проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
03 червня 2021 року Справа № 922/813/21
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суду від розгляду справи за апеляційною скаргою Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (вх.№1242 Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4, м. Харків
до: 1) Харківської міської ради, м. Харків;
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м. Харків;
3) Приватного підприємства "Топаз", м. Харків;
4) ОСОБА_1 , м. Харків,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна, зобов'язання виконати певні дії,
У березні 2021 року керівник Харківської місцевої прокуратури №4 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, Приватного підприємства "Топаз" та ОСОБА_1 , в якій просив:
1) визнати незаконним та скасувати п. 63 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 №283/16;
2) визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.11.2016 №5396-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та Приватним підприємством "Топаз", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за №2362;
3) витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь об'єднаної територіальної громади міста Харкова, в особі Харківської міської ради, нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташовані у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_1 ;
4) зобов'язати Харківську міську раду (ЄДРПОУ 04059243) прийняти нежитлові приміщення першого поверху №26-:-29, 31-:-37 площею 97,1 кв м, розташовані у житловому будинку літ. "А-4" за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 (суддя Ольшанченко В.І.) повернуто позовну заяву керівнику Харківської місцевої прокуратури №4 та додані до неї документи, а також заяву про усунення недоліків та додані до неї документи, всього на 166 аркушах.
Салтівська окружна прокуратура м. Харкова звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 поновлено Салтівській окружній прокуратурі м. Харкова строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Салтівської окружної прокуратури м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.04.2021 у справі №922/813/21, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 03.06.2021.
У судове засідання з'явилися ОСОБА_1 та прокурор.
Також, у судове засідання з'явились представники ОСОБА_1 - адвокати Тимошенко В.М. та Руденко С.О., які на підтвердження повноважень представництва клієнта надали докази укладення з останнім угод про надання правової допомоги. Проте, адвокатами всупереч положенням ч. 4 ст. 60 ГПК України не було надано ні ордеру, ні довіреності, що завадило допуску їх до участі у розгляді справи.
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення його права на захист у зв'язку з недопуском до участі у справі адвокатів Тимошенка В.М. та Руденка С.О. , заявив відвід суду.
Прокурор проти заявленого відводу заперечував, вважаючи його необгрунтованим.
Колегія суддів розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід, дійшла висновку про відмову у її задоволенні, враховуючи таке.
Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Відповідно до положень ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ст.39 ГПК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
За положеннями частин 1, 2, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, укладення договору (угоди) про надання правової допомоги свідчить про досягнення домовленості між клієнтом та адвокатом (адвокатським об'єднанням) щодо умов, на яких останнім надається правова допомога. В свою чергу, повноваження адвоката на представництво клієнта в господарському суді мають підтверджуватися довіреністю або ордером, який виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Як свідчать матеріали справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Тимошенко В.М. укладено угоду від 24.01.2021, відповідно до якої останній (як «Захисник» «Представник») бере на себе обов'язок по захисту «Підзахисного» в усіх правохоронних органах від звинувачення по кримінальній справі №___, цивільній справі №____...., зокрема, в усіх судових органах та судах України (в тому числі, господарських).
Також, між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Верітас» укладено договір про надання правової допомоги №1/1-21О від 24.05.2021, відповідно до якого останнє прийняло на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту. Необхідно звернути увагу, що договір №1/1-21О від 24.05.2021 укладено саме з адвокатським об'єднанням, а не з адвокатами Тимошенком В.М. або Руденком С.О .
Проте, як було зазначено, вказаними адвокатами Тимошенком В.М. та Руденком С.О. не було надано ні ордеру, ні довіреності, які б давали право на здійснення представництва ОСОБА_1 в Східному апеляційному господарському суді.
З огляду на ненадання вказаними особами документів, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, у суду були відсутні правові підстави для допуску вказаних адвокатів до участі у судовому засіданні.
Таким чином, відповідне процесуальне судове рішення було обґрунтоване положеннями чинного господарського процесуального законодавства.
Вказані обставини не свідчать про наявність будь-яких ознак упередженості або необ'єктивності суду.
Водночас, заявляючи відвід суду, ОСОБА_1 фактично не погоджується з процесуальним рішенням суду, що не може бути підставою для відводу, а будь-яких доказів упередженості або необ'єктивності суддів для цілей відводу заявником не надано, а тому суд не знаходить підстав для задоволення вказаного відводу суду.
Керуючись статтями 35, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова