ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
м. Київ
20.05.2021Справа № 910/7960/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Стеренчук М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦУКОРПРОМ" 49000, м. Дніпро, вул. Гусенко, 50
до Міністерства юстиції України 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс"
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача- Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислав Олександрович.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОР-ЛІМІТЕД" (01042, місто Київ, ВУЛИЦЯ ІВАНА КУДРІ, будинок 39)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14
про визнання незаконним і скасування наказу
Представники сторін:
Від позивача Німак Є.Ю., довіреність б/е від 28.08.2020;
Від відповідача Юрченко О.В.;
Від третьої особи 1 Гамай В.В. - довіреність б/н від 27.12.2019;
Від третьої особи 2 не з'явилися
Від третьої особи 3 не з'явилися
Від третьої особи 4 не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукопром" 09.06.2020 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 02.06.2020 року № 1840/5 (зі змінами і доповненнями) "Про задоволення скарги".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що вказаний наказ відповідачем прийнято з порушенням п. 2 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки на момент його прийняття відбулась державна реєстрація права власності за іншою особою (ТОВ "ЕН-КОР-ЛІМІТЕД"), ніж зазначено у оскаржуваному рішенні, а також строки на звернення з відповідною скаргою ТОВ "Фінансовий капітал "Поліс" закінчились, отже відповідачем порушено п.п. 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення, бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 року за результатами розгляду заяви б/н від 06.06.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7960/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.08.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2020 року відкладено підготовче засідання на 24.09.2020 року та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростислава Олександровича.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОР-ЛІМІТЕД" та відкладено підготовче засідання на 28.10.2020 року.
Проте судове засідання, призначене на 28.10.2020 року, у зв'язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року розгляд справи призначено на 24.12.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну (доповнення) предмету позову, згідно якої доповнено позовні вимоги додатковою вимогою, а саме «Зобов'язати Міністерство юстиції України поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи та реєстраційні дії, які були скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 02.06.2020 № 1840/5 (зі змінами та доповненнями) «Про задоволення скарги», залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" та відкладено підготовче засідання на 11.02.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.03.2021 року.
У судових засіданнях 17.03.2021 року та 14.04.2021 року протокольно оголошено перерви у судовому засіданні на 14.04.2021 року та 06.05.2021 року відповідно.
Проте, у зв'язку з перебування судді Селівона А.М. у відпустці, розгляд справи, призначений на 06.05.2021 року не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2021 року розгляд справи призначено на 20.05.2021 року.
У судове засідання 20.05.2021 року з'явились уповноважені представник позивача, відповідача та третьої особи 1.
Уповноважені представники третіх осіб 2, 3, 4 в судове засідання не з'явилися.
Про дату, час і місце розгляду даної справи треті особи 2, 3, 4 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0105480130428, 0105480130436 та 0105480130444.
Про поважні причини неявки в судове засідання уповноважених представників третіх осіб 2, 3,4 суд не повідомлено.
У судовому засіданні 20.05.2021 року уповноваженим представником позивача надано додаткові усні пояснення по суті клопотання № 24-09/20-3 від 24.09.2020 року про зупинення провадження у справі.
Уповноважений представник відповідача щодо задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі не заперечував.
Уповноважений представник третьої особи 1 заперечив щодо задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши в судовому засіданні 20.05.2021 року клопотання позивача про зупинення провадження у справі та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено, що у поданому клопотанні позивач просить зупинити розгляд справи № 910/7960/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду України справи № 922/2417/17 в подібних правовідносинах.
Зокрема, на даний час на розгляді Великої Палати Верховного Суду знаходиться справа № 922/2416/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду Харківської області від 05.11.2019 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 року за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус-Трейд", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Так, згідно з висновком Верховного Суду у справі № 922/2416/17 виключною правовою проблемою є питання про наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться у власності відповідача на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», за наслідками неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, що зумовлює обов'язок національних судів забезпечити єдиний підхід до вирішення питання щодо дійсності/недійсності договорів, укладених за результатами проведення аукціону у межах ліквідаційної процедури у порядку виконання постанови про визнання боржника банкрутом, яка надалі скасована із припиненням провадження у справі, що впливає на встановлення наявності у позивача на момент вирішення спору у даній справі прав іпотекодержателя і як наслідок впливає на встановлення належного способу захисту у спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок іпотечного майна.
Як зазначає у поданій заяві про зупинення провадження позивач, в основу оскаржуваного рішення (наказу) Міністерства юстиції України по скарзі ТОВ "ФК "Поліс" відповідачем покладені, зокрема, обставини ненадання державному реєстратору заяви - згоди іпотекодержателя на відчуження нежитлових приміщень, запис про іпотеку яких містився у спеціальному розділі Державного реєстру прав за № 29908545 та запис про обтяження щодо яких містився у спеціальному розділі Державного реєстру прав за № 29909281, тобто виходячи з чинності іпотеки, незважаючи, як стверджує позивач, на факт її вилучення з реєстрів на момент здійснення продажу об'єкту нерухомого майна з аукціону, а відтак, на переконання позивача, правовідносини та обставини у справах № 910/7960/20 та № 922/2416/17 є подібними.
Отже, на думку позивача, саме в рамках розгляду справи № 922/2416/17 Великою Палатою Верховного Суду буде сформовано єдиний правовий висновок щодо вірності застосування положень ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та який матиме вирішальне значення для всієї категорії спорів та, відповідно, впливатиме на вирішення спору у даній справі № 910/7960/20.
Поряд із цим суд зазначає, що в межах даної справи підлагає дослідженню питання наявності у ТОВ "ФК "Поліс" прав іпотекодержателя, з урахуванням обставин реалізації іпотечного майна згідно іпотечного договору № 15.35-4/08ДІ02 від 30.05.2008 року, укладеного між ВАТ "ВТБ Банк" та Колядинським А.О. , на публічних торгах з примусового продажу майна останнього за результатами проведення аукціону у межах ліквідаційної процедури відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в рамках справи про банкрутство ФОП Колядинського О.А. № Б-39/171-10, постанова про визнання банкрутом у якій в подальшому скасована із припиненням провадження у справі.
В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини 2 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
За приписами ч.ч. 1, 4 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
При цьому положеннями ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, згідно ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази тощо.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч. 2 ст. 210 ГПК України).
Статтею ст. 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За приписами ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання, дата і час якого призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до п.п. 8, 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста, а також здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
В свою чергу відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Як вже зазначалося судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 910/7960/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.03.2021 року.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
В свою чергу оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи, та впливають на оцінку доказів і фактичних обставин у справі.
Таким чином, враховуючи обставини справи та доводи сторін, з метою виключення суперечностей та неоднозначностей фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі та наданих сторонами доказів, а також те, що на розгляді Великою Палати Верховного суду України перебуває справа з правовідносинами, подібними зі справою № 910/7960/20, у зв'язку з необхідністю вирішення останньою виключної правової проблеми щодо наявності чи відсутності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться у власності відповідача на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення на стадію підготовчого засідання для вирішення питання про можливість зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного суду України справи № 922/2416/16 в подібних правовідносинах.
У відповідності до положень ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
В свою чергу згідно частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд, серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Згідно з частиною 2 статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи, а отже вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому, судом врахована об'єктивна неможливість розгляду даної справи, оскільки у справі №922/2416/17 встановлюються обставини та висновки, що безпосередньо вплинуть на подання і оцінку доказів у справі №910/7960/20, в тому числі йдеться про правові висновки, які входять до складу підстав для звернення позивача із позовною заявою в межах даної справи.
Відтак, суд погоджується з позицією позивача, що судова практика з розгляду даної категорії спорів перебуває на стадії становлення та формування, що породжує правову невизначеність, пов'язану з правильним та однаковим застосуванням норм матеріального права у спірних правовідносинах, а отже результат правильного вирішення спору у даній справі № 910/7960/20 залежить від правового висновку суду, який буде зроблено у справі № 922/2416/17 під час її касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
У відповідності до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
В свою чергу відповідно до частини третьої статті 6 вказаного Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З урахуванням викладеного, розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром» про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи зміст позовних вимог та підстави позову, а також предмет доказування у даній справі, зважаючи на подібність обставин та фактів у справі № 922/2416/17 з підставами даного позову та приймаючи до уваги вплив висновків Великої Палати Верховного Суду як джерела формування судової практики та остаточних, для визначення правових висновків у даній справі, а також з метою дотримання принципу єдності правозастосовчої практики та верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, суд дійшов висновку, що наведене свідчить про необхідність зупинення розгляду даної справи до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2416/17 та оприлюднення повного тексту постанови.
Керуючись ст.ст. 2, 177, 183, 229, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Повернутися до розгляду справи № 910/7960/20 у підготовчому засіданні.
2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.
3. Клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Великою палатою Верховного суду справи № 922/2416/17 задовольнити.
4. Провадження у справі № 910/7960/20 зупинити до розгляду Великою палатою Верховного суду справи № 922/2416/17 та оприлюднення повного тексту постанови.
5. Зобов'язати сторін повідомити про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження в справі № 910/7960/20, надавши суду відповідні письмові докази.
6. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 20.05.2021 року та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М.Селівон