вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.06.2021р. Справа № 904/3450/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Чорметремонт», м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компетент», м. Кривий Ріг
Про: стягнення 58 806, 49 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «ТД Чорметремонт» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Компетент» (відповідач) про стягнення 58 806, 49 грн. (в т.ч.: 49 687, 20 грн. - основна заборгованість; 5 753, 09 грн. - штраф; 1 669, 12 грн. - пеня; 1 286, 57 грн. - інфляційні втрати та 410, 51 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу №232/18 від 19.11.18р. (укладеним між сторонами). Окрім того - позивач просив стягнути з відповідача 6 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 05.04.21р. було відкрите провадження у справі №904/3450/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами
ТОВ «Компетент» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням , направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 04.06.21р.) та повернутим органами зв'язку з посиланням «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 48-51).
За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
19.11.18р. між ТОВ «ТД Чорметремонт» (продавець) та ТОВ «Компетент» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №232/18, відповідно до умов якого позивач за видатковими накладними №10975 від 01.12.20р., №11330 від 11.12.20р. та №11329 від 11.12.20р. здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 57 530, 90 грн. (а.с.24-26); а відповідач відповідно до умов п.4.3. договору зобов'язався здійснити оплату на підставі цього договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
В п.5.1. договору сторони погодили, що у разі порушення термінів оплати товару покупець, в першу чергу, зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення , а потім сплатити суму основного боргу. При цьому , під час надходження грошових коштів від покупця за товар за цим договором продавець спочатку зараховує нараховану суму пені і річних; окрім вищезгаданих пені і річних у разі прострочення платежу терміном 7 (семи) календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 10% від простроченої суми. (а.с.15-18).
Однак, як вказує позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив (сплачено лише 2 037, 12 грн., що підтверджується відповідним платіжним доручення, а.с.28; та сплачено 6 587, 00 грн. після звернення позивача до відповідача з претензією про сплату заборгованості, а.с.29-30; таким чином, всього відповідачем було сплачено 8 624, 12 грн.); у зв'язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку та враховуючи умови п.5.1. договору) за відповідачем станом на час звернення з цим позовом до суду рахується заборгованість в розмірі 49 687, 20 грн. (а.с.2-3).
Окрім того, позивач відповідно до п.5.1 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 5 753, 09 грн. - штрафу; 1 669, 12 грн. - пені; 1 286, 57 грн. - інфляційних втрати та 410, 51 грн. - 3% річних. (а.с.34-38).
На час винесення рішення у справі відповідач доказів погашення заборгованості (з урахуванням пені, штрафу , інфляційних втрат та 3% річних) перед позивачем не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 58 806, 49 грн.
Відповідно до положень ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно до ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст.610 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України ).
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на спростування цих обставин не надав жодного доказу. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене та відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно розміру адвокатських витрат, понесених позивачем, ці витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компетент» (50086, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Леоніда Бородича, буд. 15, офіс. 302; код ЄДРПОУ 39081218) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Чорметремонт» (49128, м. Дніпро, вул. Максима Дія, буд.8, кв. 517; код ЄДРПОУ 30540303): 49 687, 20 грн. - заборгованості; 5 753, 09 грн. - штраф; 1 669, 12 грн. - пеня; 1 286, 57 грн. - інфляційні втрати та 410, 51 грн. - 3% річних, 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору та 6 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 04.06.21р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Васильєв