номер провадження справи 34/54/21
04.06.2021 Справа № 908/773/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянув у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/773/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Сервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 34954579 (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транш Ті», ідентифікаційний код юридичної особи 37902586 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 106)
про стягнення 9 500 грн 00 коп.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Сервіс» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транш Ті» 9 500 грн 00 коп. за договором-заявкою про перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах території України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 справу № 908/773/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2021 у справі № 908/773/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач та відповідач отримали вказану копію ухвали суду 12.04.2021 та 08.04.2021, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.
Згідно з телефонограмами від 03.04.2021, які здійснені судом на ім'я сторін, представник позивача повідомив про надання суду всіх документів, а представник відповідача зазначила про не направлення відзиву, існування заявленого до стягнення боргу та просила суд направити копію судового рішення у даній справі на адресу засновника відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
10.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ Сервіс» (перевізник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транш Ті» (замовник, відповідач у справі) укладено Договір-заявка № 656-06 від 10.06.2018 на здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - договір-заявка), за умовами якого відповідач-замовник-експедитор замовив позивчаеві-перевізникові-експедитору за маршрутом: с. Нерубайське - с. Копилів, перевезти вантаж об'ємом 86 м.куб. вагою 20 т. із заднім способом завантаження, ТНП на паллетах від 30-33 шт. Дата завантаження - 10.06.2018, адреса завантаження - Одеська область, Біляївський район, Нерубайське с. рада АТБ-РЦ-22. Дата вивантаження - 11.06.2018. Адреса вивантаження - Київська область, с. Копилів, вул. Індустріальна-6 АТБ-РЦ21. Вартість перевезення - 9500 грн б/н з ПДВ. Терміни оплати - протягом 15-ти календарних днів після отримання повного пакета документів. Необхідна документація: акт виконаних робіт, рахунок, ТТН. АКТ прийому-передачі з відміткою про отримання вантажу, копія договору-заявки з мокрою печаткою, копії статутних документів. Реєстрація податкових протягом 10 днів. Справжній договір-замовлення набирає чинності з моменту підписання і діє до його повного виконання. Договір-заявка складено у двох примірниках і може бути підписаний з використанням факсимільного зв'язку. Марка авто - РЕНО НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ПІБ водія ОСОБА_1 . Договір-заявка підписана з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.
На виконання вказаного договору-заявки, позивачем прийнято та доставлено вантаж в місце призначення та передано вантаж відповідальній особі вантажоодержувача, про що підписана товарно-транспортна накладна № 4921343-0021 від 10.06.2018.
Позивачем було складено акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 на автопослуги за договором-заявкою на суму 9500 грн 00 коп. за фактично надані послуги з перевезення вантажу. 11.06.2018 позивачем виписано відповідачеві рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Претензією вих. № 2 від 03.01.2020 позивач звертався до відповідача з проханням сплатити суму боргу за надані за договором-заявкою № 656-06 від 10.06.2018 послуги з перевезення вантажу. До претензії надані акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 та рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Претензією вих. № 31 від 08.09.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням перерахувати борг за надані послуги з перевезення вантажу за договором-заявкою № 656-06 від 10.06.2018. До претензії надані акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 та рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Враховуючи відсутність оплати з боку відповідача за надані за договором-заявкою № 656-06 від 10.06.2018 послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транш Ті» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Сервіс» 9 500 грн 00 коп. за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором-заявкою було предметом позовних вимог.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з таких підстав.
Правовідносини сторін у даній справі є господарськими та такими, що склались на підставі договору-заявки № 656-06 від 10.06.2018 на здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За своєю правовою природою, договір у даній справі є договором про надання послуг перевезення.
У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до п. 3.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 3363 від 14.10.1997, перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором, примірна форма якого наведена в додатку 2.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.
У статті 917 ЦК України закріплено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За приписами статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Відповідно до ст.ст. 929, 931, 932 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.Експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
10.06.2018 між позивачем «СТ Сервіс» (перевізник, позивач у справі) та відповідачем (замовник, відповідач у справі) укладено договір-заявка № 656-06 від 10.06.2018 на здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом (марка авто - РЕНО НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ПІБ водія ОСОБА_1 ), за умовами якого відповідач-замовник-експедитор замовив позивачеві-перевізникові-експедитору за маршрутом: с. Нерубайське - с. Копилів, перевезти вантаж об'ємом 86 м.куб. вагою 20 т. із заднім способом завантаження, ТНП на пал летах від 30-33 шт. Дата завантаження - 10.06.2018, адреса завантаження - Одеська область, Біляївський район, Нерубайське с. рада АТБ-РЦ-22. Дата вивантаження - 11.06.2018. Адреса вивантаження - Київська область, с. Копилів, вул. Індустріальна-6 АТБ-РЦ21. Вартість перевезення - 9500 грн б/н з ПДВ. Терміни оплати - протягом 15-ти календарних днів після отримання повного пакета документів. Справжній договір-замовлення набирає чинності з моменту підписання і діє до його повного виконання.
Договір-заявка підписана з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вищевказаного договору-заявки, позивачем прийнято та доставлено вантаж в місце призначення та передано вантаж отримувачу, про що підписана товарно-транспортна накладна № 4921343-0021 від 10.06.2018, данні якої відповідають данним, вказаним у договорі-заявці, яка містить посилання на відповідну дату, автомобіль, перевізника, водія, вантаж, пункт навантажувача та розвантажувача, супровідні документи на вантаж, та свідчить про передачу водієм-експедитором ОСОБА_1 відповідальній особі вантажоодержувача вантажу 11.06.2018 в пункті розвантаження - РЦ21, - АДРЕСА_1 .
Позивачем було складено акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 на автопослуги за договором-заявкою на суму 9500 грн 00 коп. за фактично надані послуги з перевезення вантажу. 11.06.2018 позивачем виписано відповідачеві рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Претензією вих. № 2 від 03.01.2020 позивач звертався до відповідача з проханням сплатити суму боргу за надані за договором-заявкою 656-06 від 10.06.2018 послуги з перевезення вантажу. До претензії надані акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 та рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Претензією вих. № 31 від 08.09.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням перерахувати борг за надані послуги з перевезення вантажу за договором-заявкою 656-06 від 10.06.2018 послуги з перевезення вантажу. До претензії надані акт надання послуг №АП000000432 від 11.06.2018 та рахунок на оплату № Счт-0000432 від 11.06.2018.
Відповідач акт не підписав, рахунок у встановлений у договорі-заявці строк не сплатив. Відповіді на претензії не надав. За послуги надані позивачем не розрахувався.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач правом на подання відзиву та доказів на його обґрунтування не скористався. Про подання позову та спірної заборгованості обізнаний. Факт надання позивачем відповідачеві послуг з перевезення вантажу за договором-заявкою не спростував. Доказів оплати за послуги з перевезення в узгодженій сторонами сумі та строк не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 9500 грн 00 коп. за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом за договором-заявкою № 656-06 від 10.06.2018.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
На підставі ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.
Керуючись ст.ст 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транш Ті», ідентифікаційний код юридичної особи 37902586 (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шевченка, буд. 13, оф. 106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Сервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 34954579 (61098, м. Харків, вул. Кашуби, буд. 10) 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. та 2270 грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 04.06.2021.
Суддя А.О. Науменко