номер провадження справи 4/44/21
04.06.2021 Справа № 908/837/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу
За позовом Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 11)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваль-7”, (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Космічна, буд. 34)
про стягнення 203 909, 11 грн.
29.03.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №101-270/27 від 22.03.21 (вх. № 888/08-07/21 від 29.01.2021) Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваль-7” про стягнення 203 909, 11 грн. штрафних санкцій за договором про надання послуг № У867/03 від 09.04.2020.
В прохальній частині позовної заяви позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 справу № 908/837/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/837/21, присвоєно справі номер провадження 4/44/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 226, 525, 526, 530, 611, 629 ЦК України ст.ст. 174, 193, 199, 216, 218, 224, 230 ГК України та договорі про надання послуг № У867/03 від 09.04.20, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваль-7” 203 909, 11 грн. штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.06.2021 (відповідно до поштового штемпелю на конверті відправлений відповідачем 31.05.2021).
Ухвалою господарського суду від 05.04.2021 про відкриття провадження у справі сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору, зокрема суд встановив відповідачу строк для подання відзиву до 22.04.2021.
Відповідно до ч.2 ст.119 ГПКУ встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються судом без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.06.2021 залишається судом без розгляду. При цьому, судом також враховано відсутність клопотання про продовження пропущеного процесуального строку, не зазначення поважності причин такого пропуску.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Отже, 05.05.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 04.06.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
09.04.2020 між Акціонерним товариством “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” (замовником, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Акваль-7” (виконавцем, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг №У867/03 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надати послуги «Заміна компонентів будівлі закритого плав басейну інв.№914», а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги за Актом здавання-приймання наданих послуг, згідно з Договором. Код робіт (послуг) за державним класифікатором продукції та послуг 43.29.
Загальна вартість робіт 4 031 725,68 грн., ПДВ 806 345,14 грн., всього вартість робіт з ПДВ складає 4 838 070,82 грн. Розрахунки здійснюються в національній валюті України. Умови оплати - передоплата 15% (725 710,62 грн. з ПДВ) після підписання договору та після перебазуванню техніки і обладнання для виконання робіт на об'єкт замовника (Додаток 10), передоплата 35% (1 693324,79 грн. з ПДВ) проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу у тому ж обсязі протягом 20 календарних днів з моменту початку робіт, залишок - поетапно, до факту виконання робіт з відстрочкою платежу 20 календарних днів. (п. п. 2.1, 2.6 Договору).
Пунктом 4.1 Договору сторони договору визначили, що здавання-приймання робіт проводиться відповідно до діючих норм і правил та оформлюється актом здавання - приймання наданих послуг (КБ-2В).
Згідно з п. 4.3 Договору при завершенні робіт Виконавець надає Замовнику акт приймання - здачі виконаних робіт (КБ-2В). Замовник зобов'язаний виконати приймання і направити Виконавцю його примірник акту або вмотивовану відмову від приймання робіт.
Відповідно до п. 7.1 Договору протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виникнення у виконавця податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання цього Договору, виконавець зобов'язаний скласти електронну податкову накладну відповідно до вимог чинного законодавства, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити замовнику через систему електронного документообігу.
Пунктом 9.4 Договору сторони обумовили, що за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної за виконані роботи виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 0,1 % від загальної суми з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п. 7.1. Договору, до дати реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Датою укладання Договору вважається: при укладанні договору в електронному вигляді - остання з дат підписання сторонами Договору, при укладанні договору на паперовому носії - з моменту підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2020, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами. Сторони можуть продовжить строк дії даного договору на обумовлений сторонами термін на тих же умовах, підписавши відповідну додаткову угоду до цього Договору. (п. 12.1 Договору).
15.04.2020 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача передоплату в розмірі 15% - 725 710,62 грн., що підтверджується банківською випискою за 15.04.2020.
13.11.2020 Відповідачем надана коригувальна податкова накладна.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору відповідач надав, послуги на загальну суму 825 872, 64 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 08.05.2020 на загальну суму 169 388,96 грн. (29.07.2020 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 169 388,96 грн. з простроченням у 76 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 08.05.2020 на загальну суму 157 952,41 грн., (29.07.2020 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 157 952,41 грн. з простроченням у 76 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт 08.05.2020 на загальну суму 157 763,62 грн., (29.07.2020 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 157 763,62 грн. з простроченням у 75 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 08.05.2020 на загальну суму 1 991,68 грн., (11.06.2020 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 1 991,68 грн. грн. з простроченням у 28 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт 10.12.2020 на загальну суму 148 866,77 грн., (19.01.2021 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 148 866,77 грн. з простроченням у 34 к/д);
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 14.12.2020 на загальну суму 141 476,23 грн., (19.01.2021 Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 141 476,23 грн. з простроченням у 30 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 29.12.2020 на загальну суму 38 027,72 грн., (19.01.2021 Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 38 027,72 грн. з простроченням у 46 к/д.);
- Акт приймання виконання будівельних робіт від 29.12.2020 на загальну суму 10 405,26 грн., (19.01.2021 р. Відповідач зареєстрував податкову накладну на загальну суму 10 405,26 грн. з простроченням у 46 к/д.).
Зазначені акти скріплені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств позивача і відповідача, без жодних зауважень та заперечень.
Спір у справі виник у зв'язку з несвоєчасним, як вказує позивач, виконанням відповідачем зобов'язань щодо належного оформлення реєстрації податкових накладних та призвело до порушення п. 9.4 Договору у вигляді сплати штрафу в розмірі 203 909, 11 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно п.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір про надання послуг № У867/03 від 09.04.2020 має ознаки договору про надання послуг та договору підряду, оскільки даний договір породжує зобов'язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Господарський кодекс України визначає поняття санкцій у господарських правовідносинах: Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, п. 9.4 Договору сторони обумовили, що за кожний день прострочення надання належним чином складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної за виконані роботи виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 0,1 % від загальної суми з ПДВ такої податкової накладної. Штраф нараховується за кожен день періоду від дати виникнення порушення строку, вказаного в п. 7.1. Договору, до дати реєстрації виконавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної складеної відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 201.1, абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі 0,1 % від загальної суми з ПДВ не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних електронної податкової накладної, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв'язку з цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена п. 9.4 договору відповідальність виконавця не пов'язана з виконанням ним своїх зобов'язань щодо виконання робіт, оскільки виникає в разі невиконання виконавцем вимог податкового законодавства.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Договір, який є підставою даного позову, передбачає в п. 9.4 зобов'язання, яке виникає у відповідача не перед позивачем, а з податкових правовідносин. Невиконання або неналежне виконання платника податків своїх обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, не може бути підставою для покладення господарської відповідальності за договором про надання послуг на виконавця у вигляді сплати штрафу за порушення податкового зобов'язання платником податків.
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №913/272/18 від 07.02.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення штрафу в сумі 203 909, 11 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Акваль-7” про стягнення 203 909, 11 грн. штрафу відмовити повністю.
Повне судове рішення складено “04” червня 2021р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Г.Зінченко