ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2021Справа № 910/5179/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Булгакової Марини Олегівни
до Фізичної особи-підприємця Тимошенка Андрія Васильовича
про стягнення 77 016,87 грн
без виклику представників сторін
У березні 2021 року Фізична особа-підприємець Булгакова Марина Олегівна (далі - ФОП Булгакова М.О., позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Тимошенка Андрія Васильовича (далі - ФОП Тимошенко А.В., відповідач) про стягнення 77 016,87 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його обов'язку своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги, надані позивачем за договором про надання послуг № 190419/1 від 19.04.2019.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 77 016,87 грн, з яких: 67 775,00 грн - основний борг, 5 459,47 грн - інфляційні втрати, 3 782,40 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 відкрито провадження у справі № 910/5179/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, ухвала суду від 06.04.2021 була отримана позивачем 09.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 73552830. Вказана ухвала також була отримана відповідачем 12.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 73552848.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
19.04.2019 між ФОП Булгаковою М.О. (виконавець) та ФОП Тимошенком А.В. (замовник) був укладений договір про надання послуг № 190419/1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець за умовами даного договору зобов'язувався власними силами та засобами виконати наступні послуги:
- розробка каналів комунікації з клієнтами на вимогу замовника;
- організація та участь у виставках та конференціях від імені замовника;
- відвідування тематичних виставок та конференцій з метою збору та аналізу інформації про ринок, пошук нових клієнтів на вимогу замовника;
- організація діяльності виконавців таким чином, щоб усі дії по просуванню та продажам були узгодженими і це призводило до виконання планів продажів, затверджених замовником;
- пошук та залучення клієнтів замовника;
- підготовка та розсилання комерційних пропозицій потенційним клієнтам замовника;
- презентація замовника та всіх актуальних послуг замовника;
- укладення договорів, супровід виконання договірних зобов'язань;
- внесення інформації про здійснені дзвінки, проведених зустрічах і перемовинах з клієнтами, отриманих контрактів потенційних клієнтів до Клієнтської бази даних замовника.
Згідно з п. 1.2 договору замовник за умовами даного договору зобов'язувався прийняти надані послуги, виконані в належній кількості та якості, та оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.
Щомісячна вартість надання послуг по даному договору складає 30 000,00 грн (п. 3.1 договору).
Шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 01.05.2019 сторони дійшли згоди внести зміни до п. 3.1 договору та виклали його в наступній редакції: «Загальна вартість послуг за договором в період з 01.05.2019 по 31.05.2019 складає 157 266,00 грн».
У редакції додаткової угоди № 2 від 12.08.2019 сторони виклали п. 3.1 договору в наступній редакції: «Загальна вартість послуг за договором становить 36 400,00 грн, що прирівнюєтьмся до еквіваленту 1 400,00 дол. США за комерційним курсом http://kurs.com.ua/ з точністю в 0,5 грн/дол. на дату підписання додаткової угоди. Зміна вартості послуг в гривні можлива у випадку комерційного курсу долара згідно з ресурсом http://kurs.com.ua/ із точністю в 0,5 грн/дол. станом на 1-е число кожного місяця».
Пунктами 3.2, 3.5, 3.6 договору передбачено, що розрахунки між сторонами за цим договором проводяться на підставі рахунка виконавця, який надається замовнику 2 (два) рази на місяць, в якому були надані послуги, по п'ятницях найближчих до 1-го та 15-го числа відповідно. Виконавець складає, підписує та надає замовнику разом з рахунком: 2 екземпляри акту про приймання виконаних робіт (наданих послуг), 2 екземпляри акту про передачу виключних майнових прав. Замовник, у випадку відсутності претензій, зобов'язаний до 30 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавались послуги, підписати акти та передати їх виконавцю.
У п. 4.1 сторони погодили, що даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року.
Відповідно до п.п. 1, 2 додаткової угоди № 3 від 13.09.2019 до договору сторони дійшли згоди про те, що виконавець надає послуги за договором до 13.09.2019, а зобов'язання замовника з оплати- діють до моменту їх повного виконання.
Судом встановлено, що позивач надав відповідачу, а відповідач прийняв послуги загальною вартістю 266 558,00 грн, що підтверджується актами про приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 310519/11 від 31.05.2019 на суму 34 500,00 грн, № 310519/12 від 31.05.2019 на суму 122 766,00 грн, № 300619/11 від 30.06.2019 на суму 28 500,00 грн, № 310719/11 від 31.07.2019 на суму 21 000,00 грн, № 310819/11 від 31.08.2019 на суму 38 792,00 грн, № 130919/11 від 13.09.2019 на суму 21 000,00 грн, підписаними представниками обох сторін.
Проте відповідач вказані послуги оплатив частково, а саме у розмірі 198 783,00 грн, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2019 по 13.09.2019, підписаний представниками обох сторін. Відповідач доказів протилежного суду не надав, проти достовірності викладених обставин не заперечував.
У зв'язку з цим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 67 775,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на вищезазначене порушення відповідачем його грошового зобов'язання перед позивачем за укладеним сторонами договором про надання послуг № 190419/1 від 19.04.2019 та просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 67 775,00 грн.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, умовами укладеного сторонами договору строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не встановлений.
За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з претензією про оплату заборгованості за надані послуги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Тому в даному випадку суд розцінює звернення з позовом, який був направлений відповідачу, як вимогу виконати грошове зобов'язання перед позивачем, оскільки такий позов містить вимогу про сплату (стягнення) відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що строк виконання вказаного грошового зобов'язання відповідача на момент розгляду та вирішення даного спору настав.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Отже, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 67 775,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 5 459,47 грн та 3% річних в розмірі 3 782,40 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування інфляційної складової боргу за період з травня 2019 року по лютий 2021 року, а 3% річних - за період з 06.05.2019 по 15.03.2021. При цьому укладений сторонами договір не містить встановленого його положеннями строку виконання оплати наданих послуг, а позивач не надав суду доказів на підтвердження направлення відповідачу претензії, з моменту отримання якої згідно з приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України необхідно обчислювати строк виконання зобов'язання у випадку відсутності відповідної умови у договорі. Суд розцінює подання позову як звернення з відповідною претензією, проте подання позову до суду відбулось 31.03.2021, тобто після визначеного позивачем строку нарахування 3% річних та інфляційної складової боргу. З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5 459,47 грн та 3% річних у розмірі 3 782,40 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 67 775,00 грн. У стягненні інфляційних втрат у розмірі 5 459,47 грн та 3% річних у розмірі 3 782,40 грн суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тимошенка Андрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Булгакової Марини Олегівни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) основний борг в розмірі 67 775,00 грн (шістдесят сім тисяч сімсот сімдесят п'ять грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 1 997,60 грн (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто сім грн 60 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 04.06.2021.
Суддя О.Г. Удалова