вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
04.06.2021м. ДніпроСправа № 904/5433/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське бюро "Сілл" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 41747158)
до відповідача-1: Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Пушкіна, 55, ідентифікаційний код 21927416)
відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Конопелькіна Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання незаконними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсним договору
Суддя Крижний О.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське бюро "Сілл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та залучення відповідача-2 просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Конструкторське бюро "Сілл", зазначене у інформації уповноваженої особи Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради про відхилення пропозиції спрощеної закупівлі від 31.05.2021 (без номеру), оформлено у вигляді протоколу (рішення) замовника від 31.05.2021 та оприлюдненого 31.05.2021 у процедурі спрощеної/допорогової закупівлі "ДК 021:2015: 98390000-3: Інші послуги (Послуги демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій)", оголошення про проведення якої розміщено 19.05.2021 на веб-порталі https://prozzorro.gov.ua/ за UА-2021-05-19-011143-b;
- визнати незаконним та скасувати рішення про визначення переможцем Фізичної особи - підприємця Конопелькіна Олександра Вікторовича, зазначене у інформації уповноваженої особи Комунального підприємства "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та про намір укласти договір про закупівлю від 31.05.2021 оприлюдненому 31.05.2021 у процедурі спрощеної/допорогової закупівлі "ДК 021:2015: 98390000-3: Інші послуги (Послуги демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій)", оголошення про проведення якої розміщено 19.05.2021 на веб-порталі https://prozzorro.gov.ua/ за UА-2021-05-19-011143-b;
- зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради повторно розглянути пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське бюро "Сілл" з урахуванням висновків суду;
- визнати недійсним договір №31/05 від 31.05.2021, укладений між Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Конопелькіним Олександром Вікторовичем за наслідками процедури спрощеної/допорогової закупівлі "ДК 021:2015: 98391000-0 - Послуги виведення з експлуатації, оголошення про проведення якої розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UА-2021-05-19-011143-b.
Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами проведеного аукціону 28.05.2021 позивач був обраний переможцем з ціновою пропозицією 129346,75 грн. з ПДВ. Проте, протокольним рішенням уповноваженої особи відповідача-1 від 31.05.2021 відхилено тендерну пропозицію позивача та визначено переможцем спрощеної закупівлі іншого учасника торгів з найвищою ціновою пропозицією у розмірі 184000,00 грн. - ФОП Конопелькіна Олександра Вікторовича. Позивач вважає незаконним відхилення його пропозиції закупівлі.
Також від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій просить:
- заборонити Комунальному підприємству "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Пушкіна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 21927416) виконання будь-яких дій за договором №31/05 від 31.05.2021, укладеним з Фізичною особою-підприємцем Конопелькіним Олександром Вікторовичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішення у справі.
- заборонити Фізичній особі-підприємцю Конопелькіну Олександру Вікторовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виконання будь-яких дій за договором №31/05 від 31.05.2021 року, укладеним з Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Пушкіна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 21927416) до набрання законної сили рішення у справі.
Заява обґрунтована тим, що позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача-1 є таким, що суперечить положенням Закону, порушує права та інтереси позивача. за твердженням позивача, відповідач-1 не об'єктивно та упереджено оцінив пропозицію позивача, оскільки пропозиція позивача повністю відповідала вимогам викладених в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, і цінова пропозиція позивача була найменшою.
Також, на думку позивача, дії відповідача-1 щодо відхилення всіх інших пропозицій учасників спрощеної закупівлі, які були найнижчими та обрання переможцем саме Фізичну особу-підприємця Конопелькіна Олександра Вікторовича, містять ознаки корупційного діяння і зловживанням владою та порушують принципи здійснення публічних закупівель.
Позивач зазначає, що звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, а тому судове рішення у разі задоволення, не вимагатиме примусового виконання. Відтак, є обґрунтовані ризики, що до моменту прийняття рішення у справі відповідач-1 на підставі укладеного договору з Фізичною особою-підприємцем Конопелькіним Олександром Вікторовичем виконає укладений договір.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18).
Також позивач зауважує, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявлені заходи забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, водночас, вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав учасників справи, що відповідає правовій природі забезпечення позову.
Так, предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення про відхилення пропозиції позивача спрощеної закупівлі від 31.05.2021; визнання незаконним та скасування рішення про визначення переможцем відповідача-2 у процедурі спрощеної/допорогової закупівлі "ДК 021:2015: 98390000-3: Інші послуги (Послуги демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій)", оголошення про проведення якої розміщено 19.05.2021 на веб-порталі https://prozzorro.gov.ua/ за UА-2021-05-19-011143-b; зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути пропозицію позивача з урахуванням висновків суду; визнання недійсним договору укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2.
Суд звертає увагу, що оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.
Суд звертає увагу, що відхилення пропозиції позивача, визначення переможцем відповідача-2 та укладення договору між відповідачем-1 та відповідачем-2 здійснено в один день - 31.05.2021.
Укладений договір передбачає загальний строк надання послуг за кодом ДК 021:2015-98391000-0 "Послуги виведення з експлуатації" "Послуги з демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій)" - до 31.12.2021. Однак послуги можуть бути надані і найближчим часом.
При цьому, якщо допустити виконання договору, то у випадку задоволення позову і визнання договору недійсним права позивача відновити буде неможливо.
Особливістю договорів надання послуг є те, що послуги споживаються в момент їх надання. Так, оскільки послуги (роботи) вже будуть надані відповідачем-2, повторний розгляд пропозиції позивача буде неможливим. Відповідно, неможливим буде і укладення договору з позивачем.
Тому є всі підстави вважати, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам-1,2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору №31/05 від 31.05.2021 до прийняття рішення по суті, ефективний захист прав позивача стане неможливим, а також істотно ускладнить виконання можливого рішення господарського суду щодо відновлення порушених прав та інтересів позивача у даній справі.
Отже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам-1,2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання договору №31/05 від 31.05.2021 до прийняття рішення по суті (у разі задоволення позовних вимог у даній справі), призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому.
Аналогічний правовий висновок про правомірність такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти дії на виконання договору, укладеного за результатами торгів, міститься у постановах Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 905/1057/20, від 21 лютого 2019 року у справі №904/3168/18, від 22 листопада 2018 року у справі №902/402/18.
Обставини зазначених справ є схожими з обставинами даної справи, а тому зазначені Висновки Верховного Суду та релевантними та підлягають врахуванню при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.
Також, при розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави - учасниці. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статті 6 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.
Крім цього, згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005р. (заява №38722/02).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів позивач запропонував найнижчу цінову пропозицію, а тому мав правомірні очікування на укладення договору з замовником процедури закупівлі. Позовні вимоги спрямовані, по суті, на поновлення такого становища. Тому виконання укладеного з іншою особою договору унеможливить поновлення прав позивача у випадку задоволення позову. Також суд враховує, що позивачем фактично оскаржується відхилення його пропозиції та визнання переможцем іншої особи.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона сторонам договору вчиняти дії за цим договором є обґрунтованим та адекватним.
Застосування зазначеного заходу пов'язується з обставинами, на які позивач послався в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (у випадку задоволення позовних вимог), подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи будуть надані послуги за договором та оплачені, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Вказані обставини підтверджують відповідність та адекватність обраного позивачем заходу забезпечення позову щодо заборони виконання договору.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту цілком ефективним та обґрунтованим, оскільки у повній мірі захистить його права (у разі задоволення позову).
Водночас, у разі відмови у позові відповідач-2 не втратить можливості надати послуги за договором відповідачу-1.
Крім того, учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення та ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у випадку задоволення позовних вимог), виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
З урахуванням вимог статті 74 та статті 136 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить виконання рішення господарського суду в частині відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Відповідно до Висновку Верховного Суду у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 905/1057/20 вжиття заходів забезпечення позову після проведення торгів є правомірним та таким, що не полягає у припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення торгів.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Частиною 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Отже, частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське бюро "Сілл" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 41747158) про забезпечення позову задовольнити повністю.
Заборонити Комунальному підприємству "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Пушкіна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 21927416) виконання будь-яких дій за договором №31/05 від 31.05.2021, укладеним з Фізичною особою-підприємцем Конопелькіним Олександром Вікторовичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Заборонити Фізичній особі-підприємцю Конопелькіну Олександру Вікторовичу ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виконання будь-яких дій за договором №31/05 від 31.05.2021 року, укладеним з Комунальним підприємством "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Пушкіна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 21927416).
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-конструкторське бюро "Сілл" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 41747158).
Боржник-1: Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Пушкіна, будинок 55, ідентифікаційний код юридичної особи 21927416);
Боржник-2: Фізична особа-підприємець Конопелькін Олександр Вікторович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Дата набрання ухвалою законної сили - 04.06.2021.
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки - до 04.06.2024.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О.М. Крижний