ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2021Справа № 910/4227/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
За позовом Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського
до Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України
про стягнення 156999,95 грн
Без виклику представників сторін
У березні 2021 року Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України про стягнення 156999,95 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 27.01.2020 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №7/3/20 про відшкодування витрат понесених за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі). Позивачем на підставі вищезазначеного договору у період з лютого по квітень 2020 року відповідачу були пред'явлені рахунки №165, №292 та №384 на відшкодування останнім витрат за отримані комунальні послуги на загальну суму 162708,86 грн, проте зазначені рахунки були оплачені частково, у зв'язку з чим станом на 13.03.2021 за Державним підприємством «Готель Козацький» Міністерства оборони України обліковується заборгованість за вищезазначеним Договором у розмірі 156999,95 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 156999,95 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4227/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог зазначивши, що постановою КМУ №211 від 11.03.2020 було введено карантинні обмеження, у зв'язку з чим відповідно до наказу т.в.о. директора ДП «Готель Козацький» Міністерства оборони України було призупинено функціонування підприємства. Окрім того, відповідач зазначив що відповідно до п. 4.4. договору заборгованість в розмірі 22504,14 грн, яка виникла в квітні 2020 не підлягає стягненню, оскільки є такою що виникла через обставини непереборної сили. Також відповідач зазначив, ним було здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 5708,91 грн, зокрема на виконання претензії від 03.08.2020 відповідачем було здійснено часткові оплати 23.02.2021 на суму 1000 грн та 01.03.2021 на суму 2000 грн, що підтверджується долученими до відзиву копіями платіжних доручень, зв'язку з чим, визначена позивачем сума заборгованості на відповідає дійсним обставинам справи.
12.04.2021 позивачем було подано відповідь на відзив в якій останній зазначив, що заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву є безпідставними, оскільки позивачем враховано часткові оплати відповідача під час визначення ціни позову. Щодо заперечень відповідача стосовно стягнення заборгованості за квітень 2020 року, позивач вказав, що посилання на п. 4.4. укладеного між сторонами договору є безпідставними, оскільки відповідно даного пункту обставини непереборної сили є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором, а не від обов'язку виконувати договірні зобов'язання взагалі.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.01.2020 між Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського (сторона 1, позивач) та Державним підприємством «Готель Козацький» Міністерства оборони України (сторона 2, відповідач) було укладено Договір №7/3/20 про відшкодування витрат понесених за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі) відповідно до умов якого предметом договору є відшкодування стороно 2 витрат за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі), що надає сторона 1 по забезпеченню приміщень, що знаходять за адресою: м. Київ, Авіаконструктора Антонова, 2/32, корп. 76 , займаних стороною 2 (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору сторона 1 забезпечує надання перелічених в п.1.1. комунальних послуг, а сторона 2 здійснює розрахунки за надані послуги відповідно до розрахунку (Додаток 1).
Пунктом 2.1. договору визначено, що відшкодування стороною 2 витрат за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі) здійснюється на підставі наданих стороно 1 завірених рахунків, згідно показників облікових засобів (лічильників) за діючими тарифами.
Відповідно до п.п. 3.3.1., 3.3.4. сторона 2 зобов'язана вчасно перераховувати грошові кошти в рахунок відшкодування витрат за отримані комунальні послуги. Не рідше ніж раз в квартал проводити звіряння взаємних розрахунків шляхом підписання акта звірення.
Згідно з п. 4.4. договору сторони даного договору не несуть відповідальність одна перед одною за порушення умов цього договору, якщо доведуть, що порушення виникли з вини іншої сторони, або дій обставин непереборної сили.
Відповідно до п. 8.1.2. невід'ємною частиною цього договору є розрахунок щомісячних платежів за надані комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі)
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє з 01.01.2020 до 31.12.2020 включно, або до повного виконання взятих зобов'язань.
Відповідно до Додатку до договору №7/3/20 від 27.01.2020 відповідно до якого вартість 1 Гкал за тарифом ДП «Київтеплоенерго'на момент договору становить 1813,68 грн. Очікувана вартість теплопостачання: за місяць 55407,92 грн; за рік 487607,87 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з лютого 2020 по квітень 2020 на виконання умов укладеного між сторонами договору послуги з теплопостачання, що підтверджується копіями актів приймання-здачі від 29.02.2020 на суму 70102,36 грн, від 31.03.2020 на суму 70102,36 грн та від 30.04.2020 на суму 22504,14 грн.
Окрім того, на підтвердження розміру наданих комунальних послуг відповідачу позивачем долучено до матеріалів справи копії карток обліку споживання теплової енергії за лютий, березень та квітень 2020 року.
Відповідачем виставлені рахунки №165 від 28.02.2020, №292 від 31.03.2020 та №384 від 30.04.2020 на загальну суму 162708,86 грн були оплачені частково у розмірі 5708,91 грн, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 156999,95 грн.
Судом встановлено, що між сторонами відбувалось листування з приводу оплати спірної заборгованості, зі змісту якої вбачається, що відповідач визнав вказану заборгованість у повному обсязі та просив врахувати факт запровадження карантинних обмежень і відстрочити виконання зобов'язань щодо оплати спожитих послуг за вказаними договорами. Крім того між сторонами проводились перемовини щодо укладення договору реструктуризації заборгованості та погодження графіку її погашення.
За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що відшкодування витрат за комунальні послуги (постачання теплової енергії у гарячій воді/парі) здійснюється стороною 2 до 15 числа місяця наступного за звітними після пред'явлення стороною 1 зазначених в п. 2.1.1. або 2.1.2. документів.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем комунальних послуг у лютому, березні та квітні 2020 року відповідно до умов укладеного між сторонами договору №7/3/20 від 27.01.2020. Окрім того суд зазначає, що факт отримання відповідних послуг було визнано відповідачем у листі №622 від 19.02.2020.
Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів щодо погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 15999,95 грн, у визначені договором строки, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для задоволення позову.
Судом відхиляються заперечення відповідача щодо неврахування позивачем здійснених часткових сплат спірної заборгованості, оскільки, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивачем зазначені оплати враховано при розрахунку заборгованості.
Також, суд зазначає, що посилання відповідача на положення п. 4.4. договору є безпідставними, оскільки даний пункт договору регулює відносини щодо відповідальності сторін за неналежне виконання умов даного договору та застосування у зв'язку з цим штрафних санкції, проте даний пункт договору жодним чином не звільняє сторін від виконання зобов'язань за даним договором.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Готель Козацький» Міністерства оборони України (01001, місто Київ, вул. Михайлівська, буд. 1/3; ідентифікаційний код 14303572) на користь Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 28; ідентифікаційний код 07834530) заборгованість за надані коунальні послуги у розмірі 156999 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 95 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 03.06.2021.
Суддя Я.В. Маринченко