вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.06.2021р. Справа № 904/5195/20
За позовом: Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, м. Дніпро
До: ОСОБА_1 , м. Дніпро (відповідач-1) та ОСОБА_2 , с. Дослідне (відповідач-2)
Про: стягнення 12 261, 01 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
КП «Теплоенерго» ДМР (позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1) та ОСОБА_2 (відповідач-2) про стягнення 12 261, 01 грн. (в т.ч.: 9 202, 39 грн. - основний борг; 2 511, 41 грн. - пеня; 239, 07 грн. - інфляційні втрати та 308, 14 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок не виконання відповідачами-1, 2 своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії № 060187 від 01.11.2009р. (укладеним між сторонами), за період листопад 2018р. - квітень 2020р.
Ухвалою від 29.03.21р. було відкрите провадження у справі №904/5195/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
Гр. ОСОБА_1 (відповідач-1) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача (зазначену у довідці Відділу обліку та моніторингу інформації ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 12.10.20р., а.с.124) та повернутим органами зв'язку з посиланням «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 146-149).
Гр. ОСОБА_3 (відповідач-2) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалася , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повідомлена належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення відповідачу 30.03.21р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.138).
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також,як наголосив ВС у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.03.21 р. по справі № 911/3142/19: «…Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Отже, доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення на адресу Товариства рішення суду першої інстанції, спростовуються наведеним вище. Статтею 43 ГПК України встановлений обов'язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача-1 про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також, суд враховує, що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом , не надходило.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
01.11.09р. між МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» (нова енергопостачальна організація, відповідно до додаткової угоди від 30.10.16р. до вищезазначеного договору, а.с.23) - КП «Теплоенерго» ДМР , енергопостачальна організація), ФОП Сиченко О.С. та ФОП Семида С.М. (споживач) укладено договір постачання теплової енергії №060187, відповідно до умов якого енергопостачальна організація теплопостачальна організація у період листопад 2018р. - квітень 2020р. поставила відповідачам-1,2 теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 9 202, 39 грн. ( що підтверджується відповідними актами прийому-передачі теплової енергії, рахунками на їх оплату та реєстрами отримання рахунків нарахування та актів виконаних робіт споживачами теплової енергії , які надіслані на адресу відповідачів-1,2, а.с. 81-106, а.с.50-61), а відповідачі-1, 2 відповідно до п.7.3. та 7.4. договору зобов'язалися не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з вказанням періоду, за який він сплачує; остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачами в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим; у випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.
В п.5.2. договору сторони погодили, що облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах опалення та ГВП по АДРЕСА_1 .
Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації у письмовій формі звіт про фактичне споживання теплової енергії, в термін, до 19 числа поточного місяця. (п.5.6. договору).
В п.8.2.3. договору сторони погодили, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1% , але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки. (а.с.17-19).
За твердженням позивача, відповідачі-1, 2 в порушення прийнятих на себе зобов'язань оплату поставленої теплової енергії позивачу не здійснили; у зв'язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку та акту звірки розрахунків) станом на 22.09.20р. за відповідачами рахується заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 9 202, 39 грн. (а.с.29). Окрім того - позивач відповідно до п. 8.2.3. договору та приписів ст.625 ЦК України нарахував відповідачам-1, 2: 2 511, 41 грн. - пені; 239, 07 грн. - інфляційних втрат та 308, 14 грн. - 3% річних (а.с.30-49) Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідачів-1, 2 на користь позивача, складає 12 261, 01 грн.
Згідно із інформацією, що міститься у Витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом станом на 03.06.21р.: 29.08.16р. реєстратором здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Сиченко О.С. за власним рішенням; 22.09.14р. реєстратором здійснено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Семида С.М. за власним рішенням Але враховуючи ту обставину, що послуги з постачання теплової енергії за вищенаведеним договором надавалися позивачем на користь відповідачів в той час , коли відповідачі були приватними підприємцями, цей позов підлягає розгляду саме в господарському суді.
На час прийняття рішення у справі відповідачами-1, 2 доказів сплати заборгованості (з урахуванням пені , інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідачі-1, 2 на їх спростування не подали суду жодного доказу. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути солідарно з відповідача-1: гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та з відповідача-2: гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь позивача - омунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29, оф. 504; код ЄДРПОУ 32688148): 9 202, 39 грн. - заборгованості; 2 511, 41 грн. - пені; 239, 07 грн. - інфляційних втрат; 308, 14 грн. - 3% річних та 2 102, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.06.2021р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Васильєв