вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.06.2021м. ДніпроСправа № 904/3331/21
за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"
про стягнення 41 945,00 грн. штрафу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 41 945,00 грн. - штрафу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021.Справу №904/3331/21 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що відповідно до накладної №47679824 у вагоні № 63009880 перевозився кокс доменний, насипом, у кількості - 28050 кг. Вантажність вагону становила - 70т. За результатами переважування, що підтверджується комерційним актом, встановлена розбіжність маси вантажу більше документа на 10910 кг. Вагон завантажений 05.02.2021, а перевезення вантажу (вугілля кокс) відбувалося протягом 06.02.2021 та 07.02.2021, що підтверджується відвісною від 05.02.2021 та залізничною накладною. Кокс це вид твердого палива, твердий пористий (пористість становить 49-53%). Згідно інформації наданої Українським гідрометеорологічним центром, протягом двох діб (перевезення 06-07.02.2021) температура повітря в м. Кривому Розі та на шляху слідування (Миколаївська область) була помірна холодна з показниками від -2 до -7, з невеликими опадами та дуже високою вологістю повітря до 90%. Показник вологості в 90% фактично спричинив збільшення ваги вугілля за рахунок поглинання пористою основою такої вологи. Враховуючи надмірну вологість навколишнього середовища, допустимо накопичення вологи вугіллям, що призвело до збільшення його ваги при переважуванні на більш, як 20% від ваги яка була відвантажена. Тобто Відповідач не може нести відповідальність за надмірну завантаженість вагону та невідповідність ваги вантажу перевізним документам після його передачі перевізнику (залізниці), бо Позивач прийняв до перевезення вантаж, який повністю відповідав показникам зазначеним в залізничній накладній.
Також, у відзиві на позовну заяву, Відповідач зазначив, що у разі задоволення позову, заявляє клопотання про зменшення суми штрафу, мотивоване тим, що сторони у справі є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується з обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів та згідно зі ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту. Як видно з наданих документів, Відповідач здійснив відвантаження у відповідності до вимог Статуту залізниць України, а вже протягом слідування потяга (вагону) внаслідок впливу вологості, виникли вказані порушення. Такий вплив природних явищ допустимо прийняти за форс - мажорні обставини, на які не могли вплинути сторони та, відповідно, не можуть нести відповідальність, у зв'язку з цим, Відповідач просить суд врахувати наявні підстави достатніми для реалізації права щодо зменшення надмірного розміру штрафу до суми, що не буде перевищувати 50% суми заявленого штрафу.
У відзиві на позовну заяву Відповідач зазначив, що відповідно до п. 4. ст. 250 ГПК України Відповідач подає клопотання та ініціює перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ґрунтуючись на тому, що під час підготовки відзиву виявив та вважає, що справа є нестандартною, обставини спірними та такими, що повинні бути доведені належними та допустимими доказами ( в т.ч. отримання відповіді на адвокатський запит), обґрунтованими міркуваннями сторін, в зв'язку з чим, Відповідач заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2021 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттіл Кривий Ріг" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, господарський суд
06.02.2020 за накладною №47679824, зі станції Кривий-Ріг Придніпровської залізниці на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено групу вагонів з вантажем - кокс доменний. Всього відправлено 5 вагонів з масою вантажу від 28050 кг до 39350 кг.
Відповідно до п. 24 накладної № 47679824, масу вантажу визначено відправником.
Спосіб визначення маси: вагонні ваги, статичні (150 т), заводський номер НОМЕР_1 DGV-U-150-8930.
Вантажовідправником є ПАТ "АрселорМіттіл Кривий Ріг".
Вантажоодержувачем за вказаною залізничною накладною є ТОВ "Трансінвестсервіс".
07.02.2021 на станції Тимкове Одеської залізниці виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні №63009880, у зв'язку з чим вагон був відчеплений для огляду та контрольного зважування на вагонних вагах, про що складені акти загальної форми ГУ-23 № 696, 60089.
Для засвідчення наведених обставин складено комерційний акт №414115/4, у якому зазначено: на підставі актів загальної форми №696, 6009 від 07.02.2021 ст. Тимкове Од. проведено комісійне зважування вагону №63009880 на справних 150 т зал. Тензометричних статичних вагах ст. Тимкове ВТВ-1СТ (держ.повірка 09.12.20р.), у присутності: начальника станції Лаврукович Л.В., заступника начальника станції Ванди Д.І., старшого приймальника поїздів Биченко Н.С., приймальника поїздів Черниш В.Б. В документі зазначено: Насипом. Кокс доменний. Вантаж промаркований вапном. Навантаження "шапкою" вище бортів 100мм. Спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150 т). Маса вантажу - 28050 кг, тара вагона - 23300 кг". Фактично виявилось: маса вантажу брутто 62260 кг, тара з ПД 23300 кг, нетто 38960 кг, що більше документу на 10910 кг. Навантаження у вагоні насипом, з "шапкою" вище бортів 100 мм. Вантаж маркований вапном, що відповідає зазначеному у перевізному документі, маркування не пошкоджене. Вагон глухо дверний, люка закриті щільно, просипання ватажу немає. Зважування вагону №63009880 проводилося двічі, вага більше документу на 10910 кг підтвердилась.
На станції призначення, відповідно до вимог п.12 Правил зроблено запис "що під час видачі вантажу, різниці проти цього акта не виявлено". Даний акт підписано відповідальними особами залізниці, які приймали участь у перевірці. Зауважень під час перевірки не було.
З посиланням на п. 122, 118 Статуту залізниць України (далі Статут), за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу, Позивач нарахував Відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (8389,00 грн. х 5= 41 945, 00 грн.).
Відповідач, з посиланням на інформацію Українського гідрометеорологічного центру, повідомив, що протягом двох діб перевезення (06-07.02.2021) температура повітря в м. Кривому Розі та на шляху слідування (Миколаївська область) була помірна, холодна, з показниками від -2 до -7, з невеликими опадами та дуже високою вологістю повітря до 90%, заявив, що саме висркв вологість спричинила збільшення ваги вугілля за рахунок поглинання пористою основою вологи.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: наявність порушення з боку Відповідача при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу.
Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Частиною 1 ст. 307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (п.5 Статуту).
Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з п. 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі Правила), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542).
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил).
Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з п. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.
Згідно з ч. 1, 2 п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (підпункт 4 п. 52 Статуту).
Відповідно до ч. 1 п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до п. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
За пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. (п.118 Статуту).
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з наведених у відзиві підстав та просить зменшити розмір стягуваного штрафу.
Перевіривши доводи сторін, беручи до уваги те, що саме Відповідач визначав масу вантажу зазначену в залізничній накладній, суд приймає позицію Позивача та не погоджується з доводами Відповідача.
Так, судом встановлено, що саме Відповідач визначав масу вантажу зазначену в залізничній накладній, доказів участі працівників залізниці у визначенні маси вантажу у спірному вагоні (оплата за таку участь передбачена п.4.2 Збірника тарифів) Відповідач суду не надав, обов'язковість такої участі працівників Залізниці чинним законодавством не передбачена, Позивач не ставив під сумнів повірку та коректну роботу вагонних ваг, на яких Відповідач зважував вантаж перед відправкою.
Згідно з п. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів вантажовідправник при заповненні комплекту перевізних документів повинен вказати масу вантажу у кілограмах.
Згідно з ч. 1, 2 п. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній; залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (пп. 4 п. 52 Статуту).
За таких обставин, суд не приймає заперечення Відповідача про передачу до перевезення вантажу, який повністю відповідав показникам, зазначеним в залізничній накладній.
Судом враховано положення пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, відповідно до якого надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%.
Так, за накладною №47679824 у вагоні №63009880 0,2% від маси вантажу складає 56,1 кг, у зв'язку з чим, виявлена невідповідність фактичної маси вантажу масі вказаній в перевізних документах в сторону збільшення у розмірі 10910 кг перевищує норму та виходить за межі граничного розходження визначення маси нетто.
Позицію Відповідача, що вантаж набрав більше 50% вологи від завантаженої ваги під час перевезення, у зв'язку з його гігроскопічністю, суд не приймає, як не доведену належними й допустимими доказами (наприклад - висновком експерта).
При цьому, суд бере до уваги, що за залізничною накладною №47679824 перевозилося 5 вагонів з вантажем коксу, однак Відповідач не надав доказів, що за однакових умов, маса вантажу значно змінилася і у решті 4 вагонах.
Також Відповідач не надав належних доказів наявності форс-мажорних обставин, які можуть посвідчуватися тільки певними доказами (довідкою ТПП).
Щодо зменшення суми штрафу, слід зазначити, що ст. 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
У даному випадку розмір штрафу визначено п. 122, 118 Статуту. Тобто сума штрафу чітко передбачена Статутом і зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено. З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241,247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 (код 24432974) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 (код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 (код 40081200) 41 495,00 грн. - штрафу, 2 270,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 04.06.2021
Суддя С.Г. Юзіков