жниварку New Holland 8P20VB -445305,74 грн., а загалом 2391338,80 грн.
11 листопада 2020 р. за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. було вчинено виконавчий напис (реєстровий № 7013) про вилучення та передачу лізингодавцю указаного майна.
16 листопада 2020 р. приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кісельовою В.В. у позивачки було вилучено майно за договором та передано відповідачу.
Ці обставини підтверджуються поясненнями сторін, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 63594509 від 11 листопада 2020 р., актом приватного виконавця від 16 листопада 2020 р., постановою про закриття виконавчого провадження від 17 листопада 2020 р.
Згідно п. 11.11. договору у випадку дострокового розірвання (припинення дії) договору, з підстав передбачених цим договором, суми грошових коштів, сплачених лізингоодержувачем в якості авансового платежу, лізингових платежів та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами договору, поверненню лізингоодержувачу не підлягають та залишаються в розпорядженні лізингодавця.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до вимог ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Як вже було встановлено, договір фінансового лізингу є змішаним договором та на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання відповідачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність позивачці, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частинами 2, 4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно відсутність права вимагати його оплати.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо за договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплатою предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержувачу у власність.
Отже, спірний пункт 11.11. договору фінансового лізингу не відповідає вимогам діючого законодавства в частині щодо утримання відповідачем на свою користь сум, що були сплачені позивачкою як частина відшкодування вартості предметів лізингу, у разі дострокового розірвання, припинення, відмови від договору фінансового лізингу.
Залишення у власності продавця грошових коштів сплачених у якості попередньої оплати за товар який не був і не буде переданий є несправедливою умовою і суперечить принципу свободи договору. Тому доводи відповідача з цього приводу є безпідставними.
Враховуючи наведене, п. 11.11. договору фінансового лізингу № 162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24 червня 2019 р. відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсним.
Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Враховуючи, що договір фінансового лізингу між сторонами є розірваним, а така складова частина лізингового платежу, як відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 2391338,80 грн. не повернута на користь позивача, вказана сума є безпідставно набутою відповідачем.
Доказів повернення відповідачем одержаних сум суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню 2391338,80 грн. безпідставно набутих коштів.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Фізичної особи-підприємця Отчеської Наталії Володимирівни Кіровоградської області задовольнити.
Визнати недійсним п. 11.11 договору фінансового лізингу № 162-ЗП-МСБ-Ф-074 від 24 червня 2019 р., укладений між Фізичної особи-підприємця Отчеської Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9, код 33942232).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 9, код 33942232) на користь Фізичної особи-підприємця Отчеської Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2391338,80 грн. боргу, 38140,08 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 4 червня 2021 р.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар