Справа № 909/516/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03.06.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№8617/21 від 01.06.2021)
у справі за
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
про переведення на користь ОСОБА_1 права та обов'язків - ОСОБА_3 як покупця простих іменних бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства «Тисмениця-риба» у кількості 107 026 шт., загальною номінальною вартістю 26 756,50 грн, що складають частку в статутному капіталі 6,146115 відсотки, за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець),
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про переведення на користь ОСОБА_1 права та обов'язків - ОСОБА_3 як покупця простих іменних бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства «Тисмениця-риба» у кількості 107026 шт., загальною номінальною вартістю 26756,50 грн, що складають частку в статутному капіталі 6,146115 відсотки, за договором купівлі-продажу, укладеним між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець).
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову (від 31.05.2021 б/н; вх.№8617/21 від 01.06.2021), в якій просить вжити заходи забезпечення позову:
- шляхом накладення арешту на прості іменні акції Приватного акціонерного товариства «Тисмениця-риба», що належать ОСОБА_3 у кількості 107026 шт., загальною номінальною вартістю 26756,50 грн, що складають частку в статутному капіталі 6,146115 відсотки, до моменту набуття законної сили рішенням у даній справі;
- шляхом заборони ПАТ «Національний депозитарій України», Товариству з обмеженою відповідальністю «Онікс-Іва» та всім іншим депозитарним установам, що здійснюють облік права власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо спірної частини простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства «Тисмениця-риба», що належать ОСОБА_3 у кількості 107026 шт., загальною номінальною вартістю 26756,50 грн, що складають частку в статутному капіталі 6,146115 відсотки, до моменту набуття законної сили рішенням у даній справі.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає таке:
відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачені статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
За наслідками дослідження поданої заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№8617/21 від 01.06.2021) суд зазначає, що заявником разом з заявою про забезпечення позову не подано належних доказів, які б підтверджували основну мету інституту забезпечення позову, а саме, що невжиття вказаних ним заходів призведе до неможливості реального виконання рішення суду та виникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. В обґрунтування заяви позивач лише формально посилається на те, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до того, що позивач не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Тобто позивач посилається тільки на певну можливість настання або ненастання певних наслідків і не наводить жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. 74, 76-79, 86, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№8617/21 від 01.06.2021) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та у строк, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М. А. Шіляк