Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"25" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/74/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Чумас Г.Г. - адвокат ордер серії КС № 765885 від 18.01.2021 (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції),
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3"
про стягнення 90233,84 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 70800,45 грн. заборгованості за поставлений товар, 3529,96 грн. - 3% річних, 4150,84 грн. - інфляційних, 11752,59 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору поставки запчастин №01/19/3Ч-АС від 02.01.2019.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив.
Разом з тим в матеріалах справи міститься відзив на позову заяву за вх. №3728 від 22.02.2021, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки у видаткових накладних, які були надані суду позивачем разом з позовною заявою, в графі "отримувач товару" не зазначено ні посади, ні ПІН особи, яка прийняла товар, ні повноважень (посилання на документи), які б свідчили про повноваження такої особи на отримання матеріальних цінностей.
Також відповідач наголошував на тому, що з ряду видаткових накладних вбачається, що підписи, які стоять у графі "отримав (ла)" є різними, що дає підстави піддати сумніву щодо повноваження тієї особи (тих осіб) які нібито приймали такі матеріальні цінності.
24.05.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з триваючою пандемією, спричиненою масовим захворюванням на коронавірус COVID-19.
З приводу поданого клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає, що п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 у справі №914/6968/16.
Оскільки зазначені представником відповідача у клопотанні підстави для відкладення судового засідання не узгоджується з наведеними вище підставами для відкладення, враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, при цьому у відзиві на позовну заяву відповідач висловив свою позицію щодо суті спору, заявлене клопотання задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (Постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" (Покупець/відповідач) укладено договір №01/19/ЗЧ-АС, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця запасні частини, вузли та агрегати до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а Покупець зобов'язався її прийняти та оплатити на умовах передбачених діючим Договором та доповненнями до нього.
Найменування, кількість та вартість товару визначена у рахунках-фактурі та накладних на товар (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.5. Договору Покупець здійснює розрахунки за товар шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Постачальника грошових коштів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичної передачі товару Покупцю, та підписання відповідних видаткових накладних.
У пункті 3.3. Договору сторони погодили, що приймання-передача товару здійснюється шляхом оформлення видаткової накладної. Датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної, або передання товару перевізнику, або службі доставки для відправлення Замовнику. Право власності на товар, ризик випадкової загибелі, знищення, втрату пошкодження товару переходить до Замовника з дати поставки товару.
Сторонами у п. 4.2. Договору визначено, що за порушення термінів оплати за товар, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання, за кожний день прострочки починаючи з моменту виникнення зобов'язання по оплаті товару.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, передбачених Договором. Зобов'язання мають бути виконані належним чином (п. 8.1 Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 180044,58 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 16-28, 49-55).
Відповідач оплатив поставлений товар частково в сумі 109244,13 грн.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 70800,45 грн.
Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3529,96 грн. - 3% річних, 4150,84 грн. - інфляційних, 11752,59 грн. пені.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 70800,45 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що останні обраховані вірно, а вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви, та перевіреного судом, розмір 3% річних вірний і вимоги в цій частині складають 3529,96 грн. (а.с. 5).
Разом з тим, перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних (а.с. 5), суд зазначає, що вірним є нарахування інфляційних за наведених позивачем вихідних даних в сумі 5298,94 грн.
Проте, відповідно до положень ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача щодо невідповідності оформлення видаткових накладних, а саме: відсутність зазначення посади, ПІБ та повноважень осіб, які отримували товар, та посилання відповідача на різницю у підписах на видаткових накладних в графі "отримав", суд оцінює критично.
Так, на усіх видаткових накладних на підтвердження приймання товару з боку відповідача містяться підписи особи, яка приймала товар, який ще й скріплений печаткою відповідача.
Крім цього, слід зауважити, що відповідач, прийняв товар по всім видатковим накладним та ще частково оплатив отриманий товару в сумі 109244,13 грн.
Водночас, з рахунків на оплату по замовленню (а.с. 43-48) та відповідних платіжних доручень вбачається, що останні стосуються виключно договору №01/19/3Ч-АС від 02.01.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Отже, замовлення та отримання відповідачем всіх партій товару; часткова оплата відповідачем отриманого товару свідчать про схвалення відповідачем дій його представників (працівників) по отриманню від позивача товару по договору поставки запчастин №01/19/ЗЧ-АС від 02.01.2019 року.
Також слід зазначити, що відсутність довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей жодним чином не спростовує факту поставки та не порушує діючого законодавства, оскільки наказ Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" втратив чинність.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Сем-3" (13372, Житомирська область, Бердичівський район, с. Семенівка, вул. Героїв Майдану, 1, ід. код 34066111)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Агро Трейд" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, ід. код 41770480) 70800,45 грн. заборгованості за поставлений товар, 3529,96 грн. - 3% річних, 4150,84 грн. - інфляційних, 11752,59 грн. пені, а також 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.06.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек.)