вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" травня 2021 р. Cправа №902/191/21
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське", с.Селище Тиврівського району Вінницької області
про стягнення 425005,71 грн заборгованості згідно договору купівлі-продажу
за участю представника позивача: Луцька Р.М., діє на підставі ордеру (в режимі відеоконференції).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився
02.03.20201 на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" заборгованості за Договором купівлі-продажу насіння №10994 від 27.12.2019 у розмірі 425005,71 грн, з яких: 399420,00 грн - сума основного боргу, 12461,90 грн - пеня, 3473,33 грн - 3% річних, 9650,48 грн - сума, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою суду від 09.03.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/191/21, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 06.04.2021.
17.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення судового засідання, призначеного на 06.04.2021 о 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції, за допомогою сервісу "EasyCon".
Ухвалою суду від 22.03.2021 задоволено клопотання представника позивача та постановлено провести судове засідання 06.04.2021 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon" за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна".
Відповідно до ухвали суду від 06.04.2021 закрито підготовче провадження у справі №902/191/21, призначено справу для судового розгляду по суті на 25.05.2021; повідомлено учасникам справи про дату, час та місце розгляду справи по суті; задоволено клопотання представника ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" про участь в судовому засіданні, 25.05.2021 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
На визначену дату та час (25.05.2021) у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, хоча про призначене судове засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 06.04.2021.
Копію ухвали від 06.04.2021 відповідач отримав - 15.04.2021, що підтверджується поштовим повідомленням вх. №2347 від 22.04.2021 (а.с.104, том 1).
Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Недотримання строків розгляду справ судом порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"), а також в організації судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд враховує, що неявка відповідача чи його представника в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
В судовому засіданні (25.05.2021) представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення - 25.05.2021 об 11 год. 40 хв.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися.
В судовому засіданні 25.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
27.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Піонер насіння Україна" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу насіння № 10994 (далі - Договір).
Згідно Протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Піонер Насіння Україна" від 30.09.2020 №53 змінено назву з ТОВ "Піонер Насіння Україна" на ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" (а.с. 16-19, том 1).
Згідно з пунктом 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця в строки та на умовах, передбачених цим Договором перелік Насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Рiоnееr першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку; визначеному цьому Договорі та Додатках до нього та використати Насіння для власних потреб без права перепродажу.
Підставою для здійснення оплати є Рахунок на оплату Насіння. Без Рахунку, виписаного Продавцем, передплата (оплата) не зараховується. Рахунок є дійсним для оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його виписки Продавцем. У призначенні платежу слід вказувати всю Інформацію, зазначену в Рахунку (п.2.1. Договору).
Всі розрахунки по Договору проводяться виключно в безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок, зазначений в Договорі (п.2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що поставка та приймання-передача Насіння між Сторонами цього Договору здійснюється Покупцем однією чи декількома партіями Насіння зі складів ТОВ "Піонер Насіння Україна" в порядку та строк, який зазначений в Додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в Додатку №1.
В разі прострочення з оплати за поставлену Партію Насіння, Покупець буде зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості за Насіння та за кожний день прострочення, починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 (десяти) % від суми простроченої заборгованості за Насіння. Для розрахунку розміру пені використовується вартість, вказана в Рахунку. Сплата пені не звільняє Покупця від зобов'язання сплатити грошові кошти за поставлену Партію Насіння (п.5.2. Договору).
Договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання (п. 9.5 договору).
У Додатку №3802037050 від 15.01.2020 року до Договору із змінами та доповненнями викладеними у Додатковій угоді №1 від 23.03.2020, визначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки.
Сторони погодили поставку насіння кукурудзи Р8812 (П8812) ФорсЗеа у кількості 42 мішки та насіння кукурудзи Р9074(П9074) ФорсЗеа у кількості 70 мішків на загальну суму 441 964,32 грн у тому числі ПДВ 73 662,40 грн; термін оплати 80% - 88 294,88 грн не пізніше 20.10.2020 року; умови поставки СРТ (Інкотермс 2010) та адреса поставки: 23316, Селище, вул. Шевченка, 135В.
На виконання умов зазначених вище Договору відповідач здійснив передоплату вартості насіння в розмірі 20% в сумі 88 394,88 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №504 від 27.01.2020 (а.с. 40, том 1).
Позивач на виконання зазначених положень Договору здійснив поставку насіння, що підтверджується видатковою накладною № 3807049266 від 26.02.2020; довіреністю №3 від 20.02.2020 на отримання насіння; товарно-транспортною накладною № 5970529 від 26.02.2020 року; видатковою накладною №3807053184 від 31.03.2020; довіреністю №15 від 31.03.2020 на отримання насіння; товарно-транспортною накладною №5996505 від 31.03.2020.
Відповідач в порушення умов укладеного договору не здійснив оплату за отриманий товар у строки, визначені у Договорі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 353 569,44 грн.
У Додатку №3802038150 від 04.02.2020 до Договору, визначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки.
Сторони погодили поставку насіння кукурудзи Р8812(П8812) ЛУМІГЕН у кількості 14 мішків та насіння кукурудзи Р9074(П9074) ЛУМІГЕН у кількості 5 мішків на загальну суму 70 705,20 грн у тому числі ПДВ 11 784,20 грн; термін оплати 80% не пізніше 20.10.2020 року в сумі 56 564,16 грн в т. ч. ПДВ, умови поставки СРТ (Інкотермс 2010) та адресу поставки: 23316, Селище, вул. Шевченка 135В.
На виконання умов Договору відповідач здійснив передоплату насіння в розмірі 20% в сумі 14 141,04 грн.
Позивач здійснив поставку насіння, що підтверджується видатковою накладною №3807050769 від 16.03.2020 року; видаткова накладною №3807050740 від 16.03.2020, довіреністю № 8 від 15.03.2020 року на отримання насіння; товарно-транспортною накладною №5984304 від 16.03.2020 року; товарно-транспортною накладною №5984372 від 16.03.2020 року.
Відповідач не здійснив оплату отриманого товару у строки, визначені у Договорі, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 56 564,16 грн.
У Додатку №3802044106 від 26.03.2020 до Договору, визначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки, зокрема, сторони погодили поставку насіння кукурудзи Р9241(П9241) ЛУМІГЕН у кількості 3 мішків на загальну суму 3,60 грн у тому числі ПДВ 0,60 грн; термін оплати не пізніше 20.10.2020 - 100% в сумі 3,60 грн в т. ч. ПДВ.
Позивач на виконання зазначених положень Договору здійснив поставку насіння, що підтверджується видатковою накладною № 3807056592 від 18.04.2020 на суму 3,60 грн.
Позивач також здійснив поставку насіння кукурудзи Р9241(П9241) ЛУМІГЕН, що підтверджується видатковою накладною №3807056575 від 18.04.2020 на суму 1,20 грн.
Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, зокрема, 29.04.2020 року на суму 115,40 грн; 20.10.2020 року на суму 10 603,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач передав відповідачу товар на суму 512 674,32 грн. Відповідачем сплачено на рахунок позивача 113 254,32 грн.
Таким чином, сума основної заборгованості ТОВ "Селищанське" перед ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" становить 399 420,00 грн.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що сплата штрафних санкцій та пені за цим Договором повинна бути здійснена Стороною, яка прострочила або не виконала своїх зобов'язань частково або в повному обсязі лише за умов отримання відповідної вимоги від іншої Сторони. Строк сплати штрафної санкції - 7 (сім) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Стороною, яка порушила Договір.
10.02.2021 року представником позивача направлено на адресу місцезнаходження відповідача (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) цінний лист з претензією про сплату заборгованості за Договором купівлі-продажу насіння № 10994 від 27.12.2019 року з повідомленням про нарахування штрафних санкцій (а.с. 52-54, том 1).
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу насіння №10994 від 27.12.2019 в частині проведення розрахунків за отриманий товар стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з відповідача 399 420,00 грн основного боргу 12 461,90 грн - пені за період з 20.10.2020 по 02.02.2020, 3473,33 грн -3% річних за період з 20.10.2020 по 02.02.2021, 9650,48 грн інфляційних втрат за період з 20.10.2020 по 02.02.2020.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.
За змістом ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Аналіз Договору свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи підтверджують неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків за товар у встановлений Договором строк.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 399420,00 грн боргу.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом терміни виконання відповідачем зобов'язання закінчились, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови Договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання ним взятих на себе за Договором зобов'язань.
На виконання Договору та Додаткової угоди позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 512674,32 грн, що стверджується видатковими накладними; товарно-транспортними накладним, довіреностями на отримання товару, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 113254,32 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №504 від 27.01.2020 на суму 88394,88 грн (а.с. 40, том 1), та бухгалтерською довідкою позивача від 18.05.2021 (а.с. 110, том 1).
Враховуючи, що на момент звернення з позовом до суду доказів погашення заборгованості за отриманий товар в повному обсязі відповідач суду не надав, а тому позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 399 420,00 грн.
Відтак вимога позивача про стягнення 399420,00 грн заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 3473,33 грн - 3% річних за період з 20.10.2020 по 02.02.2021 та 9650,48 грн - інфляційних втрат за період з 20.10.2020 по 02.02.2021.
Розглядаючи зазначені вимоги, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам чинного законодавства.
Перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків 3% річних, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3473,33 грн - 3% річних, із зазначенням початку періоду нарахувань з 20.10.2020.
Разом з тим у Додатку №3802037050 від 15.01.2020 до Договору із змінами та доповненнями викладеними у Додатковій угоді №1 від 23.03.2020 сторонами визначено термін оплати 80% вартості товару (353579,52 грн) не пізніше 20.10.2020, у Додатку №3802038150 від 04.02.2020 до Договору визначено термін оплати 80% вартості товару (56564,16 грн) не пізніше 20.10.2020, у Додатку №3802044106 від 26.03.2020 до Договору визначено термін оплати 100% вартості товару (3,60 грн) не пізніше 20.10.2020.
Згідно з частинами першою, другою статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Частина 2 цієї статті передбачає, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відтак, 20.10.2020 є останнім днем, коли зобов'язання щодо оплати товару мало бути виконано відповідачем, тому до стягнення підлягають 3% річних в розмірі 3440,59 грн за період з 21.10.2020 по 02.02.2021 з суми основного боргу 399 420,00 грн, яка визначена позивачем.
Отже, позов в частині стягнення 3473,33 грн пені підлягає задоволенню частково в розмірі 3440,59 грн, в стягненні 32,74 грн - 3% річних слід відмовити.
Здійснивши обрахунок заявлених позивачем інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем нарахування не перевищують розрахунок суду, відтак позов у зазначеній частині підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем, а саме: 9650,48 грн.
За порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 12461,90 грн пені.
Розглядаючи позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 12461,90 грн пені, суд враховує таке.
У відповідності до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, згідно з п.5.2. Договору в разі прострочення з оплати за поставлену Партію Насіння, Покупець буде зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості за Насіння та за кожний день прострочення, починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 (десяти) % від суми простроченої заборгованості за Насіння. Для розрахунку розміру пені використовується вартість, вказана в Рахунку. Сплата пені не звільняє Покупця від зобов'язання сплатити грошові кошти за поставлену Партію Насіння.
Перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків пені, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12461,90 - пені, із зазначенням початку періоду нарахувань з 20.10.2020.
У Додатку №3802037050 від 15.01.2020 року до Договору із змінами та доповненнями викладеними у Додатковій угоді №1 від 23.03.2020 сторонами визначено термін оплати 80% вартості товару (353 579,52 грн) не пізніше 20.10.2020, у Додатку №3802038150 від 04.02.2020 до Договору визначено термін оплати 80% вартості товару (56564,16 грн) не пізніше 20.10.2020, у Додатку №3802044106 від 26.03.2020 до Договору визначено термін оплати товару (3,60 грн) не пізніше 20.10.2020.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що сплата штрафних санкцій та пені за цим Договором повинна бути здійснена Стороною, яка прострочила або не виконала своїх зобов'язань частково або в повному обсязі лише за умов отримання відповідної вимоги від іншої Сторони. Строк сплати штрафної санкції - 7 (сім) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги Стороною, яка порушила Договір.
10.02.2021 року представником позивача направлено на адресу місцезнаходження відповідача (зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) цінний лист з претензією про сплату заборгованості за Договором купівлі-продажу насіння №10994 від 27.12.2019 року з повідомленням про нарахування штрафних санкцій (а.с. 52-54, том 1).
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.
У пункті 5.2. Договору сторони визначили, що нарахування пені на суму простроченої заборгованості здійснюється починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 (десяти) % від суми простроченої заборгованості.
З урахуванням умов п.5.2 Договору стягненню підлягає пеня за період з 22.10.2020 по 02.02.2021, тобто з 2 (другого) банківського дня, а не з 20.10.2020 як визначено позивачем (день, коли зобов'язання мало бути виконано відповідачем) з суми основного боргу 399 420,00 грн.
При цьому здійснивши обрахунок заявленої позивачем пені з урахуванням виявлених помилок, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем нарахування не перевищують розрахунок суду, відтак позов у зазначеній частині підлягає задоволенню в сумі, заявленій позивачем, а саме: 12461,90 грн.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч.1 статтею 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.
В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 року).
З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи позивача та не залишено поза увагою жодний його аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст. 2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.
При цьому суд взяв до уваги, що відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, належних та допустимих доказів погашення заборгованості, власного контррозрахунку заборгованості.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
В силу приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як слідує з матеріалів справи, 13.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Піонер Насіння Україна" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "СЕЕ Атторнейс" (CEE Attorneys) (Адвокатське об'єднання) укладено Договір №30-LS/17 про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1. якого Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, визначених цим Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар) за її надання та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання доручення.
Згідно з п. 1.2. Договору №30-LS/17 від 13.11.2017 правова допомога, яка надається Адвокатським об'єднанням, полягає у наступному: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта (п.1.2.1 Договору); здійснення захисту прав та законних інтересів Клієнта, його працівників (п.1.2.2. Договору); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п.1.2.3. Договору); представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, а також перед фізичними та юридичними особами п.1.2.7.Договору.
Відповідно до п. 3.1.1. клієнт зобов'язаний сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що якщо інше не буде узгоджено Сторонами в додатках до цього Договору, вартість послуг Адвокатського об'єднання з надання правової допомоги складається з: гонорару, що визначатиметься шляхом множення кількості часу, витраченого працівниками Адвокатського об'єднання на надання послуг, на відповідні погодинні ставки цих працівників, визначені в Додатку №1 до Договору; (п.4.1.1. Договору); компенсації витрат на надання правової допомоги відповідно до Розділу 5 цього Договору (пункт 4.1.2. Договору).
Гонорар є формою винагороди Адвокатського об'єднання за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту (п.4.2. Договору).
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, фінансовий стан Клієнта, кількість витраченого Адвокатським об'єднанням часу та інші істотні обставини (п.4.3. Договору).
Сторони у додатках до Договору можуть визначати попередню оцінку ймовірної вартості за надання правової допомоги. Остаточна вартість надання правової допомоги визначатиметься на підставі часу, фактично затраченого працівниками Адвокатського об'єднання на надання правової допомоги та відображеного в погодинних звітах про надані послуги (п.4.4. Договору).
Пунктом 4.5. Договору встановлено, що з метою визначення вартості надання правової допомоги Адвокатське об'єднання здійснює облік часу, затраченого працівниками Адвокатського об'єднання на надання правової допомоги, в часових частках, що становлять одну дванадцяту (1/12) години. Мінімальний час, що враховується при обліку часу на виконання певної роботи, складає одну дванадцяту (1/12) години.
З метою визначення вартості правової допомоги, підлягає обліку будь-яка робота, що здійснюється працівниками Адвокатського об'єднання в інтересах Клієнта у зв'язку з наданням правової допомоги, зокрема: вивчення та аналіз документів; підготовка документів (договорів, юридичних висновків, листів, запитів та ін.; участь, в переговорах; підготовка до судових засідань та участь в них; відрядження; проведення у випадку необхідності нарад між працівниками Адвокатського об'єднання з питань, пов'язаних з наданням правової допомоги Клієнту (внутрішні наради); інша робота, пов'язана з наданням правової допомоги Клієнту (п.4.6.-4.6.7. Договору).
У випадку, коли двоє та більше працівників Адвокатського об'єднання одночасно зайняті роботою у справі Клієнта, час, витрачений кожним з них, буде враховуватися при визначенні вартості правової допомоги (п.4.7. Договору).
Адвокатське об'єднання виставляє рахунки за вже надану правову допомогу щомісячно. Якщо суми, що підлягають оплаті за правову допомогу, надані впродовж певного місяця, на думку Адвокатського об'єднання, будуть незначними, Адвокатське об'єднання може включати такі суми в рахунки за наступні місяці (п.4.9 Договору).
Пунктами 5.1.-5.1.5. Договору передбачено, що крім оплати вартості правової допомоги, Клієнт відшкодовує Адвокатському об'єднанню всі витрати та видатки, понесені Адвокатським об'єднанням у зв'язку з наданням правової допомоги. Такі Витрати включають: поштові витрати; витрати на відрядження, транспортні витрати, витрати на проживання; переклади документів на іноземні мови та з іноземних мов; витрати по сплаті різного роду зборів та мит; витрати на оплату експертів із спеціальних питань;
У зв'язку зі зміною найменування Адвокатського об'єднання з "СЕЕ Атторнейс" на "ЕС ЕЛ ЕЙ", зміни банківських реквізитів та електронних адрес, сторони Додатковою угодою №1 від 26.11.2019 внесли відповідні зміни до Договору про надання правової допомоги № 30-LS/17.
У зв'язку зі зміною найменування Клієнта з ТОВ "Піонер Насіння Україна" на ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна", зміною місцезнаходження та електронної адреси Додатковою угодою №2 від 20.10.2020 сторонами внесено відповідні зміни до Договору про надання правової допомоги № 30-LS/17 від 13 листопада 2017.
Додатковою угодою №3 від 22.12.2020 сторонами внесено зміни до Договору про надання правової допомоги № 30-LS/17 від 13 листопада 2017 та викладено Додаток №1 до Договору "Погодинні ставки працівників Адвокатського об'єднання" у новій редакції.
Згідно додатку №26 від 22.12.2010 до Договору про надання правової допомоги №30-LS/17 від 13 листопада 2017 Адвокатське об'єднання зобов'язується надати Клієнту правову допомогу з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, яка включає в себе наступне: аналіз документів, наданих Клієнтом, щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (код ЄДРПОУ 03734760); надання Клієнту консультацій із законодавства України щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (код ЄДРПОУ 03734760); підготовка, підписання та направлення листів, претензій, процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта у справі, що розглядатиметься Господарським судом Вінницької області між ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" та ТОВ "Селищанське" (код ЄДРПОУ 03734760); періодичне інформування Клієнта про хід та проміжні результати надання правової допомоги.
Згідно з п.2. Додатку №26 від 22.12.2020 обсяг правової допомоги, визначений в п. 1 цього Додатку, є орієнтовним. Фактично надана правова допомога буде залежати від доцільності та можливості її надання, та буде узгоджуватися Сторонами усно або за допомогою направлення листів Адвокатським об'єднанням та прийняття запропонованого плану дій Клієнтом шляхом використання електронної пошти.
Загальна вартість правової допомоги Адвокатського об'єднання за цим Додатком складає 25 000,00 грн без ПДВ (п.4 Додатку).
Слід зазначити, що до позовної заяви позивачем додано попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, який включає: аналіз документації, наданої Клієнтом, перевірку правильності та належності оформлення господарських відносин з контрагентом адвокатом (1 година вартість 3000 грн), досудове врегулювання спору: підготовка претензії, вимоги про сплату штрафних санкцій, отримання доказів, виготовлення копій документів адвокатом (1 година вартість 3000 грн), підготовка позовної заяви до Господарського суду партнером (2 години вартість 5000 грн); представництво інтересів Клієнта адвокатом в суді - участь в судових засіданнях, юридичний аналіз заяв по суті справи, отриманих від відповідача (2 години вартість 5000 грн;) підготовка та подання заяв по суті справи та інших процесуальних документів адвокатом (1 година вартість 3000 грн) (а.с. 70, том 1).
Також матеріали справи містять копії Свідоцтва серія КС №5270/10 від 19.12.2014 про право Іванова Вадима Петровича, на заняття адвокатською діяльністю, ордер серії КС №847795 від 24.02.2021 на представництво Івановим Вадимом Петровичем інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна".
Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву від 24.02.2021 у даній справі від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" підписано представником адвокатом Івановим Вадимом Петровичем.
Також матеріали справи містять копії Свідоцтва серія ЧК №001226 від 15.11.2019 про право Луцька Романа Миколайовича, на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру серії КС №847798 від 16.03.2021 на представництво Луцьком Романом Миколайовичем інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна".
Слід зазначити, що Луцько Роман Миколайович представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, що стверджується протоколами судових засідань від 06.04.2021 та 25.05.2021.
В підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем подано засвідчені копії рахунку на оплату від 25.01.2021 року №02-25/01-2021 та платіжного доручення від 26.01.2021 року №160019578 про сплату ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" на рахунок АО "ЕС ЕЛ ЕЙ" коштів в розмірі 30 000,00 грн.
Суд враховує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права (постанова Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18).
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Окрім того, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено позицію, що розподілу підлягають витрати на професійну правничу допомогу незалежно від того чи їх фактично сплачено чи має бути сплачено, що слідує зі змісту п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, отже, у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.
Так, матеріалами справи підтверджується реальний обсяг наданої адвокатським об'єднанням правової допомоги на суму 25 000,00 грн та 5000,00 грн - ПДВ згідно рахунку на оплату №02-25/01-2021 від 25.01.2021 (а.с. 108, том 1).
З огляду на викладене, беручи до уваги, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат в сумі (29 997,68 грн) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Селищанське" в силу приписів ст. 129 ГПК України, оскільки позов задоволено частково.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, ч.9 ст.165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанське" (вул.Шевченка, буд.135В, с.Селище, Тиврівський район, Вінницька обл., 23316, код юридичної особи 03734760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" (вул.Жилянська, 68, офіс 285, м.Київ, 01033, код юридичної особи 31352075) 399 420,00 грн - основного боргу, 12 461,90 грн - пені, 3440,59 грн - 3% річних, 9650,48 грн - інфляційних втрат 6374,60 грн - витрат зі сплати судового збору та 29 997,68 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. В стягненні 32,74 грн - 3% річних відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 0,50 грн та 2,32 грн витрат на професійну правничу допомогу - залишити за позивачем.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Копії рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом та позивачу - на електронну адресу (info@semperlegal.com).
Повне судове рішення складено 04 червня 2021 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул.Шевченка, буд. 135 "В", с.Селище, Тиврівський район, Вінницька обл., 23316)